КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4306/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В.

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Петрика І.Й.

Суддів:Желтобрюх І.Л.,

Собківа Я.М.,

При секретарі судового засідання:Валяєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Управління пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області та Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Прокурора м. Біла Церква в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор м. Біла Церква в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області пред'явив позов до Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 31.10.2012 року № 14738/08 в сумі 77 837 (сімдесят сім тисяч вісімсот тридцять сім) гривень 45 копійок.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2012 року позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з позивача суму в розмірі 55425,75 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач та позивач звернулися з апеляційними скаргами, в яких: відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити лише в частині стягнення суми у розмірі 1903, 11 грн.; позивач просить позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційних скарг апелянти вказують, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, п. 4 ч. 1ст. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПАТ «Техмашремонт» (ВАТ «Техмашремонт») створено та зареєстровано 10.06.1993 року і відповідно до статуту (копія якого є у матеріалах справи) є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, створеного та зареєстрованого згідно рішення № 401 Білоцерківської ради народних депутатів від 27.11.1990 року.

Позивачем на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) за лютий 2008 року, березень 2008 року та квітень 2008 року, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій, з урахуванням зменшення позовних вимог, у сумі 77 837 (сімдесят сім тисяч вісімсот тридцять сім) гривень 45 копійок.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 55425, 75 грн..

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів не погоджується із огляду на наступне.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за № 1451/11731 ( надалі Порядок) , встановлює порядок обчислення пільгового стажу.

В п.п. 3 зазначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року.

Пунктом 6 зазначеного порядку передбачено, що працівникам спеціалізованих підприємств і організацій (ремонтних, ремонтно-будівельних, монтажних та ін.), зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими умовами праці безпосередньо у виробничих структурних підрозділах інших підприємств та організацій за професіями та на посадах, передбачених Списками, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховуються періоди роботи, відпрацьовані на цих підприємствах або в організаціях, за результатами атестації відповідних робочих місць.

Відповідно до п.п. 7 Порядку, у разі неритмічної роботи підприємства чи організації підрахунок пільгового стажу здійснюється в такому порядку: загальна кількість днів, протягом яких працівник повний робочий день був зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці, ділиться на 25,4 - при шестиденному робочому тижні і на 21,2 - при п'ятиденному робочому тижні. Цей же порядок застосовується при обчисленні пільгового стажу працівників, зазначених у пункті 6 цього Порядку.

Всупереч вимогам цього пункту позивачем зараховано до пільгового стажу усіх, без винятку, осіб всі робочі дні від дня прийняття на роботу на робочі місця в шкідливих умовах до дня звільнення з роботи. Відповідач надав копії наказів по підприємствах, які свідчать про неритмічну роботу та значні перерви і простої. Порушивши порядок обчислення пільгового стажу позивач безпідставно збільшив стаж і, відповідно, розмір пенсії, вніс завищені показники до розрахунків та включив їх до позовних вимог.

Згідно п.п 10 Порядку, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку N 637.

Пунктом 20 Розділу «Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників»«Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників згідно додатку N 5.

Отже, держава покладає обов'язок відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій на підприємства і організації, або їх правонаступників, які мають робочі місця з шкідливими та важкими умовами праці, стимулюючи таким чином покращення умов праці або ж ліквідацію таких робочих місць.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами у справах щодо відповідача, ПАТ «Техмашремонт» не є правонаступником підприємств, на робочих місцях з шкідливими умовами праці на яких працювали особи, внесені в розрахунки. Із копій трудових книжок, подань, уточнюючих довідок, що містяться в матеріалах справи, вбачається, що всі вони працювали на робочих місцях в цехах вулканізації та підготовчих шинних заводів №1 та №2 заводу азбесто-технічних виробів, заводу гумово-технічних виробів, Білоцерківського виробничого комбінату шин та гумово-азбестових виробів, перейменованого в Білоцерківське виробниче об'єднання шин та гумово-азбестових виробів, яке перейменоване в Білоцерківське виробниче об'єднання «Білоцерківшина», яке, в свою чергу, перетворене в 1996 році у ВАТ «РОСАВА».

ПАТ «Техмашремонт»- юридична особа, код ЄДРПОУ 05495590, створена за наказом ФДМУ № 1-АТ від 04.06.1993 року шляхом перетворення із Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, юридичної особи, код ЄДРПОУ 05495590, та зареєстрована в відповідності з рішенням виконкому Білоцерківської міської ради №1-3-149 від 10.06.1993року. Білоцерківське орендне ремонтне підприємство не є правонаступником жодної із юридичних осіб. Зазначене підтверджується копією статуту Білоцерківського орендного ремонтного підприємства; випискою із статуту ПАТ «Техмашремонт»; рішенням №401 виконкому Білоцерківської міської Ради про державну реєстрацію БОРП; довідкою відділу державної реєстрації № 1194/ю/04-11 від 04.11.2010 року.

Дана обставина досліджувалась в постанові Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2011р. в адміністративній справі № 2а-4443/10/1070 за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві до ВАТ «Техмашремонт»про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яка залишена без змін, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2011р.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що у відповідача відсутній обов'язок щодо відшкодування пільгових пенсій, оскільки останній не є правонаступником підприємств на якому працювали особи, які внесені у список.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року N 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно п. 2.14 част. «в»- внесення відомостей про роботу - у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 пишеться: Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».

Як вбачається із копій трудових книжок осіб, внесених в розрахунки, вони були прийняті на роботу до Білоцерківського виробничого об'єднання шин і гумо-азбестових виробів, в цех капітальних ремонтів централізованого ремонтного виробництва, або ж працювали в Білоцерківському виробничому об'єднанні «Білоцерківшина», в цеху капітальних ремонтів централізованого ремонтного виробництва. З огляду на те, що ні цех капітальних ремонтів, ні ремонтне виробництво не могли бути і не були підприємствами, таким підприємством виступало Білоцерківське виробниче об'єднання шин і ГАВ, яке пізніше було перейменовано в виробниче об'єднання «Білоцерківшина», яке, в свою чергу, перетворене у ВАТ «Росава». Правонаступництво ВАТ «Росава» за Білоцерківським виробничим об'єднанням «Білоцерківшина» підтверджується випискою із статуту ВАТ «Росава».

Також із матеріалів справи вбачається, що всі особи працювали на робочих місцях з особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці безпосередньо в підрозділах (цехи підготовчий та вулканізації) ВАТ «Росава» і жодна із осіб, окрім ОСОБА_5, не набула пільгового стажу на робочих місцях, розташованих у виробничих підрозділах ПАТ «Техмашремонт», або які б належали ПАТ «Техмашремонт».

Пенсійне законодавство України не покладає обов'язок відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій на підприємство за наявності єдиного факту -надання уточнюючої довідки цим підприємством. Судовою практикою підтверджується, що підприємство може та зобов'язане за наявності трудової книжки або первинних документів надати уточнюючу довідку про роботу особи на інших підприємствах, а також за періоди роботи задовго до створення підприємства, яке видає уточнюючу довідку.

На підтвердження зазначеного в матеріалах справи містяться копії рішень Білоцерківського міськрайонного суду від 09 лютого 2010 року у справі 2-32 2010 р. , від 7 квітня 2009 року №2-2078 2009 рік, від 21 червня 2010 року №2-75 2010 р., що набрали законної сили, та якими зобов'язано відповідача надати позивачам уточнюючі довідки про роботу на інших підприємствах та за періоди до створення юридичної особи відповідача.

Відповідно до роз'яснення Міністерства праці і соціальної політики та Пенсійного фонду України на звернення підприємства з приводу видачі уточнюючих довідок та обов'язку відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у випадках, коли працівники спеціалізованого підприємства-підрядника (як ПАТ «Техмашремонт») виконують роботи безпосередньо в підрозділах підприємства-замовника (як ВАТ «Росава») на робочих місцях з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, підписаним керівниками Мінпраці та ПФУ, визначено обов'язок підприємств-замовників надавати уточнюючі довідки та відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які працювали в шкідливих умовах в їх підрозділах і на їхніх робочих місцях.

Отже, позивач та суд першої інстанції необґрунтовано пов'язує обов'язок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з наявністю трудових відносин та фактом надання відповідачем уточнюючих довідок.

Оскільки сума позовних вимог прямо залежить від розміру пенсії та стажу, колегія суддів звертає увагу на необхідність дослідження правомірності застосування зазначених критеріїв, які стосуються кожної особи, внесеної в розрахунки та які впливають на розмір позовних вимог.

Згідно трудовим книжкам, де зазначено підприємства та організації, до яких приймались робітники, всі прийняті на в/о Білоцерківшина, крім двох осіб ОСОБА_6, ОСОБА_7

До розрахунків включено 30 осіб , яким не вірно порахована частка плати відшкодувань в зв'язку з вищевикладеним : ОСОБА_8 , ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_5 Латіпов, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_6

В порушення «Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах», до розрахунків включено: 11 осіб, робоче місце яких після 21.08.1992 року не було атестовано : ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_24, ОСОБА_27, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_21, ОСОБА_33, ОСОБА_37, ОСОБА_14; 4 осіб, робоче місце яких після 29.03.2001 року не було атестовано : ОСОБА_23 ОСОБА_30, ОСОБА_7, ОСОБА_6

Згідно п.4, ст. 24 Закону України 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. При цьому, за кожний повний рік стажу роботи до набрання чинності цим Законом на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників ( 36-2003-п ), затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

По 13 особах: ОСОБА_9 , ОСОБА_10, ОСОБА_23 , ОСОБА_27, ОСОБА_30, ОСОБА_7, ОСОБА_8 , ОСОБА_24 , ОСОБА_6, ОСОБА_33, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_21, ОСОБА_37, ОСОБА_14 до розміру пенсії застосовано коефіцієнт два за стаж , який не був підтверджений атестацією з 21.08.1992 року та з 29.03.2001 року .

Проти виявлених порушень законодавства при складенні розрахунків позивач не заперечував, пояснивши невідповідність позовних вимог матеріалам справи відсутністю оригіналів трудових книжок та тим, що розрахунки складені за допомогою програмного комплексу, а тому позивач за невідповідність сум, внесених до розрахунків, матеріалам справи відповідальності не несе.

Щодо включення до розрахунків суми 11 818, 18 грн. по особам, пенсія яким була призначена відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пільгове пенсійне забезпечення мають особи, які працювали до введення в дію цього Закону (до 01.01.1992 року) на роботах із шкідливими важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством. Пенсії за віком призначаються за таких умов: а) особам, які на день введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення»мають повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 -14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виходячи із вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Позивач, фактично погоджується з неправомірністю включення цієї суми до розрахунків, водночас зазначає, що з урахуванням акта звірки від 25.09.2009 року під час складання уточнення до адміністративного позову у справі № 2а-8721/09/1070 дані вказаного акту були враховані та зараховані в рахунок сплати поточних платежів.

Водночас, колегія суддів вважає таку позицію позивача хибною, оскільки предметом даної адміністративної справи є стягнення заборгованості за лютий, березень, квітень 2008 року, в яку включено ці суми, які були саме нараховані за статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що є неправомірним. Те, що позивач в іншій справі вже зменшував позовні вимоги і враховував цю суму не береться судом до уваги, виходячи з меж заявлених позовних вимог та періоду стягнення.

Крім того, до суми позову позивачем включено суму 10 593, 52 грн.

З цього приводу колегія суддів зазначає, дана сума сплачена відповідачем добровільно в вересні 2008 року за платіжними дорученнями № 1068 від 10.09.2008 року на суму 7889, 39 грн. та № 1071 від 11.09.2008 року на суму 2704, 13 грн.

Позивач зазначив, що вказані суми були зараховані у погашення заборгованості за січень 2008 року, також вказав, що оскільки в платіжних дорученням вказаний період з лютого по липень 2008 року, позивач вирішив змінити призначення платежу та зарахувати вказані кошти у попередню заборгованість.

Проте, колегія суддів із даним твердженням позивача не погоджується, оскільки право визначати призначення платежу відповідно до законодавства України належить виключно платнику.

Таким чином, вказане вище свідчить про погашення відповідачем суми у розмірі 10 593, 52 грн.

Враховуючи, що у ПАТ «Техмашремонт» ніколи не існувало робочих місць з шкідливими умовами праці (крім робочого місця терміста) та відсутність встановленого законодавством обов'язку відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підприємствами та організаціями, які не мали і не мають у своїх виробничих підрозділах робочих місць із шкідливими умовами праці; що особи, які мали трудові відносини з відповідачем, працювали безпосередньо в виробничих підрозділах інших підприємств, які не пов'язані з ПАТ «Техмашремонт» правонаступництвом, і відповідач не може нести відповідальність за створення та існування шкідливих умов праці, що призвело до виникнення обов'язку відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а також те, що матеріалами справи не підтверджені суми та стаж, внесені до розрахунків, колегія суддів вважає позовні вимоги необґрунтованими та неправомірними, крім боргу в сумі 1903,11 грн. по особі ОСОБА_5, який працював у ВАТ «Техмашремонт» термістом на печах.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню є помилковим.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2012 року залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2012 року задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2012 року в частині стягнення з ПАТ «Техмашремонт» суми в розмірі 53 522 (п'ятдесят три тисячі п'ятсот двадцять дві) гривні 64 копійки скасувати та ухвалити нову постанову, якою в цій частині відмовити в задоволенні позовних вимог.

В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2012 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: І.Л. Желтобрюх

Я.М. Собків

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Собків Я.М.