ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
27.05.2013 Справа № 901/1283/13
За позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго», м. Сімферополь
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль», Сімферопольський район, смт Молодіжне
про стягнення 3671,01 грн.
Суддя Лагутіна Н.М.
Представники:
від позивача - Михайличенко І.О., довіреність №682-Д від 26.12.2012, юрисконсульт;
від відповідача - Кузнецова Д.І., довіреність № 5-2013 від 01.01.2013, представник.
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» про стягнення 3% річних у розмірі 1694,57 грн, інфляційних втрат у розмірі 1976,44 грн та судових витрат.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.12.2007р. у справі №2-30/14161-2007, яким, зокрема, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" на користь Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" 8890,19 грн заборгованості з орендної плати та 10486,76 грн неустойки, у зв'язку з чим грошові зобов'язання відповідача перед Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Крименерго» на даний час не виконані, а отже можливе застосування приписів ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та відповідач повинен сплатити 3% річних у розмірі 1694,57 грн та інфляційні втрати у розмірі 1976,44 грн.
Відповідач проти позову заперечує в частині розміру нарахованих позивачем 3% річних та індексу інфляції, наводить свій розрахунок та просить суд відмовити у задоволенні позову в частині стягнення надмірно нарахованих інфляційних втрат у розмірі 257,41 грн та 3% річних у розмірі 1,61 грн.
Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.12.2007р. у справі №2-30/14161-2007 позов задовольнено частково, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" повернути Відкритому акціонерному товариству "Крименерго" передане за договором оренди №01/181/347 від 25.04.2005р. устаткування, яке обумовлено в додатку №1 до договору оренди, передавши його за актом прийому-передачі, а також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" на користь Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" 8890,19 грн заборгованості з орендної плати, 10486,76 грн неустойки, 193,77 грн державного мита, 111,11 грн витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
На виконання рішення від 19.12.2007р. у справі №2-30/14161-2007 Господарським судом Автономної Республіки Крим 08.01.2008р. було видано відповідні накази.
Господарським судом Автономної Республіки Крим у вказаному рішенні встановлено, що 25.04.2005р. Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" (орендар) уклали договорі оренди устаткування №01/181/347.
Пунктом 1.1 договору сторони визначили предмет договору, згідно з яким орендодавець передав орендарю в строкове користування устаткування, яке визначено в додатку №1 до договору.
Фактичний прийом майна підтверджується актом прийому-передачі від 25.04.2005р.
Розділом 4 договору сторонами обумовлений розмір та порядок сплати орендної плати. Так, на підставі п. 4.1, розмір орендної плати становить 513,53 грн. за перший місяць оренди. За кожний наступний місяць орендна плата розраховується шляхом корегування суми орендної плати на офіційний індекс інфляції. Орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно 10 числа поточного місяця за попередній.
Пунктом 3.2 договору встановлений строк дії договору, який обчислюється з дати прийняття майна по акту прийому-передачі до 31.12.2005р.
Додатковою угодою №11/01 від 01.01.2006р. сторони внесли зміни в договір оренди, продовживши строк його дії до 31.12.2006р.
Договір припиняє свою дію в разі закінчення строку, на який договір був укладений. (п. 9.2 договору).
Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Крименерго» у поданої до суду позовній заяві зазначається, що Відділом державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції в Автономній Республіці Крим виконавче провадження з виконання вказаного рішення відкривалось неодноразово, однак виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання з тієї підстави, що у ході проведення виконавчих дій встановлено, що доля державної власності у майні боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» складає 100%, а відповідно до ст. 1 Закону України «Введення мораторію на примусову реалізацію майна» встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та сільськогосподарських товариств, у статутному фонді яких доля держави складає не менше ніж 25%.
Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції в Автономній Республіці Крим Бандяєва В.Ю. від 02.01.2013р. поновлено виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим №2-30/14161-2007, виданого 08.01.2008р., про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" на користь ПАТ "Крименерго" в особі Сімферопольського РЕМ заборгованості у розмірі 19681,83 грн.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Як вже зазначалось, рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.12.2007р. у справі №2-30/14161-2007 позов задоволено частково та, зокрема, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" на користь Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" 8890,19 грн заборгованості з орендної плати та 10486,76 грн неустойки. Таким чином сума грошових коштів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача складає 19376,95 грн.
У матеріалах справи відсутні докази повної або часткової оплати існуючої суми заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" перед Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Крименерго» у розмірі 19376,95 грн, за якою відбувається виконавче провадження Відділом державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції в Автономній Республіці Крим. Крім того відповідач не заперечує проти існуючої за Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" суми заборгованості у розмірі 19376,95 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи ті обставини, що відповідачем не було виконано належним чином умови та взяті на себе зобов'язання встановлені вказаним договором та оскільки наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню у розмірі, заявленому позивачем - 1694,57 грн. При цьому суд погоджується із розрахунком 3% річних у розмірі 1694,57 грн, який зроблено позивачем, враховуючи їх розмір та період нарахування. Розрахунок 3% річних відповідача судом не приймається, оскільки з нього вбачається допущення помилки у арифметичних розрахунках відповідача: вказано кількість днів 1064, тоді як у періоді з 01.04.2010р. по 28.02.2013р. 1065 днів. Також ним вказано розмір річних за кожен день 0,0082%, що є арифметично невірним показником.
Водночас вимоги про стягнення індексу інфляції підлягають частковому задоволенню, оскільки суд не погоджується з періодом розрахунку інфляційних втрат, зробленим позивачем.
Так, перевіривши зроблений позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що інфляційне збільшення розраховується не за весь період існування заборгованості відповідача, який заявлений для 3% річних, а лише з серпня 2010 року по січень 2013 року, у зв'язку з тим, що у квітні, травні, червні, липні 2010 року та лютому 2013 року в країні була дефляція, а отже сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення повинна бути зменшена.
Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").
Нарахування індексу інфляції у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення. І якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю, і може мати при цьому економічну назву "дефляція", то це не змінює її правову природу. Є цілком неприпустимим при розрахунку пропуск жодного місяця, бо при цьому руйнувався би весь ланцюг розрахунків. Державні органи статистики щорічно встановлюють загальний індекс інфляції в цілому за минулий рік з обов'язковим урахуванням інфляції за всі без виключення місяці, в яких індекс інфляції був як більше, так і менше одиниці.
Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15.02.2012р. по справі №5021/1596/2011.
Інформаційним листом №3.2-2005 від 15.07.2005р. Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 Цивільного кодексу УРСР та 625 Цивільного кодексу України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.
Таким чином, діючим законодавством передбачено компенсацію за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, що пов'язані з інфляційними процесами в державі, які не можна вважати штрафними санкціями для боржника. А тому суд вважає правильним застосування індексу інфляції за весь період, який заявлений позивачем як період прострочення, в тому числі для нарахування 3% річних, як це передбачено статтею 625 Цивільного кодексу України.
Позивачем заявлені позовні вимоги, зокрема, про стягнення 3% річних за період з 01.04.2010р. по 28.02.2013р. Оскільки чинним законодавством, а саме статтею 625 Цивільного кодексу України, передбачено одночасне нарахування відсотків річних та інфляційне відшкодування за весь час прострочення, суд вважає правомірним застосування періоду з квітня 2010 року по лютий 2013 року включно при розрахунку інфляційного відшкодування.
Судом здійснений розрахунок інфляційних відшкодувань за період з квітня 2010 року по лютий 2013 року з урахуванням рекомендацій Верховного Суду України (Лист Верховного Суду України від 03.04.97 №62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") за формулою: (сума заборгованості х індекс інфляції : 100) - сума заборгованості, та виглядає наступним чином:
квітень 2010 року: (19376,95 х 99,7 : 100) - 19376,95 = - 58,13 грн;
травень 2010 року: (19376,95 х 99,4 : 100) - 19376,95 = - 116,26 грн;
червень 2010 року: (19376,95 х 99,6 : 100) - 19376,95 = - 77,51 грн;
липень 2010 року: (19376,95 х 99,8 : 100) - 19376,95 = - 38,75 грн;
серпень 2010 року: (19376,95 х 101,2 : 100) - 19376,95 = 232,52 грн;
вересень 2010 року: (19376,95 х 102,9 : 100) - 19376,95 = 561,93 грн;
жовтень 2010 року: (19376,95 х 100,5 : 100) - 19376,95 = 96,88 грн;
листопад 2010 року: (19376,95 х 100,3 : 100) - 19376,95 = 58,13 грн;
грудень 2010 року: (19376,95 х 100,8 : 100) - 19376,95 = 155,02 грн;
січень 2011 року: (19376,95 х 101,0 : 100) - 19376,95 = 193,77 грн;
лютий 2011 року: (19376,95 х 100,9 : 100) - 19376,95 = 174,39 грн;
березень 2011 року: (19376,95 х 101,4 : 100) - 19376,95 = 271,28 грн;
квітень 2011 року: (19376,95 х 101,3 : 100) - 19376,95 = 251,90 грн;
травень 2011 року: (19376,95 х 100,8 : 100) - 19376,95 = 155,02 грн;
червень 2011 року: (19376,95 х 100,4 : 100) - 19376,95 = 77,51 грн;
липень 2011 року: (19376,95 х 98,7 : 100) - 19376,95 = - 251,90 грн;
серпень 2011 року: (19376,95 х 99,6 : 100) - 19376,95 = - 77,51 грн;
вересень 2011 року: (19376,95 х 100,1 : 100) - 19376,95 = 19,38 грн;
жовтень 2011 року: (19376,95 х 100,0 : 100) - 19376,95 = 0,00 грн;
листопад 2011 року: (19376,95 х 100,1 : 100) - 19376,95 = 19,38 грн;
грудень 2011 року: (19376,95 х 100,2 : 100) - 19376,95 = 38,75 грн;
січень 2012 року: (19376,95 х 100,2 : 100) - 19376,95 = 38,75 грн;
лютий 2012 року: (19376,95 х 100,2 : 100) - 19376,95 = 38,75 грн;
березень 2012 року: (19376,95 х 100,3 : 100) - 19376,95 = 58,13 грн;
квітень 2012 року: (19376,95 х 100,0 : 100) - 19376,95 = 0,00 грн;
травень 2012 року: (19376,95 х 99,7 : 100) - 19376,95 = - 58,13 грн;
червень 2012 року: (19376,95 х 99,7 : 100) - 19376,95 = - 58,13 грн;
липень 2012 року: (19376,95 х 99,8 : 100) - 19376,95 = - 38,75 грн;
серпень 2012 року: (19376,95 х 99,7 : 100) - 19376,95 = - 58,13 грн;
вересень 2012 року: (19376,95 х 100,1 : 100) - 19376,95 = 19,38 грн;
жовтень 2012 року: (19376,95 х 100,0 : 100) - 19376,95 = 0,00 грн;
листопад 2012 року: (19376,95 х 99,9 : 100) - 19376,95 = - 19,38 грн;
грудень 2012 року: (19376,95 х 100,2 : 100) - 19376,95 = 38,75 грн;
січень 2013 року: (19376,95 х 100,2 : 100) - 19376,95 = 38,75 грн;
лютий 2013 року: (19376,95 х 99,9 : 100) - 19376,95 = - 19,38 грн;
Всього сума інфляційного відшкодування складає 1666,41 грн.
Таким чином, сума інфляційного відшкодування, яка підлягає стягненню складає 1666,41 грн, а період нарахування позивачем інфляційних втрат не відповідає вимогам ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки неправомірно є скороченим з метою штучного завищення розміру інфляційних втрат.
Скорочення періоду нарахування інфляційного відшкодування позивачем шляхом не включення в період розрахунку квітня, травня, червня, липня 2010 року та лютого 2013 року призвело до збільшення розміру відшкодування на 310,03 грн, що порушує права відповідача, безпідставно збільшує розмір боргу та не відповідає правовій природі інфляційного відшкодування, а тому суд відмовляє в позові в частині вимог про стягнення індексу інфляції у розмірі 310,03 грн.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23 липня 2012 року у справі №5020-1922/2011.
Згідно ч. 1, 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» задоволено частково судові витрати по сплаті судового збору судом покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим суд відшкодовує позивачу судовий збір за рахунок відповідача у розмірі 1575,20 грн.
Вступна і резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 27.05.2013р.
Повне рішення складено 31.05.2013р.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» (97501, АР Крим, Сімферопольський район, смт Молодіжне, вул. Кримська, 7; код ЄДРПОУ 32417960; р/р26009054901048 в КРУ «Приватбанк» м. Сімферополя, МФО 384436, ОКПО 32417960) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; код ЄДРПОУ 00131400, р/р26009300617847 у КРУ АТ «Ощадбанк», МФО 324805) 3% річних у розмірі 1694,57 грн та індекс інфляції у розмірі 1666,41 грн.
3. У задоволенні позовних вимог про стягнення індексу інфляції у розмірі 310,03 грн відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» (97501, АР Крим, Сімферопольський район, смт Молодіжне, вул. Кримська, 7; код ЄДРПОУ 32417960; р/р26009054901048 в КРУ «Приватбанк» м. Сімферополя, МФО 384436, ОКПО 32417960) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; код ЄДРПОУ 00131400, р/р26009300617847 у КРУ АТ «Ощадбанк», МФО 324805) судовий збір у розмірі 1575,20 грн.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Н.М. Лагутіна