Справа № 364/498/13-п Головуючий у І інстанції Ткаченко О. В.

Провадження № 33/780/354/13 Доповідач у 2 інстанції Шевченко О.В.

Категорія 373 30.05.2013

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2013 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області Шевченко О.В., за участю в.о. прокурора Володарського району Київської області Голинського Я.О. та ОСОБА_3, розглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Володарського районного суду Київської області від 10 квітня 2013 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, обіймаючого посаду сільського голови с. Рубченки, Володарського району, Київської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень 00 копійок, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням першої сесії шостого скликання №02-01-VI від 16 листопада 2010 року ОСОБА_3 було обрано головою Рубченківської сільської ради. Відповідно до п.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» ОСОБА_3 є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Згідно протоколу про адміністративне корупційне правопорушення, 01 березня 2013 року, громадянин ОСОБА_3, обіймаючи посаду сільського голови с. Рубченки, Володарського району, Київської області, пов'язану із виконанням функцій держави, діючи умисно в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5, надав до Володарського МРВ КВІ УДПтС України в м. Києві та Київській області недостовірну інформацію про відпрацювання ОСОБА_5 у період з 11 лютого по 28 лютого 2013 року громадських робіт згідно постанови Володарського районного суду від 17.01.2013 року, а також про відпрацювання ОСОБА_4 у період з 11 лютого по 28 лютого 2013 року громадських робіт згідно постанови Володарського районного суду від 17.01.2013 року. Своїми діями порушив вимоги п.2 ч.1 ст.16 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.212-3 КУпАП.

Не погоджуючись, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, а провадження у справі закрити, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Крім того, апелянт просить визнати поважними причини пропуску строку, встановленого законом на подачу апеляційної скарги, поновити строк на оскарження постанови та прийняти апеляційну скаргу до розгляду. Пропуск десятиденного строку оскарження мотивує тим, що неодноразово звертався в канцелярію суду для отримання копії постанови, а фактично отримав її лише 17 травня 2013 року.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, ОСОБА_3, стверджує, що постанова суду була винесена внаслідок неправильного застосування ст.212-3 КУпАП. Так, в його діях відсутній склад правопорушення передбаченого даною статтею; будь-якої неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів або іншого майна, переваг, пільг від ОСОБА_4 та ОСОБА_5 він не мав на меті отримати і не отримував. Просить суд врахувати ту обставину, що ОСОБА_4 є матеріально незабезпеченою особою, вживає алкогольні напої та перебуває на обліку в працівників міліції, а тому надати будь-яку винагороду інспекторові остання не мала ніякої змоги.

Апелянт зазначає, що вину у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення визнавав лише тому, що органи прокуратури запевнили про наявність в його діях складу правопорушення.

В запереченнях прокурор вказує на те, що постанова місцевого суду відповідає вимогам закону та дійсним обставинам справи, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - без зміни.

Враховуючи наведене та керуючись ст.289 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку, що строк оскарження пропущений з поважних причин, а тому його слід поновити.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Голинського Я.О, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, постанову судді вважав законною та обґрунтованою, просив її залишити без зміни, думку ОСОБА_3, який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, судом першої інстанції вищезазначені норми належним чином не були взяті до уваги.

Так, об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212-3 КУпАП, є неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасному або неповному наданні інформації, наданні інформації, що не відповідає дійсності, у випадках коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи, відповідно до законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про звернення громадян», «Про доступ до судових рішень» та «Про засади запобігання і протидії корупції».

Суб'єктом даного правопорушення є посадова особа.

Незважаючи на те, що ОСОБА_3, будучи посадовою особою, свої обов'язки дійсно належним чином не виконав, із матеріалів справи вбачається, що порушень, передбачених ч.1 ст.212-3 КУпАП, останній не допускав, запитів та звернень не отримував, а тому, суд, безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності.

Крім того, вищезазначене адміністративне правопорушення, не має ознак корупційного адміністративного правопорушення, як це зазначено у протоколі, а віднесено законодавством до адміністративних правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління.

Відтак, посилання в протоколі на порушення ОСОБА_3 вимог п.2 ч.1 ст.16 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» суперечить вимогам діючого законодавства, а це є неприпустимим.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 складено безпідставно, його дії не містять ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212-3 КУпАП.

За таких обставин вважаю, що постанова судді, винесена з порушенням вимог закону, підлягає скасуванню, а справа закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови Володарського районного суду Київської області від 10 квітня 2013 року.

Постанову Володарського районного суду Київської області від 10 квітня 2013 року відносно ОСОБА_3 скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області О.В. Шевченко