16.05.2013

Справа № 335/1208/13-ц

2/335/919/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року                                                                      м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Апаллонової Ю.В.., при секретарі Ляховецькій С.С., розглянувши цивільну справу за позовом розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, вказуючи на те, що 01.09.2005 р. між ним та відповідачем був укладений договір позики, на підтвердження укладення якого ОСОБА_2 була видана розписка про отримання грошових коштів в сумі 23493,00 дол. США грн. зі строком повернення до 21.12.2011 р. У визначений термін відповідач кошти не повернув.

Посилаючись на ст..ст.16, 536, 625, 1048 та 1050 ЦК України, ОСОБА_1 за позовом просить стягнути з відповідача суму позики в розмірі 187709,07 грн., відсотки за користування позикою – 21050,28 грн. та судові витрати.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує, просить задовольнити.Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, заперечень не надав. У відповідності до ст..224 ЦПК України, суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Вивчивши матеріали справи, приймаючи до уваги позицію представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 01.09.2005 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, за яким позивач передав відповідачу 23493 дол. США., строком до 31.12.2011 р., про що була складена розписка, оригінал якої міститься у матеріалах справи.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов"язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як вбачається зі змісту розписки, розмір процентів за договором позики не встановлено, тому їх розмір слід визначати на рівні облікової ставки НБУ, починаючи з дня отримання позики.

Відповідно до ст. 625 ЦК України відповідач (боржник) не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання щодо повернення позивачу суми боргу, у позивача, відповідно до ст. 1049 ЦК України виникло право вимоги стягнення суми боргу та відсотків .

Оскільки відповідач своєчасно не повернув суму позики, суд, дослідивши обставини справи, а саме оригінал розписки відповідача про отримання грошей, і перевіривши правильність розрахунків позивача щодо відсотків, які позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі порушення останнім виконання зобов’язань за Договором позики, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 порушив договір позики, а тому вимоги позивача про стягнення з нього суми боргу, пені та трьох процентів річних за час прострочення виконання зобов’язання є обґрунтованими та стягненню з відповідача на користь позивачки підлягає сума боргу, яка зазначена у розписці 187709,07 грн., проценти за користування позикою у сумі 21050,28 грн.., а усього у сумі 208759,35 грн.

Відповідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати у сумі 2087,59 грн.

У відповідності до ст.88 ЦПК України, суд стягує з відповідача судові витрати.

Керуючись ст. 3, 10, 11, 88, 208, 209, 212, 214, 215, 224 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 Георгіойвича,ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: 69005 м.Запоріжжя, бул. Центральний, 20 кв.194 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН - НОМЕР_2 - 18770907 грн., проценти за користування позикою у сумі 21050,28 грн.., судові витрати у сумі 20087,59 грн., а усього стягнути 210846 грн. 94 коп.(двісті десять тисяч вісімсот сорок шість грн. 94 коп.)

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою в 10-денний строк з дня отримання заочного рішення.

Суддя                                                    Ю.В. Апаллонова