ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

За позовом  Управління Пенсійного фонду України в Павлоградському районі               Дніпропетровської області 

до   Суб'єкту підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, АДРЕСА_1 Павлоградського району Дніпропетровської області   

про стягнення 97 грн. 62 коп.

                                                 Суддя  Подобед І.М.

Представники сторін:

  Від позивача - Галенко О.М. - юрисконсульт, довіреність №125/07-35 від 16.01.06р.

  Від відповідача - представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Управління Пенсійного фонду України в Павлоградському районі Дніпропетровської області звернулось у листопаді 2006 року із позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 97,62 грн. заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за січень-березень 2005 року.

Відповідач відзив на позов не надав. Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Заявою від 05.12.06р. позивач відмовився від позовних вимог повністю, посилаючись на добровільне погашення відповідачем заборгованості перед Пенсійним фондом України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, суд -

                                        ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (далі -Відповідач) зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Павлоградському районі Дніпропетровської області (далі -Позивач) як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування під №НОМЕР_1.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 р. № 1058“Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, які сплачують єдиний або фіксований податок, повинні сплачувати за себе та за членів сім'ї, які приймають участь у провадженні ними підприємницької діяльності, страхові внески у фіксованому розмірі.

На сьогоднішній день фіксованого розміру для цих платників не встановлено. Але виключення складає період з 01 січня по 30 березня 2005 року включно, коли діяли вимоги, визначені статтею 45 Закону України від 23.12.04 р. № 2285 “Про Державний бюджет України на 2005 рік”.

Відповідно до ст. 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” від 23.12.04р., для фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та членів сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, було встановлено фіксований розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі мінімального страхового внеску на місяць на кожну особу, а саме: за січень 2005 р. -83 грн. 84 коп., за лютий -83 грн. 84 коп., та за 30 днів березня - 81 грн. 14 коп.

Відповідно до звіту про нарахування та сплату суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2005р. заборгованість Відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в Павлоградському районі Дніпропетровської області становила: за січень 2005 року -83,84 грн., за лютий 2005 року -83,84 грн. та за 30 днів березня 2005 року -81,14 грн.

Відповідно до поданих Відповідачем копій платіжних доручень про сплату єдиного податку в першому кварталі 2005 року зараховано 151,20грн.

Таким чином, заборгованість, що у творилась у першому кварталі 2005 року на дату пред'явлення позову (09.11.06р.) становила суму 97,62 грн.

Після пред'явлення позову до суду Відповідач здійснив повне погашення зазначеної заборгованості шляхом перерахування суми 97,62 грн. по платіжному дорученню №НОМЕР_2., у зв'язку із чим Позивач відмовився від своїх позовних вимог про примусове стягнення цих грошових коштів.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.

Зважаючи на вищевикладене, провадження в адміністративній справі підлягає закриттю.

Судові витрати, від сплати яких Позивач звільнений, згідно ч.1 ст. 95 Кодексу адміністративного судочинства, з Відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 4, 17, 51, 112-113, п. 2 ч. 1 ст. 157, 165, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі.

Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, протягом п'яти днів з дня отримання нею копії ухвали у порядку, встановленому ст. ст. 185-187 Кодексу Адміністративного судочинства України, та набуває законної сили, згідно зі ст. 254 Кодексу Адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.