СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
31 жовтня 2011 року Справа № 5002-1/2153-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Остапової К.А.,
суддів Проценко О.І.,
Сікорської Н.І.,
за участю представників сторін:
представник позивача: Мишевська Тетяна Володимирівна, довіреність № б/н від 01.01.2011, Дочірнє підприємство "Ілліч-Агро Крим" Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча";
представник відповідача: не з`явився, Закрите акціонерне товариство "Новоандріївське",
розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Ілліч-Агро Крим" Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ковтун Л.О. ) від 30 червня 2011 року у справі № 5002-1/2153-2011
за позовом Дочірнього підприємства "Ілліч-Агро Крим" Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (вул. Калініна, 1а, с. Калініне, Красногвардійський район, 97006)
до Закритого акціонерного товариства "Новоандріївське" (вул. Севастопольське шосе, 2а, с. Чистеньке, Сімферопольський район, 97570)
про визнання недійсним договору оренди майна,
ВСТАНОВИВ:
19.05.2011 Дочірнє підприємство "Ілліч-Агро Крим" Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (далі - ДП "Ілліч-Агро Крим") звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Закритого акціонерного товариства "Новоандріївське" (далі - ЗАТ "Новоандріївське"), в якому керуючись статтями 203, 215, 234, 761 Цивільного кодексу України просить суд визнати договір оренди майна від 01.09.2007 та додаткову угоду від 01.09.2008 недійсними (а.с. 2-3, т. 1).
Позов мотивований тим, що договір оренди майна від 01.09.2007 між ДП "Ілліч-Агро Крим" і ЗАТ "Новоандріївське" від 01.09.2007 укладений без наміру створити правові наслідки, тобто є фіктивними, а відповідно до вимог частини другої статті 234 Цивільного кодексу України фіктивна угода визнається судом недійсною.
Позивач вказує на те, що в результаті використання майна за призначенням згідно з пунктом 2.1. договору було виявлено невідповідність технічного стану та наявності орендованого майна. Крім того позивач стверджує, що ЗАТ "Новоандріївське" не будучи власником майна, що входить до складу орендованого майна, не могло укладати даний договір.
Також ДП "Ілліч-Агро Крим" зазначило, що ЗАО "Новоандріївське" перешкоджало виконанню умов даного договору оренди, а саме, позивач був обмежений у визначенні дійсної вартості та технічного стану орендованого майна у момент його прийому, через ненадання висновку "Укравтоекспертизи" про вартість орендованого майна від 01.04.2007, йому було відмовлено у використанні транспортних засобів, при підписанні акту-прийому передачі не були передані технічні документи на об'єкти нерухомості, що є порушенням норм статті 765 Господарського кодексу України - порушення допуску до тимчасового володіння і користування.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.06.2011 у справі № 5002-1/2153-2011 у позові ДП "Ілліч-Агро Крим" відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції вказав на відсутність жодних обставин, які б підтверджували доводи позивача стосовно укладення спірних правочинів без наміру створити правові наслідки, обумовлені договором.
Не погодившись з рішенням суду, ДП "Ілліч-Агро Крим" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.06.2011 у справі № 5002-1/2153-2011, позовні вимоги задовольнити повністю (а.с. 75-76, т. 1).
На думку заявника апеляційної скарги договір оренди від 01.09.2007 та додаткова угода від 01.09.2008 укладені сторонами у даній справі без наміру створення правових наслідків, які визначені даними правочинами, тобто вони є фіктивними.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.09.2011 відновлено ДП "Ілліч-Агро Крим" строк на подання апеляційної скарги та прийнято її до провадження в складі колегії суддів: головуючий суддя Остапова К.А., судді Проценко О.І., Сікорська Н.І., розгляд справи призначено на 26.09.2011.
26.09.2011 від ЗАТ "Новоандріївське" до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить суд залишити рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.06.2011 у справі № 5002-1/2153-2011 без змін, а апеляційну скаргу ДП "Ілліч-Агро Крим" без задоволення (а.с. 91-95, т. 1).
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.09.2011 розгляд апеляційної скарги відкладено на 10.10.2011.
29.09.2011 від ДП "Ілліч-Агро Крим" до суду надійшло доповнення до апеляційної скарги, в якому заявник апеляційної скарги вказує на те, що договір оренди майна, укладений між позивачем та відповідачем, є недійсним (нікчемним), що підтверджується як відсутністю наміру сторін, направленого на фактичне використання позивачем орендованого майна, так і не дотриманням вимог законодавства відносно нотаріального посвідчення і державної реєстрації договору (а.с. 131-132, т. 1).
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.10.2011 розгляд апеляційної скарги відкладено на 31.10.2011.
У судове засідання 31.10.2011 ЗАТ "Новоандріївське" явку свого представника не забезпечило, про час та місце розгляду справи повідомлене своєчасно та належним чином.
Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що явка учасників процесу у судове засідання не визнавалась обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу за відсутністю відповідача, за наявними у справі доказами.
Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
01.09.2007 між ЗАТ "Новоандріївське" (Орендодавець) та ДП "Ілліч-Агро Крим" (Орендар) укладений договір оренди майна строком дії у один рік (а.с. 10-14, т. 1).
Згідно з пунктом 1.1 договору ЗАТ "Новоандріївське" передає, а ДП "Ілліч-Агро Крим" приймає в тимчасове володіння і користування транспортні засоби і сільськогосподарські механізми з устаткуванням, майстерні і склади, виноробний завод з обладнанням, консервний цех з устаткуванням, холодильник з устаткуванням, склад № 1 з устаткуванням, душовий павільйон, насосні станції, а позивач зобов'язується оплачувати орендну плату на умовах і в терміни, передбачені цим договором.
Пунктом 2.1 договору оренди обумовлено, що вступ Орендаря у володіння і користування майном наступає одночасно з підписанням сторонами акту прийому-передачі майна. При передачі майна складається акт прийому-передачі майна в оренду, який підписується членами двосторонньої комісії.
Приймання-передача майна, що орендується, здійснюється двосторонньою комісією, яка складається з представників сторін. Сторони повинні призначити своїх представників у двосторонню комісію і приступити до передачі об'єкту, що орендується, і протягом (5 п'яти) днів з моменту підписання цього договору передати майно в оренду. У разі відмови орендаря прийняти майно в оренду в термін, передбачений цим договором, дія договору припиняється (пункти 3.2-3.3 договору).
Договір набуває чинності з моменту підписання акту прийому-передачі майна, що орендується. Договір укладений на 12 місяців до 01.09.2008 (пункт 4.1 договору).
01.09.2007 був складений Акт прийому-передачі майна в оренду, який підписаний, без зауважень та доповнень, головою правління ЗАТ "Новоандріївське" - Аліманським Ф.В. та директором ДП "Ілліч-Агро Крим" - Рюмшин А.В., і скріплений печатками підприємств.
Згідно з даним Актом прийому-передачі майно, що передається за договором оренди, знаходиться в повній комплектації, в робочому та належному технічному стані.
01.09.2007 без зауважень та доповнень був складений та підписаний Акт прийому-передачі оригіналів свідоцтв про реєстрацію машин (а.с. 60, т. 1).
В серпні 2008 року ДП "Ілліч-Агро Крим" звернулось з листом до ЗАТ "Новоандріївське", в якому позивач просить відповідача у зв'язку з недоцільністю подальшого використання орендованого майна та закінченням строку договору оренди, вважати договір оренди від 01.09.2007 розірваним з 01.09.2008 (а.с. 32, т. 1).
Однак сторонами договору 01.09.2008 було підписано додаткову угоду, якою зокрема змінено пункт 4 договору та пункт 4.1 викладено у наступній редакції: "Договір вступає в силу з моменту підписання акту прийому-передачі орендованого майна, який підписується двосторонньою комісією у складі не менш двох чоловік та діє до 01.09.2009 р.".
Крім того вказаною додатковою угодою було змінено ринкову вартість предмета договору оренди майна від 01.09.2007, орендну плату і порядок її розрахунку, права та обов'язки орендаря, порядок повернення орендодавцю орендованого об'єкта, відповідальність сторін, форс-мажор.
Виключено підпункти договору оренди майна від 01.09.2007: 3.6, 5.5, 5.9, 6.5 (1), 7.1, 7.2 (3), 7.2 (6), 8.3, 9.1 (2, 3), 9.2 (1), 12.7.
Позивач в обґрунтування своїх вимог про визнання спірного договору та додаткової угоди до нього недійсними, стверджуючи, що правочин є фіктивним, посилається на те, що майно яке передано за договором, не відповідає його технічному стану та наявності, а також те, що в оренду передане майно, що не є власністю орендодавця.
Підтвердженням перешкоджання відповідачем виконанню умов договору є, на думку позивача, відмова у використанні транспортних засобів, що підтверджується відсутністю дорожніх листів на автотранспорт, виданих власником - ЗАТ "Новоандріївське".
Судова колегія не знаходить підстав для задоволення вимог ДП "Ілліч-Агро Крим", виходячи з наступного.
Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV, зі змінами та доповненнями (далі - Цивільний кодекс України) встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з положеннями статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна маги необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до статті 207 Господарського кодексу України від 16.01.2003, № 436-IV, зі змінами та доповненнями (далі - Господарський кодекс України) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно зі статтею 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
З аналізу вказаної норми вбачається, що фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, незалежно від того, в якій формі він вчинений, його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.
Для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не можна визнати фіктивним.
В апеляційній скарзі ДП "Ілліч-Агро Крим" звертає увагу на допущене, на його думку, порушення процедури прийому-передачі орендованого майна між сторонами, посилаючись при цьому на п. 3.1. укладеного договору, у якому зазначається, що вступ орендаря у володіння та користування настає одночасно з підписанням сторонами акту прийому-передачі майна. При передачі майна складається акт прийому-передачі майна в оренду, який підписується членами двосторонньої комісії.
Вказаний довід позивача, як обставина, що свідчить про наявність ознак недійсності правочину, не є спроможним, адже підписаний акт прийому-передачі засвідчує лише факт передачі майна у володіння та користування орендаря, тому він не може бути підставою для визнання укладеного між сторонами договору недійсним. З поміж іншого, згаданий акт прийому-передачі, як вже зазначалось вище, був підписаний керівниками сторін та скріплений печатками підприємств.
Подальше листування сторін, у тому числі з питань повернення майна у зв'язку з закінченням строку, на який було укладено договір, також свідчить про те, що майно було передане орендареві.
Одним із доводів апеляційної скарги є те, що, на думку позивача, в порушення пункту 6.2 договору відповідачем не було передано технічної документації на об'єкти нерухомості, що потягло за собою неможливість використання орендованого майна.
Судова колегія не може погодитись з даним доводом апеляційної скарги.
Так, відповідно до пункту 6.2 договору при підписанні цього договору орендодавець зобов'язується передати орендареві по акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору, технічні документи на майно, що орендується.
Відповідно до розділу 12 спірного договору до нього додаються документи, які є невід'ємною частиною, у тому числі - Акт приймання-передачі технічної документації на майно, що орендується, від 01.09.2007.
В матеріалах справи міститься Акт приймання-передачі оригіналів свідоцтв про реєстрацію машин від 01.09.2007.
Яка саме технічна документація на об'єкти нерухомого майна та відповідно до якої невід'ємної частини договору - відповідного акту, повинна бути передана така документація, позивачем обґрунтовано не було.
Посилання ДП "Ілліч-Агро Крим" на те, що ЗАТ "Новоандріївське" перешкоджало першому користуватись орендованими транспортними засобами шляхом ненадання дорожніх листів, які на думку позивача повинні видаватись власником засобів, тобто відповідачем, є безпідставними оскільки відповідно до пункту 7.3. договору від 01.09.2007 ДП "Ілліч-Агро Крим" як орендар у відношенні до транспортних засобів, зобов'язаний у тому числі і оформлювати необхідні проїзні документи (дорожні листи, товаротранспортні накладні та інші) та вести їх облік.
Щодо тверджень позивача про обмеження його можливості у визначенні дійсної вартості та технічного становища орендованого майна у момент його прийому через ненадання висновку "Укравтоекспертизи" про вартість орендованого майна від 01.04.2007, судова колегія зазначає, що вони не відповідають дійсності, оскільки відповідно до договору до нього додаються документи, які є його невід'ємною частиною, у тому числі висновок експертної компанії "Укравтоекспертизи" про вартість орендованого майна на 01.04.2007.
ДП "Ілліч-Агро Крим" також вказує на те, що пунктом 8 додаткової угоди від 01.09.2008 був виключений підпункт 5.9 договору оренди від 01.09.2007 ("Амортизаційне відрахування на орендоване майно залишаються у розпорядженні Орендодавця і використовуються для відновлення основних фондів"), що є на думку позивача, неприпустимим при укладенні подібного виду договорів.
Судова колегія зазначає, що до загальних засад цивільного законодавства, що базуються насамперед на положеннях Конституції України, відносять свободу договору. Вказаний принцип, зокрема, передбачає право фізичних та юридичних осіб вільно встановлювати свої права й обов'язки на основі договору і у визначенні будь-яких умов договору, які не суперечать законодавству.
Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При укладенні та підписанні як договору оренди від 01.09.2007, так і додаткової угоди до нього позивач був вільний у визначенні умов договору. При цьому, останнім ані у позовній заяві, ані в апеляційній скарзі не зазначено норми діючого законодавства, які порушені спірним пунктом додаткової угоди.
Як вже вказувалось вище, 29.09.2011 від ДП "Ілліч-Агро Крим" до суду апеляційної інстанції надійшло доповнення до апеляційної скарги, в якому заявник апеляційної скарги вказує на те, що договір оренди майна, укладений між позивачем та відповідачем є недійсним (нікчемним), що підтверджується, зокрема недотриманням вимог законодавства відносно нотаріального посвідчення і державної реєстрації договору (а.с. 131-132, т. 1).
Відповідно до частини третьої статті 101 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
З аналізу вищевказаної норми вбачається, що зазначене обмеження означає, що позивач не може реалізовувати деяких прав, наданих йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України: він не вправі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог. Водночас, позивач не позбавлений права на підставі даної статті відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог.
У пункті 22 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" від 11.04.2005 № 01-8/344 зазначено, що згідно із статтею 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд повторно розглядає справу і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, водночас, слід мати на увазі, що відповідно до частини третьої статті 101 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія вказує на те, що згідно з матеріалами справи, під час розгляду даної справи судом першої інстанції вимоги про визнання договору оренди від 01.09.2007 нікчемним позивачем не заявлялись, така підстава, як недотримання вимог законодавства відносно нотаріального посвідчення договору і його державної реєстрації в ході розгляду справи в суді першої інстанції не заявлялись та відповідна правова оцінка їм не надавалась, що в свою чергу обмежує суд апеляційної інстанції при перегляді рішення першої інстанції в наданні оцінки даним доводам позивача.
При цьому судова колегія звертає увагу на те, що оскільки строк договору менший, ніж 3 роки, сторони у належній формі - письмовій, досягли згоди щодо всіх його істотних умов, а тому він є укладеним.
Що стосується доводів позивача про те, що ЗАТ "Новоандріївське" не є власником 4-ох об'єктів нерухомого майна, що входять до складу орендованого майна, а отже не могло укладати даний договір, судова колегія зазначає наступне.
Згідно з витягами про реєстрацію прав на нерухоме майно від 27.06.2007 № 15062817, № 15063019, № 15062540, № 15062792 ДП "Ілліч-Агро Крим" являється власником: нежитлової будівлі (бокси автогаража) (вул. Салгірна 6б - 2, с. Новоандріївка); нежитлових будівель (гараж, бокси, електроцех, газова кочегарка, склад) (вул. Салгірна 6б - 1, с. Новоандріївка); нежитлової будівлі (будівля технічного обслуговування) (вул. Салгірна 6б - 3, с. Новоандріївка); нежитлової будівлі (будівля заправної станції) (вул. Салгірна 6б - 4, с. Новоандріївка).
Відповідно до Акту приймання-передачі майна від 01.09.2007, який є невід'ємною частиною договору згідно з пунктом 1.3 договору, вищевказане нерухоме майно, яке належить на праві власності ДП "Ілліч-Агро Крим", входить в перелік майна, переданого на виконання договору оренди від 01.09.2007.
Судом апеляційної інстанції в ході розгляду даної справи, було зобов'язано ЗАТ "Новоандріївське" надати суду докази на підтвердження права власності на вищевказані об'єкти, однак таких доказів відповідачем суду надано не було.
Згідно зі статтею 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Судова колегія вказує на те, що ЗАТ "Новоандріївське" не мало правових підстав для передачі вищевказаного майна в оренду його власникові - ДП "Ілліч-Агро Крим" за договором оренди від 01.09.2007, а отже з цих підстав даний договір підлягає визнанню недійсним в частині передачі: нежитлової будівлі (бокси автогаража) (вул. Салгірна 6б - 2, с. Новоандріївка); нежитлових будівель (гараж, бокси, електроцех, газова кочегарка, склад) (вул. Салгірна 6б - 1, с. Новоандріївка); нежитлової будівлі (будівля технічного обслуговування) (вул. Салгірна 6б - 3, с. Новоандріївка); нежитлової будівлі (будівля заправної станції) (вул. Салгірна 6б - 4, с. Новоандріївка) в оренду позивачеві.
Суд першої інстанції у своєму рішенні оцінки цим доводам позивача не надав.
Однак, відповідач у відзиві на позовну заяву, поданому до винесення рішення по суті судом першої інстанції, вказав на те, що з моменту, коли був підписаний Акт приймання передачі майна від 01.09.2007, і до теперішнього часу пройшло 3 роки та 9 місяців та просив суд про застосування до вимог позивача строку позовної давності.
Згідно з частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
За правилами статей 256 і 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
При цьому, правила про позовну давність, відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права. У випадках відсутності такого права або коли воно не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги.
Судова колегія зазначає, що про належність вищевказаних 4-ох об'єктів нерухомого майна на праві власності ДП "Ілліч-Агро Крим" позивач мав і міг дізнатися до спливу трирічного строку позовної давності, а саме в момент підписання Акту приймання передачі майна від 01.09.2007, в якому дане нерухоме майно входить в перелік майна, переданого на виконання спірного договору оренди.
Відповідно до матеріалів справи з моменту, коли був підписаний вищезгаданий акт - 01.09.2007, і до подачі позову - 19.05.2011 минуло більше 3-ох років і 9-ти місяців.
Частинами четвертою-п'ятою статті 267 Цивільного кодексу України зазначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Враховуючи те, що ДП "Ілліч-Агро Крим" не наведено обґрунтованих причин пропуску строку позовної давності, судова колегія відмовляє у визнанні недійсним договору оренди в частині передачі в оренду об'єктів, що не є власністю орендодавця, з підстав пропуску строку позовної давності.
За таких обставин підстави для задоволення позову про визнання договору оренди від 01.09.2007 і додаткової угоди від 01.09.2008 до нього недійсними відсутні.
Таким чином, оскільки ненадання судом оцінки доводам позивача про передачу в оренду об'єктів, що не є власністю відповідача, не призвело до прийняття неправильного рішення, судова колегія залишає його без змін, доповнивши мотивувальну частину рішення стосовно доводів позивача про таку підставу для визнання спірного правочину недійсним.
Отже, судова колегія не знаходить підстав для скасування судового акту першої інстанції у справі, а тому рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.06.2011 у справі № 5002-1/2153-2011 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ДП "Ілліч-Агро Крим" без задоволення.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Ілліч-Агро Крим" Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 червня 2011 року у справі № 5002-1/2153-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя < Підпис > К.А. Остапова
Судді < Підпис > О.І. Проценко
< Підпис > Н.І. Сікорська
Розсилка:
1. Дочірнє підприємство "Ілліч-Агро Крим" Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (вул. Калініна, 1а, с. Калініне, Красногвардійський район, 97006)
2. Закрите акціонерне товариство "Новоандріївське" (вул. Севастопольське шосе, 2а, с. Чистеньке, Сімферопольський район, 97570).