ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.05.2013 Справа № 13/305-07

Господарський суд Сумської області у складі судді Лущик М.С., при секретарі судового засідання Григор'євої О.І., розглянувши заяву старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області № 6/13/2455 від 30.04.2013р. про відстрочку виконання рішення та матеріали справи № 13/305-07, порушеної за позовом Дочірнього компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго», м. Суми, про стягнення 5 870 656 грн. 09 коп.,

За участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

від заявника - Комишан А.О., довіреність № 02.1-20/2193 від 25.10.2012

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 20.01.2009 року у справі № 13/305-07 позов задоволено та стягнення з відповідача на користь позивача 5 870 656 грн. 09 коп. боргу, 25 413 грн. 13 коп. витрат по держмиту та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.03.2009р. у даній справі апеляційну скаргу ТОВ «Сумитеплоенерго» залишено без задоволення, рішення господарського суду Сумської області від 20.01.2009р. у справі № 13/305-07 залишено без змін.

30.03.2009 року на виконання рішення господарського суду Сумської області від 20.01.2009р. та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 18.03.2009р. видано відповідний наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.06.2009р. касаційну скаргу залишено без задоволення, а поставу Харківського апеляційного господарського від 18.03.2009р. у справі № 13/305-07 без змін.

13.05.2013 року до суду надійшла заява № 6/13/2455 від 30.04.2013р. старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області про відстрочку виконання рішення суду з виконання наказу № 13/305-07 від 30.03.2009 року, виданого господарським судом Сумської області про стягнення з ТОВ «Сумитеплоенерго» на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» боргу в розмірі 5 896 187 грн. 22 коп. до 31.12.2013 року.

Вказана заява обґрунтована тяжким фінансовим станом боржника щодо розрахунків за природний газ, спричиненим населенням та юридичними особами, які неналежним чином проводять розрахунки за спожиту теплову енергію, та різницею в тарифах на теплову енергію, що вироблялась та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичній вартості теплової енергії.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.

Від представника відповідача надійшла заява вих. № 1832 від 28.05.2013, де останній у зв'язку із участю представника ТОВ «Сумитеплоенерго» 29.05.2013 у судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду у справі № 920/6/13, а також підготовкою додаткових матеріалів і доказів по даній справі, просить суд перенести розгляд справи на інший календарний день.

Згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони (так само як і інші учасники судового процесу) зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до і всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до пункту 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин даної справи відхиляє доводи відповідача щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, у відповідних випадках відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене і те, що відповідач про час і місце розгляду заяви були повідомлені належним чином, доказів щодо неможливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника відповідач не подав, неявка уповноваженого представника відповідача не перешкоджає розгляду поданої органом ДВС заяви, суд, відповідно до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає дану заяву за наявними в справі матеріалами.

Позивач надав письмові заперечення № 31/10-2256 від 15.05.2013 року на заяву Головного управління юстиції у Сумській області про відстрочку виконання рішення, де просить суд відмовити в задоволенні заяви старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області про відстрочку виконання рішення у справі № 13/305-07 та зазначає, що боржник є підприємством, яке надає послуги з теплопостачання всі категоріям споживачів та володіє обіговими коштами і активами, на які може бути накладене стягнення, а обставини, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим в даному випадку відсутні.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно статті 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини першої статті 121 названого Кодексу, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Вказаною нормою визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського гуду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим. Так, виконання рішення про стягнення коштів може бути неможливим через відсутність коштів на рахунках боржника.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Тобто, відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення суду.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, вказаною нормою не вимагається, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Пленум Верховного Суду України постановою «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26.12.2003 року постановив наступне: «При вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо)».

Крім цього, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення.

Як свідчать матеріали справи, наказ на виконання судового рішення у справі № 13/305-07 видано 30 березня 2009 року, ухвалою господарського суду Сумської області від 18.02.2010р. у справі № 13/305-07 Товариству з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» надано розстрочку виконання рішення на строк з 01.05.2010р. до 05.02.2011р., однак боржник не вжив жодних дій для виконання рішення суду та не дотримувався порядку проведення розрахунків встановлених ухвалою.

Посилання ж на важкий фінансовий стан боржника не є винятковою обставиною в розумінні вимог статті 121 Господарського процесуального кодексу України, за наявності якої можливе надання відстрочки виконання рішення. Крім того, важке фінансове становище утворилось внаслідок власної господарської діяльності боржника, а не в силу якихось об'єктивних обставин, щоб унеможливило виконання договірних зобов'язань та рішень суду.

Стаття 42 Господарського кодексу України визначає як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому, здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Враховуючи зазначену норму, надання відстрочки на підставі тяжкого фінансового стану відповідача не може вважатися підставою для застосування положень статті 121 Господарського процесуального кодексу України, адже, враховуючи положення частини першої статті 625 Цивільного кодексу України, відповідач у випадку порушення грошового зобов'язання не може посилатися на неможливість його виконання.

Окрім того, частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Підставою для проведення розрахунків між сторонами за спожитий природний газ є договір та підписані акти приймання-передачі природного газу, а відповідно до статті 526 названого Кодексу, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Ні нормами чинного законодавства ні договором не передбачено звільнення від відповідальності у зв'язку з невиконанням державою взятих на себе зобов'язань по відшкодуванню різниці в тарифах на теплову енергію, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що стверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

Наведеною правової позиції дотримується Вищий господарський суд України щодо застосування відстрочки або розстрочки виконання судових рішень, зокрема у постановах від 17.07.2012р. у справі № 21/150-10, від 05.06.2012р. у справі № 2-5/3581-2009, від 25.04.2012р. у справі № 2/97 та від 23.02.2011р. у справі № 7/70.

Крім того, державний виконавець у своїй заяві не наводить жодних доказів про неможливість виконання рішення суду боржником, а обґрунтовує свою заяву тяжким фінансовим становищем та збитками, які виникли внаслідок неплатежів з боку контрагентів, однак такі обставини надання відстрочки виконання рішення суперечать положенням вищенаведеної статті 121 Господарського процесуального кодексу України, не є винятковими, і такими, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, тому у задоволенні заяви старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області № 6/13/2455 від 30.04.2013 року про відстрочку виконання рішення у справі № 13/305-07, суд відмовляє.

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, статтею 36 Закону України «Про виконавче провадження» та постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003р., суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області № 6/13/2455 від 30.04.2013 року про відстрочку виконання рішення суду з виконання наказу № 13/305-07 від 30.03.2009 року - відмовити.

Суддя М.С. Лущик