Справа № 815/3288/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Глуханчук О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 2031, 35 грн.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі, та є фізичною особою-підприємцем, яка знаходиться на спрощеній системі оподаткування. Згідно картки особового рахунку платника єдиного внеску відповідач має заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 2031, 35 грн. Станом на 01 квітня 2013 року жодних коштів на рахунок Пенсійного фонду не надійшло, таким чином у зв'язку з тим, що заборгованість відповідача по єдиному внеску у добровільному порядку не погашена, позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання відповідно до якого позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить справу розглядати без участі представника Управління.

Відповідач у судове засідання не з'явився, судова кореспонденція, яка була направлена на його адресу, повернута до суду з відміткою відповідальної особи поштового зв'язку: "за зазначеною адресою не проживає". Відповідно до положень ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до довідки про перебування на обліку від 05 квітня 2013 року №824/08 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області з 21 червня 2007 року (а. с. 15).

Станом на 20 січня 2012 року у платника утворився борг зі сплати єдиного внеску у розмірі 2031, 35 грн.

Як встановлено судом, управлінням Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області було надіслано боржнику, рекомендованим листом із повідомленням про вручення, вимогу про сплату боргу № Ф187 У від 22 березня 2012 року на загальну суму 2031, 35 грн. (а.с.13-14).

Як вбачається з картки особового рахунку платника станом на 18 березня 2013 року заборгованість відповідача по сплаті єдиного внеску складає 2031, 35 грн. (а.с. 11-12).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платниками єдиного внеску, зокрема, є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, зобов'язані сплачувати єдиний внесок до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу) (ч. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Частиною 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Доказів оскарження вимоги про сплату боргу № Ф187У від 22 березня 2012 року, на підставі якої виникла заборгованість, відповідачем до суду не надано.

На час розгляду справи заборгованість у розмірі 2031, 35 грн. відповідачем не сплачена, доказів самостійної сплати зазначеної заборгованості до суду не надано.

Таким чином, сума заборгованості по сплаті недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 2031, 35 грн. підлягає стягненню за рішенням суду.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 7-9, 14, 71, 86, 128, 158- 163 КАС України, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Пенсійного фонду України в особі Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області (вул. Котовського, 14, м. Татарбунари, Одеська область, 68100, р/р 37194104001537, в УДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код 24532374) суму заборгованості у розмірі 2031, 35 грн. (дві тисячі тридцять одну гривню тридцять п'ять копійок).

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О. В. Глуханчук

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.