Справа № 109/2480/2013-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 року смт Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Шевченко І.В., при секретарі Лунгу Т.О.,

розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

У травні 2013 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, зареєстрованого 18 лютого 2006 року.

Позивачка зазначила, що перебуває з відповідачем у шлюбі, від якого в них ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилася дочка ОСОБА_3, однак спільне життя не склалося у зв'язку з постійними сварками й скандалами, під час яких відповідач застосовував до неї фізичну силу. У теперішній час вона та її чоловік проживають окремо та не підтримують сімейно-шлюбних відносин, спільне господарство не ведуть, подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливі.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали телефонограми про розгляд справи у їх відсутність. Позивачка свої позовні вимоги підтримала, відповідач позов визнав.

Відповідно до положень ч.2 ст.158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з положеннями ч.2 ст.197 ЦПК України за відсутністю осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 18 лютого 2006 року сторони зареєстрували шлюб (а.с.4), ІНФОРМАЦІЯ_1 року в них народилася дочка ОСОБА_3 (а.с. 5).

Згідно зі ст.ст.21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на їх вільній згоді.

Судом встановлено, що сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітню дитину, однак за період спільного життя створити міцної родини не змогли, разом не проживають, спільне господарство не ведуть, позивачка наполягає на розірванні шлюбу, відповідач також просив шлюб розірвати.

У відповідності до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що почуття любові та поваги між сторонами утрачено, вони спільного господарства не ведуть, на примирення не згодні, у зв'язку з чим подальше спільне проживання та збереження сім'ї не можливе, розірвання шлюбу та визнання позову відповідачем не порушуватиме прав, інтересів третіх осіб та дитини.

Керуючись статтями 110, 112 Сімейного Кодексу України, 11, 158, 169, 197, 209, 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 18 лютого 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Красногвардійського РУЮ АР Крим, актовий запис № 12, розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище - ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красногвардійський районний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.В.Шевченко