ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.05.2013р. Справа № 905/3254/13 Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при секретарі судового засідання Займак Н.М. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКС», Чернігівська область, м. Ніжин

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Донецька область, м. Горлівка

про: стягнення заборгованості у сумі 3177,43 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАКС», Чернігівська область, м. Ніжин, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Донецька область, м. Горлівка, про стягнення заборгованості у сумі 3177,43 грн., а саме: основного боргу у розмірі 2783,13 грн., пеню у розмірі 308,92 грн., 3% річних 61,78 грн., інфляційну складову у розмірі 23,60 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки № Д/1148 від 01.01.2011 р., товарно-транспортні накладні № 74859/0 від 04.09.2012 р., № 77903/0 від 25.09.2012 р., № 77903/1 від 25.09.2012 р., № 79020/0 від 02.10.2012 р., №79020/1 від 02.10.2012 р., № 80135/0 від 09.10.2012 р., № 80135/1 від 09.10.2012 р., претензію № 166 від 22.01.2013 р., розрахунок ціни позову.

23.05.2013 р. позивач через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надав клопотання про зміну позовних вимог у зв'язку з оплатою відповідачем частини суми основного боргу у розмірі 500,00 грн. до порушення провадження у цій справі та стягненні з відповідача в порядку п. 5.1. Договору поставки № Д/1148 від 01.01.2011 р. відсотки за користування чужими грошовими коштами. Просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 2283,13 грн., пеню у розмірі 308,92 грн., 3% річних 61,78 грн., інфляційну складову у розмірі 23,60 грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 456,63 грн. В якості доказів направлення означеного клопотання відповідачу, надав квитанцію Укрпошти № 2219 від 20.05.2013 р. та опис вкладення до цінного листа з відбитком штемпелю пошти від 20.05.2013 р.

Суд розглядає позов з урахуванням наданої заяви.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин нез'явлення не повідомив. Про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання (отримано 16.05.2013р.).

В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

01.01.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАКС» (Продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) був укладений договір поставки № Д/1148 (надалі Договір), відповідно до якого Продавець постачає, а Покупець отримує лікарські препарати вироби медичного призначення, предмети санітарії та гігієни, біологічно активні добавки (далі Товар) та своєчасно оплачує його.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання і діє до повного виконання обов'язків сторонами(п. 6.2. Договору).

Згідно умов п. 2.1. Договору асортимент, ціна, кількість та термін оплати за Товар узгоджуються попередньо та зазначені в накладних, як є невід'ємною частиною цього Договору.

Пунктом 2.3. Договору сторони узгодили. Що перехід права власності та ризику випадкової загибелі товару на кожну партію товару відсувається в момент підписання видаткових накладних продавцем і покупцем.

Оплата за кожну поставлену партію Товару здійснюється Покупцем шляхом безготівкового переказу на розрахунковий рахунок продавця, вказаний у відповідній видатковій накладній, яка є невід'ємною частиною договору (п. 3.1. Договору). Покупець проводить оплату повної вартості товару по кожній поставці в сумі та в строк згідно накладних(п. 3.2. Договору).

За умов п.п. 4.1., 4.3. Договору продукція приймається Покупцем, зокрема, за кількістю згідно з видатковою накладною, товар вважаються прийнятим з моменту підписання Покупцем видаткової накладної.

На виконання умов зазначеного договору позивач поставив відповідачу продукцію, обумовлену договором за товарно-транспортними накладними № 74859/0 від 04.09.2012 р., № 77903/0 від 25.09.2012 р., № 77903/1 від 25.09.2012 р., № 79020/0 від 02.10.2012 р., №79020/1 від 02.10.2012 р., № 80135/0 від 09.10.2012 р., № 80135/1 від 09.10.2012 р.

Факт поставки продукції та, відповідно, факт її прийняття з боку відповідача підтверджується підписом уповноваженої особи та відбитком печатки відповідача на вищезазначених товарно-транспортних накладних, належним чином засвідчені копії яких міститься у матеріалах справи (а.с.11-17).

Відповідно до п. 3.1. Договору оплата за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем шляхом безготівкового переказу на розрахунковий рахунок Продавця, вказаний у відповідній видатковій накладній, яка є невід'ємною частиною договору.

Покупець проводить оплату повної вартості товару по кожній поставці в сумі та в строк згідно накладних.

Слід зазначити, що умовами Договору передбачено проведення оплати за отриманий товар після його прийняття в узгодженому сторонами порядку без складання та виставлення відповідачу рахунків в строки, визначені у відповідних накладних.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки продукції.

За приписами п.п.1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умов п. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Стаття 692 ЦК України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач поставив товар не в повному обсязі.

Загальна сума заборгованості на час розгляду справи становить 2283,13 грн., тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 308,92 грн., 3% річних 61,78 грн., інфляційної складової у розмірі 23,60 грн., відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 456,63 грн. відповідно до п. 5.1. Договору.

Згідно п. 5.1. Договору за порушення встановлених термінів оплати за отриманий товар Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми, 3% річних та індекс інфляції за весь час прострочення згідно ст. 625 ЦК України, а також проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі двадцяти відсотків від простроченої суми оплати.

Відповідно до ст.ст. 216 - 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписами п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Заявлений до стягнення розмір пені у розмірі 308,92 грн. за період з вересня 2012 р. по квітень 2013 р., суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 61,78 грн. за період з 21.09.2012 р. по 18.04.2013 р. та індекс інфляції у розмірі 23,60 грн. за період з жовтня 2012 р. по березень 2013 р.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені до стягнення розмір 3% річних у розмірі 61,78 грн. суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині.

Що стосується заявленого до стягнення індексу інфляції у сумі 23,60 грн. з жовтня 2012 р. по березень 2013 р., суд зазначає наступне.

Позивач при розрахунку індексу інфляції не врахував Рекомендацій Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (лист № 62-97р від 03.04.1997).

Зокрема, якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дифляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

При проведенні відповідних розрахунків за період з жовтня 2012 р. по березень 2013 р., позивач повинен був врахувати розмірі індексу інфляції за кожен місяць з заявленого до стягнення періоду, а саме: жовтень 2012 р.-100%, листопад 2012 р.-99,9%, грудень 2012 р.- 100,2%, січень 2113 р.- 100,2%, лютий 2013 р.-99,9%, березень 2013 р.-100%.

Проте, позивач при розрахунку індексу інфляції застосовував індекс інфляції за грудень 2012 р., січень, березень 2013 р., що не відповідає Рекомендаціям Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ.

Сукупний індекс інфляції за зазначений період складає 100,19%., тобто при розрахунку інфляційних втрат позивач не враховував дефляцію у грудні 2012 р., січні, березні 2013 р. Зважаючи на вищенаведене, за визначений позивачем період наявні дифляційні процеси.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції в сумі 23,60 грн. задоволенню на підлягають.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача двадцять відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 456,63 грн. відповідно до п. 5.1. Договору.

Як вже зазначалося вище, за умов п. 5.1. Договору за порушення встановлених термінів оплати за отриманий товар Покупець сплачує Продавцю проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі двадцяти відсотків від простроченої суми оплати.

Згідно приписів ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

За умов ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.179 Господарського кодексу України при укладанні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь - які умови договору, що не суперечать законодавству.

Згідно із ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору, становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Визначені сторонами умови п. 5.1. Договору повністю відповідають принципу свободи договору, встановленого ст. 627 Цивільного кодексу України.

Заявлені до стягнення розміри двадцять відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 456,63 грн. суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 526, 530, 536, 549, 625, 626, 627, 655, 692, 693 п.п.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216-218, 230, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКС», Чернігівська область, м. Ніжин, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Донецька область, м. Горлівка про стягнення суму основного боргу за договором поставки № Д/1148 у розмірі 2283,13 грн., пені у розмірі 308,92 грн., 3% річних 61,78 грн., інфляційної складової у розмірі 23,60 грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 456,63 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомості про рахунки в банках відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКС» (16608, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Московська, 54, код ЄДРПОУ14255211, відомості про рахунки в банках відсутні) заборгованість у розмірі 2283,13 грн. основного боргу, пеню у розмірі 308,92 грн., 3% річних 61,78 грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 456,63 грн., судовий збір у розмірі 1707,72 грн.

В вимогах в частині стягнення індексу інфляції у розмірі 23,60 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Бойко