ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Суддя господарського суду Кіровоградської області Баранець О.М., розглянувши матеріали справи № 6/126

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський кар'єр",                 с. Соколівське Кіровоградського району Кіровоградської області  

до відповідача: Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання          "Павлоградський хімічний завод", м. Павлоград Дніпропетровської області     

про визнання  недійсним договору  

Представники сторін:

від позивача - участі не брав;

від відповідача - Тітов Є.Г., довіреність № 25/256-79  від 02.11.2007 року.

Відкритим акціонерним товариством "Кіровоградський кар'єр" подано позов про визнання недійсним Договору № 4135007 на виробництво бурових робіт від 10.09.2007 року, укладеного між позивачем та Державним підприємством  "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод".

Кошторис на буріння свердловин для виробництва масових вибухів, що є невід'ємною частиною договору, сторонами не підписаний. Позивач вважає, що сторонами не підтверджено та не погоджено вартість замовлених робіт. Крім того, сторонами не було погоджено строк дії договору, що на думку позивача є підставою для визнання договору недійсним.

Представник відповідача позовні вимоги не визнає, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Сторонами було укладено та підписано протокол узгодження договірної ціни щодо вартості робіт з масових вибухів. Сторони дійшли згоди щодо вартості робіт. Факт узгодження сторонами договору вартості робіт також підтверджується актом прийняття - здавання виконаних робіт від 20.09.2007 року № 1-БР/2007. Наполягань зі сторони позивача щодо надання на погодження кошторису витрат не було.

Строк дії договору сторонами погоджено, про що зазначено у пункті 10.1 договору.

Відповідач достовірно знав про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням № 3497060. Крім того, представник позивача 15.10.2008 року знайомився з матеріалами справи.

Враховуючи вказані обставини господарський суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача господарський  суд , -

                                                     ВСТАНОВИВ:

Між відкритим акціонерним товариством "Кіровоградський кар'єр"  ("Замовник") та  Державним підприємством "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" ("Підрядник") укладено договір на виробництво бурових робіт від 10.09.2007 року № 4135007.

За умовами договору Підрядник зобов'язувався виконати роботу, а саме: виробництво бурових робіт, включаючи буріння свердловин для виробництва масових вибухів, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В комплекс робіт, які повинен здійснити Підрядник входить: доставка бурового обладнання до місць роботи; буріння свердловин у відповідності з технічними розрахунками і проектами бурових робіт.

Результати  роботи підрядника, згідно умов договору, являються бурові свердловини для виробництва масових вибухів. Договором також передбачено, що роботи визначені в пункті 1.2. договору виконуються підрядником щомісячно у відповідності із заявкою Замовника.

Договір підписаний представниками позивача та відповідача та посвідчений печатками сторін.

Господарський суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказує, що згідно статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до статті 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Сторонами в договорі визначено, що орієнтовна сума договору складає                1595880,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість. Однак, зазначає позивач, в порушення вказаних вимог законодавства кошторис на буріння свердловин для виробництва масових вибухів, що є невід'ємною частиною договору, сторонами не підписаний. Тобто кошторис не підписаний замовником є не підтвердженим, як того вимагає частина 1 статті 844 Цивільного кодексу України, а відтак не є частиною договору. Таким чином, позивач вважає, що сторонами не підтверджено та не погоджено вартість замовлених робіт.

У відповідності до частини 3 статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Сторонами не було погоджено та відповідно в договорі не було вказано строк дії договору, чим відповідно було порушено вимоги статті 180 Господарського кодексу України щодо істотних умов договору, що на думку позивача є підставою для визнання договору недійсним.

Відповідно до вимог статті 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, коли між сторонами в належній формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови, які визначені такими за законом або необхідні для договорів даного виду.

Згідно статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України зазначає, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а  також моральним засадам суспільства ( ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Господарський суд не погоджується з позицією позивача виходячи з наступного.

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо визнання договору недійсним позивач посилається, зокрема, на порушення сторонами договору вимог частини 1 статті 884 Цивільного кодексу України.

Проте, за своєю суттю кошторис є документом, який визначає перелік витрат на виконання робіт. Сторонами було складено та підписано протокол узгодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною договору. В протоколі узгодження договірної ціни, який є додатком до договору, визначена вартість одного метра свердловини (66,00 грн. м/п.). Таким чином, сторони дійшли згоди щодо вартості робіт.

Представник Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання          "Павлоградський хімічний завод" зазначає, що будь-яких наполягань зі сторони Замовника за договором щодо надання на погодження кошторису витрат не було.

Крім того, частина 1 статті 844 Цивільного кодексу України передбачає, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Таким чином, дана норма визначає можливість, а не обов'язок сторін оформлення вартості робіт кошторисом.

Факт узгодження сторонами договору вартості робіт також підтверджується актом прийняття - здавання виконаних робіт № 1-БР/2007 від 20.09.2007 року щодо виконання відповідачем зобов'язань на суму 171890,40 грн. Даний акт підписано керівником Замовника, підпис посвідчено печаткою Замовника, що додатково свідчить про прийняття позивачем роботи, виконаної відповідачем за погодженою ціною.

Щодо тверджень позивача про непогодження сторонами дії договору та відповідно не зазначення в договорі його строку дії, господарський суд зазначає, що договір діє до 31.12.2007 року, що зазначено у пункті 10.1 договору.

Договір № 4135007 від 10.09.2007 року від імені державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" підписано комерційним директором Кириловим Валерієм Миколайовичем. Повноваження Кирилова В.М. підтверджуються довіреністю № 25/256-57 від 12.07.2007 року, виданою генеральним директором державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" Шиманом Л.М. Довіреність видана з 12.07.2007 року та діє до 31.12.2008 року. Пункти 6 та 7 довіреності визначають право Кирилова В.М. підписувати від імені відповідача договори на проведення вибухових та бурових робіт із правом підписання актів виконаних робіт.

Судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 82 – 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд,-

                                                      ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, визначені статтею 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                               О.М. Баранець