УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 111/4437/2012 Головуючий суду першої інстанції:Мязгов Л.О.

№ провадження: 22-ц/190/2141/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Дралло І. Г.

"23" травня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді: Дралла І.Г.,

Суддів:Білоусової В.В., Іващенко В.В.,

При секретарі:Гранковській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ТОВ «ЕСУ» та Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №4 (РЦТЕТТМ-4) філії «Дирекція первинної мережі ПАТ «Укртелеком» про визнання незаконним та скасування наказу, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Красногвардійського районного суду АР Крим від 22 січня 2013 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ЕСУ», Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №4 (РЦТЕТТМ-4) філії «Дирекція первинної мережі ПАТ «Укртелеком» про визнання незаконним та скасування наказу.

Вимоги мотивовані тим, що 2 липня 2012 року він був попереджений своїм роботодавцем РЦТЕТТМ-4 про зміну істотних умов праці у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, застосуванням нових технологій та обладнання на займаній ним посаді інженера засобів радіо та телебачення 2 категорії вузлової РРС-28, встановлення позазмінного режиму праці та норми робочого часу та оплати праці за фактично відпрацьований час із розрахунку 0,5 штатної одиниці з 3 вересня 2012 року. Позивача було повідомлено, що у випадку відмови від продовження роботи його буде звільнено з підстав п.6 ст. 36 КЗпП України. 3 вересня 2012 року його було переведено на 0,5 ставки, що він вважає порушенням своїх трудових прав. Незаконність наказу про переведення на 0,5 ставки він обґрунтовує тим, що між ТОВ «ЕСУ» та державою, в особі Фонду Державного майна України, є договір, за яким при купівлі акцій ВАТ «Укртелеком» не можна проводити скорочення робочих місць. Однак наказом від 3 вересня 2012 року фактично проведено приховане скорочення робочих місць.

Рішенням Красногвардійського районного суду АР Крим від 22 січня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено, за їх недоведеністю, необґрунтованістю та безпідставністю.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при висновках суду, які не відповідають фактичним обставинам. Зокрема апелянт посилається на те, що по справі не доведено змін умов виробництва та праці, суд безпідставно дійшов висновку про втілення на підприємстві передових технологій, яке було підставою для зміни умов праці, що переведення позивача на 0,5 ставки є фактичним скороченням штатів працівників. Також посилається на те, що він заперечував проти роботи в нових умовах, у зв'язку з чим роботодавець повинен був звільнити його за згодою сторін.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 суд першої інстанції виходив з того, що позивач працював на посаді інженера засобів радіо і телебачення 2 категорії повний робочий день та 2 липня 2012 року був попереджений про зміни умов праці з 3 вересня 2012 року. Зміна умов праці була проведена у зв'язку із змінами в організації праці, застосуванням нових технологій та обладнання, та на підставі розрахунків чисельності штату відповідно діючих нормативів шляхом встановлення позазмінного режиму роботи та норми робочого часу й оплати праці за фактично відпрацьований час із розрахунку 0,5 штатної одиниці з оплатою праці не менше прожиткового мінімуму для працездатної особи. Таким чином позивача було попереджено про наступні зміни істотних умов праці з дотриманням вимог чинного законодавства. Судом також встановлено, що РРС-28 є структурним підрозділом ПАТ «Укртелеком» та не може функціонувати окремо від компанії та на неї поширюються всі зміни в організації виробництва і праці, які запроваджуються у самому ПАТ «Укртелеком». Крім того суд виходив з того, що позивач не звертався до роботодавця із заявою про розірвання трудового договору за згодою сторін.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та наданим сторонами доказам в порядку правил статей 10, 11, 60 ЦПК України.

Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.

Так, довід апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки цей довід є необґрунтованим. Судом повно та всебічно з'ясовані фактичні обставини і ухвалено судове рішення, яке відповідає фактичним обставинам у справі, наданим сторонами доказам та нормам матеріального права. Суд першої інстанції правильно та обґрунтовано врахував всі обставини справи і дійшов вірного висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані, не доведені у визначеному цивільно-процесуальним законом порядку та не засновані на вимогах матеріального закону.

Посилання апелянта на порушення ПАТ «Укртелеком» умов договору купівлі-продажу пакету акцій статутного капіталу з Фондом Державного майна України і фактичне скорочення штату працівників, суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може. Цим договором встановлені зобов'язання покупця у сфері соціальної діяльності, зокрема, передбачено збереження облікової чисельності працівників, що склалася на день укладання договору, протягом шести місяців після переходу права власності на пакет акцій, та розміру середньомісячної заробітної плати за останні 12 календарних місяців, заборонено скорочення робочих місць та розірвання трудових договорів з працівниками з ініціативи власника (крім підстав порушення трудової дисципліни) протягом трьох років. Водночас, пунктом «ч» договору передбачено, що роботодавцю надано право у разі встановлення неповного робочого часу, у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, здійснювати оплату праці у розмірі не менш прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Судовим розглядом встановлено, що відповідач не скоротив штатну одиницю, яку займає позивач, а зберіг робоче місце позивача та посадовий розмір заробітної плати. Зміна умов праці шляхом скорочення робочого графіку, трудових обов'язків та встановлення оплати праці пропорційно фактично відпрацьованому робочому часу, але не менш прожиткового мінімуму для працездатної особи не порушує умов договору купівлі-продажу акцій, колективного договору та норм чинного трудового законодавства, а тому й трудових прав позивача.

Довід про фактичну відсутність змін в організації праці ретельно та всебічно перевірявся судом першої інстанції та не знайшов свого підтвердження. Крім того, наявність змін в організації праці і виробництва та обґрунтованість переведення працівників на 0,5 ставки, встановлено у рішеннях суду в справах з аналогічних правовідносин за позовами ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Посилання апелянта на його незгоду з працею у нових умовах праці, що є підставою для його звільнення за згодою сторін, суд до уваги не бере, оскільки ОСОБА_6 приступив до роботи в нових умовах праці і з заявою про звільнення до відповідача не звертався, а без відповідної заяви ОСОБА_6 його звільнення з згодою сторін є неможливим.

Довід апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може. Судом першої інстанції правильно визначені правовідносини, які виникли між сторонами та застосовані норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, зокрема статті 9, 32, 232, 233 КЗпП України.

Так, ч.3 статті 32 КЗпП України визначає, що у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

У даному випадку ОСОБА_6 був повідомлений про зміну умов праці з дотриманням вимог статті 32 КЗпП України, а необхідність змін умов праці підтверджена актами трудового колективу РРС-28, з яких вбачається що усе обладнання НІЧ, обладнання СУГРи, обладнання МД-ДМ, обладнання комутації та відео контролю тощо, практично повністю знеструмлене, частково розібране, що виключає можливість його подальшої експлуатації.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки згідно правил статті 309 ч.3 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування рішення суду якщо ці порушення призвели до неправильного вирішення справи.

У даному випадку немає підстав вважати, що справу вирішено неправильно.

Інших доводів, які б свідчили про те, що рішення суду не відповідає вимогам статті 213 ЦПК України, апеляційна скарга не містить.

Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів наданих сторонами в порядку правил статті 60 ЦПК України.

Рішення суду першої інстанції постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права при висновках суду, які відповідають фактичним обставинам і наданим сторонами доказам, що відповідно до положень ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Красногвардійського районного суду АР Крим від 22 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді:

Дралло І.Г. Білоусова В.В. Іващенко В.В.