ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 року справа № 824/1007/13-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Анісімова О.В.

секретаря судового засідання - Кордобан А.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Сандуляка П.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до відділу Держземагенства у Глибоцькому районі Чернівецької області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (далі - позивач або ОСОБА_4.) звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу Держземагентства Глибоцького району Чернівецької області (далі - відповідач або Держземагентство) про зобов'язання видати дублікат державного акту серії ЧВ №000131 на право власності на земельну ділянку площею 0,3322 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 та дублікат державного акту серії ЯГ №444174 на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він є власником земельних ділянок площею 0,3322 га та 0,15 га, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1. На зазначені земельні ділянки йому 06.03.2003 р. були видані державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЧВ №000131 та серії ЯГ №444174, які ним були втрачені. У зв'язку із втратою державних актів на право власності на земельну ділянку він звернувся із заявою до відповідача щодо видачі їх дублікатів. Однак останній відмовив у їх видачі у зв'язку із тим, що до його повноважень зазначене не відноситься. Вважає, що зазначеною відмовою відповідача порушуються його право на отримання дублікатів втрачених державних актів та право на проведення реєстрації права власності за земельні ділянки в реєстраційній службі. У зв'язку з чим просить позов задовольнити.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, суду пояснила наступне.

Так, позивач є власником земельних ділянок площею 0,3322 га та 0,15 га, які розташовані в АДРЕСА_1, Чернівецької області. На зазначені земельні ділянки йому було видано державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЧВ №000131 та серії ЯГ №444174, які ним втрачені.

У зв'язку із втратою вищезазначених державних актів на землю він із заявою звернувся до відповідача з проханням видати дублікати втрачених державних актів на земельні ділянки. Відповідачем у видачі дублікатів державних актів позивачу було відмовлено у зв'язку з припиненням повноважень територіальних органів Держземагентства щодо видачі та реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку.

Вважає, що зазначеною відмовою відповідача порушуються права позивача на отримання дублікатів втрачених державних актів та на проведення реєстрації права власності на земельні ділянки в реєстраційній службі.

У зв'язку із викладеним, представник позивача просила суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача суду пояснив наступне.

Так, ОСОБА_4 звернувся до Держземагентства із заявою в якій просив видати йому дублікати державних актів на право власності на земельні ділянки, у зв'язку із втратою їх оригіналів. Відповідачем йому відмовлено у видачі дублікатів державних актів на право власності на земельні ділянки, так як подана ОСОБА_4 заява про видачу дублікатів державних актів була оформлена із порушенням вимог Інструкції про порядок складання видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 р., №43 (далі - Інструкція), а також у зв'язку із тим, що з 01.01.2013 р набули чинності Закони України «Про державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відповідно до яких повноваження територіальних органів Держземагентства у частині державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) земельних ділянок, земельного сервітуту, користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) припинилися.

Крім цього, представник відповідача суду пояснив, що на сьогоднішній день Держземагентство не має технічної можливості видати дублікати втрачених державних актів на право власності на земельну ділянку, так як відсутні для цього відповідні бланки та книга записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування, договорів оренди землі, в якій б могли бути зареєстровані дублікати втрачених державних актів на право власності на земельну ділянку.

У зв'язку із зазначеним просив суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Так, ОСОБА_4 є власником земельних ділянок площею 0,3322 га та 0,15 га, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1. На зазначені земельні ділянки йому 06.03.2003 р. були видані державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЧВ №000131 та серії ЯГ №444174, які ним були втрачені.

У зв'язку із втратою державних актів на право власності на земельну ділянку 09.04.2013 р. ОСОБА_4 звернувся із заявою до Держземагентства про видачу йому їх дублікатів.

Листом від 11.04.2013 р., №137/04/8-13 Держземагентством відмовлено ОСОБА_4 у видачі дублікатів державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЧВ №000131, ЯГ №444174 від 06.03.2003 р.

Суд вважає, що Держземагентством правомірно відмовлено ОСОБА_4 у видачі дублікатів державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЧВ №000131, ЯГ №444174 від 06.03.2003 р. До зазначеного суд дійшов виходячи із наступного.

Так, Держземагентство у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є суб'єктом владних повноважень, який відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове обґрунтування діяльності Держземагенства у т.ч. визначенні Положенням про Державне агентство земельних ресурсів України (далі - Положення), яке затверджене Указом Президента України від 08.04.2011 р., №445/2011, Положенням про відділ Держземагентства у Глибоцькому районі Чернівецької області (далі - Положення про відділ), затвердженого наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 21.09.2012 р., №451, Законом України "Про Державний земельний кадастр" від 07.07.2011 р. №3613-VI (далі - Закон №3613), Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р. №1952-IV (далі - Закон №1952) та Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. №1051.

Дослідженням приписів Положення та Положення про відділ встановлено, що на Держземагентство покладені завдання щодо здійснення державної реєстрації земельних ділянок та державну реєстрацію права власності, права користування земельними ділянками (сервітут), права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови земельної ділянки (суперфіцій).

Відповідно до положень п.9 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3613 до 1 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передаються у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснюється з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснюється у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Аналізуючи положення зазначеної норми слід прийти до висновку, що з 01.01.2013 р. державна реєстрація земельних ділянок із видачею державних актів на право власності на земельні ділянки не здійснюється.

По своїй правовій природі державний акт на право власності на земельну ділянку є документом якій посвідчує право власності на земельну ділянку (ст.126 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р., №2768-ІІІ в редакції діючий до 01.01.2013 р.), та як зазначалось вище видавався при державній реєстрації земельних ділянок органами Держземагентства.

Однак з 01.01.2013 р. внесені зміни у т.ч. до ст.126 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р., №2768-ІІІ та Закону №1952 відповідно до яких право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону №1952.

Закон №1952 не передбачає видачу державного акту на право власності на земельну ділянку, як документу, який посвідчує відповідне право власності. При цьому згідно із Законом №1952 питання державної реєстрації право власності у т.ч. на земельні ділянки до компетенції Держземагентства не віднесено.

Отже, у зв'язку із внесенням змін до ст.126 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р., №2768-ІІІ та Закону №1952, а також у зв'язку із набранням чинності Закону №3613 повноваження територіальних органів Держземагенства у частині державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) земельних ділянок, земельного сервітуту, користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) припинилися, а тому здійснювати будь-які дії, які суперечать вищезазначеним положенням Законів вони не можуть.

Крім цього, відповідно до положень розділу 5 Інструкції при втраті (псуванні) державного акту на землю власнику або землекористувачу видається відповідний дублікат, на титульній сторінці якого робиться запис або ставиться штамп «Дублікат».

Дублікат державного акту на землю є документом суворої звітності, а тому його видача має обліковуватись записом у книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування, договорів оренди землі.

Отже видача дублікату державного акту на право власності на земельну ділянку супроводжується відповідними технічними моментами, зокрема заповненням відповідного бланку та внесенням запису до книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування, договорів оренди.

Згідно пояснень представника відповідача таких бланків та книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування, договорів оренди у них немає, що підтверджується листом Головного управління Держземагентства у Чернівецькій області від 15.01.2013 р., №129/04-1/5-13, а отже і технічно задовольнити прохання позивача щодо видачі дублікатів державних актів Держземагентство можливості немає.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що чинним законодавством України не визначено механізму отримання дублікатів державного акту на право власності на земельну ділянку після 01.01.2013 р. Держземагентство такими повноваженнями не наділено, а тому видача ним дублікатів державних актів на право власності на земельну ділянку, буде суперечити у т.ч. положенням ч.2 ст.19 Конституції України.

Також, відповідно п.5 Інструкції, при втраті (псуванні) державного акта на землю, власнику або землекористувачу видається відповідний дублікат. У заяві вказується: де, коли і за яких обставин утрачено (зіпсовано) зазначений державний акт. Власник також дає повідомлення про втрату зазначеного державного акта в місцевих засобах масової інформації.

Позивачем подано до відповідача заяву, згідно якої підставою для видачі дублікатів державних актів є їх втрата. При цьому суд зазначає, що визначення «втрата» та «псування» в розумінні Інструкції є правовими категоріями та несуть різне змістове навантаження.

Дослідженням змісту заяви ОСОБА_4 від 09.04.2013 р. встановлено, що вона не відповідає вимогам п.5 Інструкції, а саме в ній не вказано де, коли і за яких обставин він втратив державні акти на право власності на земельну ділянку та до неї не додано повідомлення про втрату зазначених державних актів в місцевих засобах масової інформації.

Отже заява ОСОБА_4 від 09.04.2013 р. оформлена із порушенням вимог п.5 Інструкції.

Щодо ймовірного порушення права позивача на проведення реєстрації права власності за земельні ділянки в реєстраційній службі, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону №1952 державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Отже, державний акт на право власності на земельну ділянку не є єдиним документом на підставі, якого може бути проведена державна реєстрація прав, таким документом також є і рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто, законодавцем спеціальною нормою передбачено надання судового захисту ймовірним порушеним правам позивача.

При прийнятті рішення у справі суд виходить із того, що чинним законодавством України не визначено механізму отримання дублікатів державного акту на право власності на земельну ділянку після 01.01.2013 р., при цьому відсутність цього механізму не порушує права позивача щодо проведення реєстрації права власності за земельні ділянки в реєстраційній службі.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_4 до відділу Держземагентства Глибоцького району Чернівецької області про зобов'язання видати дублікат державного акту серії ЧВ №000131 на право власності на земельну ділянку площею 0,3322 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 та дублікат державного акту серії ЯГ №444174 на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст.158 - 163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі виготовлено 27 травня 2013 р.

Суддя О.В. Анісімов