ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Суддя господарського суду Кіровоградської області Баранець О.М., розглянувши матеріали справи № 6/127

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський кар'єр",                 с. Соколівське Кіровоградського району Кіровоградської області  

до відповідача: Державного підприємства "Науково-виробниче об"єднання          "Павлоградський хімічний завод", м. Павлоград Дніпропетровської області     

про визнання  недійсним договору  

Представники сторін:

від позивача -  участі не брав;

від відповідача - Тітов Є.Г. , довіреність № 25/256-79  від 02.11.2007 року.

Відкритим акціонерним товариством "Кіровоградський кар'єр" подано позов про визнання недійсним Договору № 412006/3 на виробництво вибухових робіт від 10.02.2006 року, укладеного між позивачем та Державним підприємством  "Науково-виробниче об"єднання "Павлоградський хімічний завод".

Кошторис на виробництво масових вибухів, що є невід'ємною частиною договору, сторонами не підписаний. Позивач вважає, що сторонами не підтверджено та не погоджено вартість замовлених робіт.

Представник відповідача позовні вимоги не визнає, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Сторонами було укладено та підписано протокол узгодження договірної ціни щодо вартості робіт з масових вибухів. Сторони дійшли згоди щодо вартості робіт. Факт узгодження сторонами договору вартості робіт також підтверджується актами прийняття - здавання виконаних робіт. Наполягань зі сторони позивача щодо надання на погодження кошторису витрат не було.

Відповідач достовірно знав про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням № 3497086. Крім того, представник позивача 15.10.2008 року знайомився з матеріалами справи.

Враховуючи вказані обставини господарський суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника  відповідача господарський  суд , -

                                                     ВСТАНОВИВ:

Між відкритим акціонерним товариством "Кіровоградський кар'єр"  ("Замовник") та  Державним підприємством "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" ("Підрядник") укладено договір на виробництво вибухових робіт від 10.02.2006 року № 412006/3.

За умовами договору Підрядник зобов'язувався виконати роботу, а саме: виробництво вибухових робіт, що включає виробництво масових вибухів та вибухове дроблення негабаритної гірничої маси, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В комплекс робіт, які повинен здійснити Підрядник входить: доставка ВМ до місць роботи; охорона заряжаємих блоків при виробництві масових вибухів; виробництво масових вибухів та вибухове дроблення негабаритних кусків гірничої маси у відповідності з технічними розрахунками, паспортами або проектами вибухових робіт.

Результати  роботи підрядника, згідно умов договору, являється гірнича маса, яка вибухнула та забезпечує роботу гірничо-транспортного комплексу

Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2006 року.

Договір підписаний представниками позивача та відповідача та посвідчений печатками сторін.

Господарський суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказує, що згідно статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до статті 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Сторонами в договорі визначено, що сума договору складає 900 000,00 грн. (пункт 5.7 договору). Однак, зазначає позивач, в порушення вказаних вимог законодавства кошторис на виробництво масових вибухів та вибухове дроблення негабаритних кусків, що є невід'ємною частиною договору, сторонами не підписаний. Тобто кошторис не підписаний замовником є не підтвердженим, як того вимагає частина 1 статті 844 Цивільного кодексу України, а відтак не є частиною договору. Таким чином, позивач вважає, що сторонами не підтверджено та не погоджено вартість замовлених робіт.

Згідно статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України зазначає, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а  також моральним засадам суспільства                     ( частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України).

Господарський суд не погоджується з позицією позивача виходячи з наступного.

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо визнання договору недійсним позивач посилається, зокрема, на порушення сторонами договору вимог частини 1 статті 884 Цивільного кодексу України.

Проте, за своєю суттю кошторис є документом, який визначає перелік витрат на виконання робіт. Сторонами було складено та підписано протокол узгодження договірної ціни щодо вартості робіт з масових вибухів, який є невід'ємною частиною договору і в якому визначена вартість робіт. Також 10.02.2006 року сторонами підписано протокол узгодження договірної ціни щодо робіт з подрібнення негабаритних кусків гірничої маси (6,0 грн./шпур). Таким чином, сторони дійшли згоди щодо вартості робіт.

Представник Державного підприємства "Науково-виробниче об"єднання          "Павлоградський хімічний завод" зазначає, що будь-яких наполягань зі сторони Замовника за договором щодо надання на погодження кошторису витрат не було.

Крім того, частина 1 статті 844 Цивільного кодексу України передбачає, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Таким чином, дана норма визначає можливість, а не обов'язок сторін оформлення вартості робіт кошторисом.

Факт узгодження сторонами договору вартості робіт також підтверджується наступними актами прийняття - здавання виконаних робіт: акт № 07/2007 від 02.02.2007 року на суму 104932,70 грн.; акт № 13/2007 від 03.03.2007 року на суму 115248,00 грн.; акт № 20/2007 від 31.03.2007 року на суму 74938,64 грн.; акт № 53/2007 від 06.06.2007 року на суму 177727,50 грн.; акт № 62/2007 від 25.07.2007 року на суму 9744,00 грн.; акт № 68/2007 від 06.09.2007 року на суму 89180,00 грн.; акт № 72/2007 від 20.09.2007 року на суму 192080,00 грн.  

Дані акти підписані керівником Замовника, підпис посвідчено печаткою Замовника, що додатково свідчить про прийняття позивачем роботи, виконаної відповідачем за погодженою ціною.

Договір № 4135006/3 від 10.02.2006 року від імені державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" підписано комерційним директором Кириловим Валерієм Миколайовичем. Повноваження Кирилова В.М. підтверджуються довіреністю № 25/256-9 від 03.01.2005 року, виданою генеральним директором державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" Шиманом Л.М. Довіреність видана з 03.01.2005 року та діяла 31.12.2007 року. Пункт 6 довіреності визначає право Кирилова В.М. підписувати від імені відповідача договори на проведення вибухових робіт із правом підписання актів виконаних робіт.

Судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 82 – 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд,-

                                        ВИРІШИВ:

1.   У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, визначені статтею 93 Господарського процесуального кодексу України.

 Суддя                          О.М. Баранець