28.05.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 11кп/797/31/13 Головуючий в першій інстанції: Буцмак Ю.Є.
Категорія: ст. 15 ч.3-185 ч.2 КК України Доповідач: Коваленко О.Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2013 року судова палата з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
Головуючого - Коваленка О.Ю.,
суддів - Батрака В.В. Юненка М.О.
за участю:
секретаря - Лашкевич Н.В.
прокурора - Алтаєвої О.Б.
засудженого - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на вирок Гагарінського районного суду міста Севастополя від 18 березня 2013 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Севастополь, громадянина України, росіянина, який має неповну середню освіту, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 28 листопада 2007 року Гагарінським районним судом міста Севастополя за ст. 296 ч.4 КК України до 3 років позбавлення волі;
- 26 липня 2010 року Гагарінським районним судом м. Севастополя за ст.ст. 15 ч.3 - 185 ч.1, 190 ч.2 КК України до 2-х років позбавлення волі, звільнився за відбуттям строку покарання 23 липня 2012 року
засуджено за ст. 15 ч.3 - 185 ч.2 КК України до 1 року 6 місяцям позбавлення волі;
судом розглянуте питання про речові докази;
ВСТАНОВИЛА:
Згідно з вироком суду, ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за вчинення кримінального правопорушення з наступних обставин.
14 січня 2013 р. близько 16 години ОСОБА_2, будучи раніше судимим, знаходячись в приміщенні ТОВ «Новус Україна», розташованого за адресою: м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, 24, діючи умисно, повторно з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що його дії були непоміченими з боку сторонніх осіб, шляхом вільного доступу спробував таємно викрасти чуже майно, для чого взяв з візка який знаходився біля каси товари, які належали ТОВ «Новус Україна» а загальну суму 492 грн. 56 коп., а саме: чотири упаковки картриджів для гоління фірми «gillettFusion» загальною вартістю 492 грн. 56 коп. (вартістю 123 грн. 14 коп., за один картридж), та склав їх в карман своєї куртки.
Після чого, ОСОБА_2, з метою одержання можливості розпорядитися на свій розсуд зазначеним вище майном ТОВ «Новус Україна», попрямував до виходу із приміщення магазину. Однак,ОСОБА_2, з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки при перетинанні касової зони магазину його протиправні дії були помічені та припинені співробітником служби охорони магазина «Новус Україна».
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить змінити вирок суду в частини покарання, призначити йому покарання з застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України.
Апеляційна скарга мотивована тим, що, призначаючи покарання, суд недостатньо прийняв до уваги те, що він активно допомагав слідству в розкритті злочину, його щире каяття, визнання вини, те, що його бабка та дід знаходяться у нього на утриманні.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 посилається на те, що потерпілий до нього не має ніяких претензій, вчинений їм злочин не спричинив тяжких наслідків, а прокурор просив призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, з посиланням на зазначені у ній доводи, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, вислухавши останнє слово засудженого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Винність засудженого ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення, за обставин викладених у вироку, а також правильність кваліфікації його дій за ст.15 ч.3-185 ч.2 КК України, в апеляції не заперечується, та доведена в суді, який розглянув кримінальне провадження в порядку передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України.
Покарання засудженому ОСОБА_2 призначено судом згідно вимогам ст. 65 КК України та належно мотивовано у вироку суду.
Призначивши покарання ОСОБА_2, районний суд врахував тяжкість вчиненого ОСОБА_2 злочину, особу винного, який раніше двічі судимий, після звільнення з місць позбавлення волі через деякий час знов скоїв умисний злочин, негативно характеризується дільничним інспектором і прийшов до обґрунтованого висновку, що виправлення ОСОБА_2 повинно видбуватися в місцях позбавлення волі.
Поряд с тим, суд прийняв до уваги позитивну характеристику особи ОСОБА_2, надану його сусідами, обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 - щире каяття у скоєному злочині, наявність бабусі і дідуся похилого віку, та знайшов можливим призначити покарання, близьке до мінімального, передбаченого санкцією ст. 185 ч. 2 КК України.
Підстав для застосування до ОСОБА_2 положень ст.ст. 69, 75 КК України, суд першої інстанції не знайшов, не вбачає таких підстав і апеляційний суд, а тому, апеляційна скарга засудженого ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.
Порушень вимог КПК України, яки б тягнули зміну чи відміну вироку відносно ОСОБА_2, апеляційним судом не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404-407, судова палата
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення а вирок Гагарінського районного суду міста Севастополя від 18 березня 2013 року щодо нього - без змін.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня отримання її копії.
Суддя: О.Ю. КОВАЛЕНКО
Судді: В.В. БАТРАК
М.О. ЮНЕНКО