ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
29.11.06р. | Справа № А17/273-06 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпроспецресурс”, м. Дніпропетровськ
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та відшкодування суми бюджетної заборгованості
Головуючий —Стрелець Т. Г.
Судді —Бишевська Н. А.
Добродняк І. Ю.
Секретар судового засідання —Хохлова Т. А.
Представники:
від позивача: Прудникова Н.О., довіреність № 128 від 27.02.06р., бухгалтер; Рівна О.В., довіреність №129 від 27.02.06р., бухгалтер;
від відповідача: Колот В.В., довіреність №14828/10/10-039 від 14.04.2006р., державний податковий інспектор.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпроспецресурс” (у подальшому —позивач) звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсними актів –ненормативного характеру —податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (у подальшому —відповідач) № 20606/10/236 від 26.05.2006р. і № 20607/10/236 від 26.05.2006р., якими позивачеві було визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість, а також зменшено суму бюджетного відшкодування. Також позивач просив відшкодувати суму бюджетної заборгованості, яка утворилась на 01.04.2006р. у розмірі 81163,00 грн. і яка була зменшена відповідачем.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що землевпорядні та проектні роботи здійснювались позивачем на підставі Рішення Дніпропетровської міської ради, у подальшому земельна ділянка, на якій проводились такі роботи, була передана в оренду позивачеві, тому віднесення витрат на підготовку до господарської діяльності до складу валових витрат, а суми ПДВ —до складу податкового кредиту є правомірним. Також позивач зазначає, що коригування податкових зобов’язань з ПДВ було здійснено ним правомірно, оскільки отримана раніше передплата за товар була повернута контрагентові на поточний рахунок у повному обсязі у зв’язку з невиконанням договору.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, вказує, що у порушення вимог ЗК України позивач використовував земельну ділянку, яка йому ще не належала, тому сума ПДВ з витрат, що виникли у зв’язку з таким використанням, не може бути віднесена до складу податкового кредиту. Також відповідач посилається на те, що здійснення позивачем коригування податкових зобов’язань не підтверджується, оскільки відповідно до відповіді на запит відповідача контрагент позивача не здійснював коригування податкового кредиту.
16.10.2006г. позивач уточнив свої позовні вимоги шляхом викладення позовних вимог в новій редакції, а саме позивач просить господарський суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення відповідача №000462306/0 від 26.05.2006р. і №0000532306/0 від 26.05.2006р., суму бюджетної заборгованості, що утворилась станом на 01.04.2006р. у розмірі 81163,00 грн. відшкодувати в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів.
Ухвалою від 24.10.2006р. голова господарського суду Дніпропетровської області, враховуючи особливу складність справи, створив колегію у кількості трьох суддів та передав справу №А17/273-06 на розгляд колегії при головуючий Стрелець Т.Г.
У судовому засіданні 29.11.2006р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Дослідивши докази, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, —
в с т а н о в и в :
Відповідачем було здійснено перевірку позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2005р., січень, лютий 2006р., за результатами якої було складено Акт від 19.05.2006р. № 02784-1012/236/32130991.
Актом перевірки було встановлено порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р., №168/97-ВР (у подальшому —Закон “Про ПДВ”), внаслідок чого було зменшено від’ємне значення ПДВ по декларації за листопад 2005р. —на суму 953668,20 грн., за грудень 2005р. —на суму 12338,00 грн., не була підтверджена сума ПДВ, віднесена до складу податкового кредиту січня 2006р. у розмірі 27351,80 грн.; а також порушення пп. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4 Закону “Про ПДВ”, внаслідок чого було здійснено коригування податкових зобов’язань у січні 2006р. на суму 33333,66 грн.
За наслідками перевірки відповідачем були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:
– №0000532306/0 від 26.05.2006р., яким позивачеві було визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 74362,90 грн., у тому числі 51640,00 грн. — основний платіж, 22722,90 грн. —штрафні (фінансові) санкції;
– №000462306/0 від 26.05.2006р., яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2005р. на суму 34888,04 грн., за січень 2006р. на суму 27024,00 грн., за лютий 2006р. на суму 19251,00 грн., на загальну суму 66477,04 грн.
Із пояснень представників сторін і матеріалів справи вбачається наступне:
– Рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.11.2005р. №121/31 позивачу було погоджено місце розташування складського комплекту на території по вул.. Автотранспортній в районі будинку №23, позивачеві було надано дозвіл на проведення проектних робіт та збір вихідних даних для проектування об’єкта;
– Рішенням Дніпропетровської міської ради від 01.03.2006р. №344/34 проект відведення земельної ділянки було затверджено, земельну ділянку було передано в оренду позивачеві строком на 3 роки за рахунок земель, що не знаходяться у власності або у користуванні;
– 30.09.2005р. між позивачем (замовник) і ТОВ ВКП “ПромЕкс” (підрядник) було укладено Договір будівельного підряду №300901/з, відповідно до умов якого підрядник зобов’язується здійснити земельні роботи на об’єкті “Складський комплекс” за адресою вул.. Автотранспортна, 23, відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підряднику будівельний майданчик, передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти об’єкт і оплатити його;
– на виконання договору підряду його сторонами були підписані акти приймання виконаних підрядних робіт №1 за листопад 2005р., №2 за грудень 2005р., №3 за січень 2006р.
– також ТОВ ВКП “ПромЕкс” були виписані податкові накладні №30/11.0002 від 30.11.2005р. на суму 572209,20 грн., №30/12.0001 від 30.12.2005р. на суму 74026,80 грн., №30/01.0001 від 30.01.2006р. на суму 164110,80 грн., суми ПДВ по яким були віднесені позивачем до складу податкового кредиту;
– 18.05.2006р. між позивачем (орендар) і Дніпропетровською міською радою (орендодавець) було укладено Догові оренди землі (земельної ділянки), що знаходиться за адресою вул. Автотранспортна в районі будинку №23.
Судова колегія вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у цій частині з огляду на таке.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону “Про ПДВ”, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону “Про ПДВ” передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону “Про ПДВ” не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
У відповідності з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону “Про ПДВ” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
– або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
– або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
З наведеного вбачається, що позивач належним чином довів правомірність віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки він надав у матеріали справи відповідні податкові накладні.
Стосовно тверджень відповідача про заборону використання земельної ділянки без набуття прав не неї, то судова колегія зауважує наступне.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. №334/94-ВР (у подальшому — Закон “Про прибуток”) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону “Про прибуток” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
З наведеного вбачається, що будівельні роботи здійснювались позивачем з метою їх подальшого використання у господарській діяльності, про що свідчить наступне укладення договору оренди земельної ділянки. Вказані витрати повністю відповідають визначенню валових витрат, тому посилання відповідача на неправомірність віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту є неправомірними і необгрунтованими.
Крім того, відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов’язані діяти в порядку і в межах, передбачених Конституцією і Законами України.
Оскільки жодним законодавчим актом не передбачена компетенція органів податкової служби стосовно контролю за дотриманням суб’єктами підприємницької діяльності земельного законодавства, то посилання відповідача на заборону використання земельної ділянки судовою колегією не приймаються.
Також матеріалами справи і поясненнями представників сторін встановлено наступне:
– 06.02.2005р. між позивачем (продавець) і ПП “Екоммет” (покупець) був укладений договір №12, відповідно до якого продавець зобов’язується передати у власність покупця, а покупець прийняти і сплатити товари у кількості і за вартістю, зазначеної у Специфікаціях до Договору;
– на виконання умов зазначеного договору 25.10.2005р. покупець здійснив передплату на поточний рахунок позивача у розмірі 200000,00 грн., у тому числі ПДВ 33333,33 грн., що підтверджується банківською випискою, наявної у матеріалах справи;
– позивачем за першою подією (отримання грошових коштів на поточний рахунок) було виписано податкову накладну №155 віл 25.10.2005р. на суму 200000,00 грн.;
– з боку позивача договір №12 не був виконаний, труби сталеві не були поставлені ПП “Екоммет”;
– листом №25/1 від 25.01.2006р. ПП “Екоммет” просив позивача повернути на поточний рахунок суму раніше отриманої передплати, що і було здійснено позивачем;
– у зв’язку з поверненням передплати позивач надав ПП “Екоммет” розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 25.10.2005р. №155 №250101, №260101, №270101, відповідно до яких позивач зменшив свої податкові зобов’язання на загальну сум 33333,66 грн.;
– відповідно до відповіді ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на запит відповідача ПП “Екоммет” не здійснював коригування податкового кредиту у січні 2006р.
У цій частині позов також підлягає задоволенню з огляду на наступне.
У відповідності з п. 4.5 ст. 4 Закону “Про ПДВ” якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Підпунктом 4.5.1 п. 4.5 ст. 4 Закону “Про ПДВ” передбачено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).
З наведеної норми вбачається, що на позивача при здійсненні коригування покладений обов’язок зменшити суму податкового зобов’язання і повідомити контрагента.
Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем такого обов’язку, про що свідчать розрахунки коригування кількісних і якісних показників і підпис представника ПП “Екоммет”.
Таким чином, відповідачем не надано належних і допустимих доказів порушення позивачем пп. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4 Закону “Про ПДВ”.
Судова колегія приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог позивача у частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
Стосовно позовних вимог щодо відшкодування сум бюджетної заборгованості, то суд вважає за необхідне відмовити позивачеві у цій частині, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону “Про ПДВ” бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Підпунктом 7.7.4 п. 7.4 ст. 7 Закону “Про ПДВ” передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
У відповідності зі ст. ст. 70, 71 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування; обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ніякими іншими засобами доказування; кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.
У порушення наведених вимог позивач не надав у матеріали справи доказів дотримання процедури, зазначеної вище, а також доказів неправомірної відмови відповідних державних органів за умов дотримання позивачем вимог Закону “Про ПДВ”.
Крім того, у матеріалах справи відсутні доказі надмірної сплати ПДВ до державного бюджету.
Клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 155 КАС України особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Тому позивач після винесення ухвали від 25.07.2006р. про залишення позовної заяви без розгляду правомірно скористався наданим йому правом і повторно звернувся до господарського суду.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, —
п о с т а н о в и в :
Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпроспецресурс” частково.
Визнати недійсним повністю податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 000462306/0 від 26.05.2006р.
Визнати недійсним повністю податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 0000532306/0 від 26.05.2006р.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпроспецресурс” 3,40 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Головуючий Т. Г. Стрелець
Судді Н. А. Бишевська
І. Ю. Добродняк
06.12.2006р.