ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" жовтня 2008 р. Справа № 9/2-08
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ляхевич А.А.
суддів: Вечірка І.О
Зарудяної Л.О.
при секретарі Сташкевич М.О. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Безносюк П.В. - довіреність №71 від 15.10.2008 р.,
від відповідача: Горецький Ю.Т. - довіреність №25/75 від 03.10.2008 р.,
розглянувши апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, м.Вінниця
на рішення господарського суду Вінницької області
від "27" червня 2008 р. у справі № 9/2-08 (суддя Балтак О.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Дорога. Транспорт. Пішохід.", м.Вінниця
до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, м.Вінниця
про стягнення 56865,43 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 27.06.2008 р. у справі №9/2-08 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Дорога. Транспорт. Пішохід.", м.Вінниця до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, м.Вінниця про стягнення 56865,43грн. задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 33231,40грн. основного боргу, 18780,36грн. інфляційних, 4101,75грн. 3% річних, 561,32грн. витрат по сплаті державного мита, 116,48грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти новий судовий акт, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В апеляційній скарзі (а.с.110-114, т.2) відповідач, посилаючись на положення ст.854 ЦК України стосовно зобов"язання замовника сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, зазначає, що вважає неправильним висновок суду першої інстанції про те, що роботи були прийняті Управлінням на підставі акту надання послуг виконання робіт від 13.02.2004 р., оскільки, на думку скаржника, даний акт підтверджує лише факт виконання робіт, проте, не передачі їх результату на адресу замовника.
При цьому, скаржник вказує, що сам результат роботи був переданий на адресу не Управління, а Господарцю М.В. за видатковою накладною №272 від 13.02.2004 р., який не мав ніяких повноважень на отримання даної продукції від позивача. Як зазначає відповідач, довіреність від 17.02.2004 р. на ім"я Господарця М.В. була видана йому не для отримання цінностей по накладній від 13.02.2004 р.
Скаржник вважає, що місцевим господарським судом зроблено висновки, які не підтверджені відповідними доказами, зокрема, щодо підтвердження отримання відповідачем друкованої продукції.
Крім того, на думку відповідача судом першої інстанції не обґрунтовано задоволено вимоги про стягнення на користь позивача 18780,36 грн. інфляційних та 4101,75 грн. 3% річних, оскільки вирішуючи спір в частині даних вимог суд не з"ясував умов договору або норм Закону щодо строків виконання зобов"язання відповідачем з оплати за виконані роботи та не встановив часу, протягом якого мало місце прострочення виконання грошового зобов"язання.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просить скаргу задовольнити.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Дорога. Транспорт. Пішохід." висловило свої заперечення проти доводів скаржника у письмовому відзиві на апеляційну скаргу (а.с.120-123, т.2).
Представник позивача заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, рішення господарського суду Вінницької області від 27 червня 2008 р. у справі №9/2-08 вважає законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши в повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного судового акту, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, в листі за №33/314 від 23.01.2004 р. (а.с.68, т.1) УМВС України у Вінницькій області звернулось до позивача з проханням віддрукувати та виготовити для потреб служб міліції громадської безпеки УМВС у Вінницькій області документацію, згідно вказаних асортименту та кількості. Як вказано в листі, зразки документації додаються; оплата гарантується.
З акту надання послуг (виконаних робіт) від 13.02.2004 р. (а.с.69, т.1), підписаного виконавцем (редакція газети "Дорога. Транспорт. Пішохід.") та замовником (УМВС України у Вінницькій області), вбачається, що виконавець виконав замовнику послуги з друку документів згідно наведеного переліку (який співпадає з переліком документів, зазначених в листі від 23.01.2004р.) на загальну суму 32181,40 грн.
Матеріали справи містять видаткову накладну №272 від 13.02.2004 р. (а.с.71, т.1), яка свідчить про отримання для УМВС України (одержувач) надрукованої позивачем документації згідно наведеного переліку та кількості на загальну суму 32181,40 грн. У вказаній накладній є посилання на лист №33/314 від 23.02.2004 р. В графі "отримав" у даній накладній міститься підпис "Господарець".
При цьому, в матеріалах справи наявна довіреність серії ЯЗБ №742741 від 17.02.2004 р. на ім"я Господарця Миколи Вікторовича, видана для отримання від Редакції газети "ДТП" цінностей - бланкової продукції на суму 32 тис.грн. На вказаній довіреності проставлено підпис керівника підприємства, головного бухгалтера та печатку УМВС у Вінницькій області, однак відсутній підпис особи, що одержала довіреність.
Відповідач в додаткових запереченнях на позовну заяву (а.с.101, т.2) вказує, що по довіреності ЯЗБ №742741 від 17.02.2004 р. Господарець не міг отримувати виготовлену позивачем продукцію, зважаючи на те що: по-перше, дана довіреність була видана 17.02.2004 р., а цінності були передані ще 13.02.2004 р., по-друге, згідно обліку УМВС України у Вінницькій області дана довіреність була закрита іншою накладною - №ГПВВ-02897 від 19.05.2004 р. Аналогічні пояснення надав представник відповідача в судовому засіданні апеляційного господарського суду.
Слід зазначити, що як вбачається з матеріалів справи, на підставі накладної №ГПВВ-02897 від 19.05.2004 р. працівником РВ УМВС у Жмеринському районі, в даний час УМВС у Вінницькій області Фелько В.В. отримано для райвідділу УМВС у Жмеринському районі віддруковану продукцію: постанови за справами, постанови про адмінправопорушення, протоколи, облікові відомості на суму 1980,00 грн., попередня оплата за яку здійснена 12.05.2004р. Оригінал даної довіреності оглянуто судовою колегією в судовому засіданні.
Водночас, матеріали справи містять накладну за тим же номером №ГПВВ-02897 від 19.05.2004 р., в якій від руки вписано підставу - довіреність №ЯЗБ-742741 від 17.02.2004 р. (на отримання бланкової продукції на суму 32181 грн. на ім"я Господарця Миколу Вікторовича), за якою, як зазначає відповідач, також видано постанови за справами, постанови про адміністративні порушення, протоколи та облікові відомості на суму 1980 грн.
З даного приводу судова колегія зазначає наступне.
У відповідності до ч.1, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей.
Без довіреності не може бути створено інший первинний документ - накладну-вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей і відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для її бухгалтерського обліку.
Порядок видачі, реєстрації довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей регулюється Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. №99.
Пунктом 2 Інструкції визначено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувача.
Відповідно до п.8 Інструкції, строк дії довіреності встановлюється в залежності від можливості одержання та вивозу відповідних цінностей за нарядом, рахунком, накладною або іншим документом, що їх замінює, на підставі якого видана довіреність, однак, не більше як на 10 днів.
Як уже зазначалось, довіреність серії ЯЗБ №742741 від 17.02.2004 р., видана Господарцю М.В. для отримання від позивача цінностей - бланкової продукції на суму 32 тис.грн. не містить підпису особи, що одержала довіреність.
Крім того, датована дана довіреність датою, пізнішою від дня отримання від позивача продукції за видатковою накладною від 13.02.2004 р.
Разом з тим, як вбачається з пояснень Господарця М.В., наданих в судовому засіданні господарського суду Вінницької області 12.06.2008 р. (протокол судового засідання, а.с.59, т.2), підпис на видатковій накладній від 13.02.2004 р. належить саме Господарцю М.В., чим фактично підтверджується отримання відповідачем продукції від позивача за цією накладною на підставі довіреності ЯЗБ-742741.
Наведене свідчить, що сторонами у справі допущено порушення встановленого законодавством порядку оформлення та використання первинних бухгалтерських документів.
Так, за змістом листа Міністерства фінансів України від 29.08.2005 р. за №31-04200-30/23-7454/6784, накладна на відпуск цінностей, в якій має зазначено за якою довіреністю і через кого відпущено цінності та в якій зазначена більш рання дата, ніж дата видачі довіреності, свідчить про недотримання цієї Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей.
Відповідно до пункту 7 цієї Інструкції забороняється видавати довіреності, які повністю або частково не заповнені, не мають зразків підпису осіб, на ім'я яких вони виписані. Заповнення довіреності частково друкованим способом (на принтері), частково кульковою ручкою (чорнилом) або різними особами свідчить про недотримання зазначеної Інструкції.
При цьому, відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи (п.8 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Так, згідно п.15 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, відповідальність за дотримання постачальником встановленого порядку відпуску за довіреністю цінностей покладається на посадових осіб підприємства-постачальника, які мають право підписувати первинні документи на відпуск цінностей. Відповідальність за своєчасне та повне оприбуткування одержаних за виданими довіреностями цінностей покладається на посадових осіб, яким надано право підписувати довіреності, а також на особу, яку призначено для виписування і реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей.
Пунктом 2.14. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95р. № 88 та зареєстрованого Мінюстом України 05.06.1995р. за №168/704 передбачено, що відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передачу їх у встановлені графіком документообороту терміни для відображення у бухгалтерському обліку, за достовірність даних, наведених у документах, несуть особи, які склали і підписали ці документи.
Водночас, порушення з оформлення первинних документів, допущені посадовими особами обох сторін не можуть бути підставою для звільнення відповідача від обов"язку по оплаті фактично отриманої ним продукції.
З урахуванням вищезазначеного, та враховуючи, що довіреність від 17.02.2004р. чинна до 27.02.2004р. (про що вказано в самій довіреності), безпідставними є посилання відповідача на отримання друкованої продукції за накладною №ГПВВ-02897 від 19.05.2004 р. Господарцем М.В. на підставі довіреності від 17.02.2004 р.
Крім того, згідно наявної у справі накладної на відвантаження №ГПВВ-02885 від 23.04.2004 р. редакцією газети "ДТП" відвантажено УМВС України у Вінницькій області на підставі довіреності №742979 бланкову продукцію (журнал обліку матеріалів, журнал видачі бланків, постанова за справами, постанова про адміністративні правопорушення, протокол, облікову відомість), всього на суму 6225,26 грн.
Разом з тим, банківські виписки (а.с.74-78, т.1) свідчать про оплату відповідачем отриманої друкованої продукції за накладною №ГПВВ-02885 від 23.04.2004 р. лише частково, а саме на суму 5175,26 грн. Тобто, заборгованість відповідача за даною накладною становить 1050,00 грн.
У відповідності до виписки банку з особового рахунку позивача за період з 01.01.2004 р. по 31.06.2004 р. (а.с.71-99), 19.04.2004 р. відділ ДАІ УМВС України у Вінницькій області перераховано 1050 грн. за облікову відомість роботи інспектора дорожньо-патрульної служби (накладна №ГПВВ-02900 від 01.06.2004 р., продукцію отримав працівник ВДАІ УМВС Гуменчук А.І. )
21.04.2004 р. УМВС України у Київській області перераховано 10600 грн. за отримані учбові посібники по вогневій підготовці.
13.05.2004р. Жмеринським РВ УМВС України у Вінницькій області перераховано 1980 грн. за отриману бланкову продукцію (накладна №ГПВВ-02897 від 19.05.2004 р).
24.06.2004р. Гайсинським РВ УМВС України у Вінницькій області перераховано 1970 грн. за отриману бланкову продукцію для чергових частин (накладна №ГПВВ-02910).
Будь-яких інших фінансових операцій в першому півріччі 2004 року ТОВ "Редакція газети "Дорога. Транспорт. Пішохід." з органами та підрозділами МВС України не проводила.
Зобов'язанням за змістом ст.509 Цивільного кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З урахуванням викладеного вище, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача за отриману віддруковану бланкову документацію у розмірі 33231,40 грн. (32181,40 грн. + 1050,00 грн.).
Виникнення вказаної заборгованості стало підставою для неодноразового звернення позивача по справі до УМВС України у Вінницькій області з листами про погашення боргу (листи від 24.11.2005 р., 21.02.2006 р., 21.07.2006 р., 11.03.2007 р., 11.01.2008 р., 18.01.2008 р., 29.01.2008 р., 20.03.2008 р.) Проте, вказані листи були залишені відповідачем без задоволення, внаслідок чого ТзОВ "Редакція газети "Дорога. Транспорт. Пішохід." 26.12.2007 року звернулось до господарського суду Вінницької з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 33231,40 грн. основного боргу та нарахованих на суму заборгованості згідно ст.625 ЦК України інфляційних та річних (останні нарахування неодноразово уточнювались позивачем).
Так, відповідно до положень ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних від простроченої суми.
Згідно остаточних позовних вимог (заява №30 від 05.05.2008 р., а.с.17-18, т.2), позивач просив стягнути, крім суми основного боргу - 33231,40 грн., 18852,42 грн. інфляційних та 4101,75 грн. 3% річних від простроченої суми заборгованості, які, як вбачається з розрахунку (а.с.19-22, т.2), нараховані: на суму боргу 32181,40 грн. за період з 18.02.2004 р. по 01.04.2008 р. та на суму 1050,00 грн. за період з 24.04.2004 р. по 01.04.2008 р.
Даний розрахунок перевірено судом першої інстанції та колегією суддів апеляційного господарського суду та є обґрунтованим щодо нарахування 18780,36 грн. інфляційних та 4101, 75 грн. 3% річних від суми боргу. Водночас, судова колегія погоджується із судом першої інстанції щодо необхідності відмови в позові в частині нарахованих до стягнення з відповідача 72,06 грн. інфляційних, зважаючи на допущену позивачем помилку в розрахунку.
Окрім того, стосовно питання щодо пропуску позивачем строку позовної давності судова колегія зазначає наступне.
Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).
Відповідно до частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
У відповідності до ст.264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Цивільний кодекс чітко не визначає перелік дій, вчинених особою, які свідчать по визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Отже, в кожному конкретному випадку суд повинен з урахуванням обставин справи оцінити докази, наведені сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень, та зробити мотивований висновок, чи свідчать вчинені особою дії про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Матеріали справи містять лист від 25.10.2005р. за №11/904 (а.с.13, т.1), в якому, УМВС у Вінницькій області, зокрема, зазначає: "... Заборгованість по оплаті згаданої накладної у сумі 1050,00 грн. буде погашена при надходженні змін до кошторису на відповідні видатки з МВС України..." та далі "... отримано згоду від начальника УМВС, щодо визнання частини боргу в сумі 32 тисячі 181 гривні 40 коп. за отриману друковану продукцію для служби дільничних інспекторів міліції...". Таким чином, відповідачем фактично визнано заборгованість по накладній №ГПВВ-02885 від 23.04.2004 р. в сумі 1050,00 грн. та боргу в сумі 32181,40 грн. за отриману друковану продукцію для служби дільничних інспекторів міліції.
За таких обставин, судова колегія вважає, що позивачем строк позовної давності не пропущений, враховуючи факт листування між сторонами та наявність листа від 25.10.2005 р. як свідчення про визнання відповідачем свого боргу, а тому вважає правомірним застосування норми ст.264 Цивільного кодексу України.
Таким чином, у відповідності до ч.3 ст.264 Цивільного кодексу України, після переривання, перебіг строку позовної давності розпочався з 25.10.2005 р. - з дня направлення відповідачем листа, тобто з дня вчинення відповідачем дії, що свідчила про визнання відповідачем свого боргу та переривала перебіг позовної давності. Оскільки позивач звернувся до господарського суду 26.12.2007 року, то позов подано в межах встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України строку давності.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, спростовуються наведеним та матеріалами справи, а тому не є підставою для скасування оскаржуваного судового акту.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Рішення господарського суду Вінницької області від 27.06.2008 р. по справі №9/2-08 є законним та обґрунтованим, а тому має бути залишене без змін.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 27.06.2008 р. по справі №9/2-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області (м. Вінниця) - без задоволення.
2. Справу №9/2-08 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Ляхевич А.А.
судді:
Вечірко І.О
Зарудяна Л.О.
віддрук.прим.:
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
4 - в наряд