Справа № 372/1672/13-п Головуючий у І інстанції Мора О. М.

Провадження № 33/780/345/13 Доповідач у 2 інстанції Шевченко О.В.

Категорія 192 30.05.2013

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2013 року м. Київ

Суддя судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області Шевченко О.В., за участю представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Обухівського районного суду Київської області від 23 квітня 2013 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, працюючого на посаді директора ТОВ «Логістична система»,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 (ста сімдесяти) гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 05 лютого 2013 року, органами державної податкової служби було виявлено факт порушення встановленого порядку ведення податкового обліку ТОВ «Логістична система», директором якого є ОСОБА_2, що призвело до заниження податку на прибуток за період з 2009 по 2012 рік на загальну суму 243 630, 00 грн. та податку на додану вартість в 2012 році на загальну суму 1 507 699, 00 грн. Своїми діями, що виразились в порушенні вимог п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.14.1.231, п.14.1 ст.14, п.138.4, п.138.6, ст.138, п.187.1 ст.187, п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України та п.п.4.1.1. п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, громадянин ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити, в зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що постанова суду є незаконною та винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, всупереч ст. ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, суд не забезпечив всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та належним чином не дослідив матеріали справи.

Так, суддею не було взято до уваги той факт, що акт перевірки та винесені на його основі податкові повідомлення-рішення є непідтвердженими, оскільки ТОВ «Логістична система» оскаржило їх в установленому законом порядку, а процедура оскарження ще не закінчена.

В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, до суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та за участю його представника.

Заслухавши доповідача, думку представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, яка підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, вважаю, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.251, 254, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, є процесуальним документом та доказом по справі, в якому фіксується факт адміністративного правопорушення і який є підставою для провадження у справі. Протокол повинен містити у собі зокрема дані про час, місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Зазначені вимоги закону під час складення протоколу були дотримані не в повному обсязі.

Так, працівниками ДПС під час складання протоколу не було викладено об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.163-1 КУпАП. Натомість, було перераховано положення Податкового кодексу України та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які нібито було порушено, без розкриття в чому саме полягало їх порушення. Правові норми, на які посилаються податкові органи, не регламентують порядок ведення податкового обліку, а роз'яснюють правовідносини, що виникають при виникненні податкових зобов'язань та формуванні податкового кредиту.

За таких умов, протокол про адміністративне правопорушення складений щодо ОСОБА_2 неможливо визнавати таким процесуальним документом, який засвідчує факт вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163 КУпАП.

Крім того, із протоколу про адміністративне правопорушення та постанови суду вбачається, що ОСОБА_2 у вину було поставлено порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку за окремі періоди 2009-2012 років.

На час складання протоколу про адміністративне правопорушення головним державним податковим ревізором - інспектором, а саме 05 лютого 2013 року передбачені ст.38 КУпАП строки накладення адміністративних стягнень закінчилися, а тому, провадження у цій справі не могло бути розпочатим.

Окрім того, апеляційний суд погоджується із доводами апелянта щодо неможливості встановлення події адміністративного правопорушення до завершення процедури оскарження податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.163-1 КУпАП.

З огляду на викладене постанова судді як така, що винесена з порушенням вимог закону, підлягає скасуванню, а справа закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Обухівського районного суду Київської області від 23 квітня 2013 року відносно ОСОБА_2 скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області О.В. Шевченко