Судове рішення #3004637
А36/89-08


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


УХВАЛА

  

26.02.08р.


Справа № А36/89-08


За позовом  Прокурора Центрально - Міського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі, м. Кривий Ріг 

 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Розмай", м. Кривий Ріг Дніпропетровська область 

 

про стягнення 2290,00


Суддя Кожан М.П.

               Секретар судового засідання Тесля М.М.                                                                                      

Представники сторін:

Від прокурора: Овчар Т.В., посвідчення № 173 від 28.10.03р.

від позивача: представник не з”явився.

від відповідача: Маринюк Н.М., довіреність №88 від 28.01.08р.  

                                                     СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Центрально-Міського району м. Кривого Рогу на підставі п.2 ст.121 Конституції України, п.2 ст.5 Закону України №1789-ХІІ від 05.11.1991 р. "Про прокуратуру", рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99 звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Південної МДПІ у м.Кривому Розі про стягнення з ТОВ "Розмай" на користь державного бюджету заборгованості у вигляді штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 2290,00 грн.

Відповідач звернувся до суду із клопотанням, у якому просить  суд залишити  позовну заяву  без розгляду на підставі ст. 49, 121 КАС України, посилаючись на те, що прокурор не має належних повноважень на пред'явлення даного позову  оскільки він не послався на норму закону, яка б надавала йому право звернутись з даним позовом до адміністративного суду та, не обґрунтував, в чому саме полягає порушення відповідачем інтересів держави. При цьому, відповідач зазначив, що твердження прокурора, що ним систематично  не сплачуються податкова заборгованість не відповідає дійсності.   

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 18.02.08р.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників прокурора та відповідача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Центрально - Міського району м. Кривого Рогу  звернувся до суду із адміністративним позовом в інтересах держави в особі Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі. Прокурор обґрунтовує можливість подання ним позову пунктом 2 ст. 121 Конституції України, п. 2 ст. 5 Закону України «Про прокуратуру», п. 2 ст. 60 КАС України та рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) № 3-рп/99 від 08.04.1999р.

У вказаному рішенні Конституційного Суду України встановлено, що із врахуванням того, що "інтереси  держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави,  обґрунтовує у позовній  заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати  відповідні функції у спірних відносинах.

В обґрунтування порушення інтересів держави прокурор у позовній заві зазначає: «необхідність подання даної заяви полягає в тому, що боржником систематично не сплачується податкова заборгованість до бюджету, чим порушуються інтереси Держави».

Проте, із змісту позовної заяви вбачається, що прокурор просить стягнути з відповідача не податкову заборгованість (податковий борг), а неподаткові платежі, а саме: штрафні санкції за порушення Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, що не регулює податкові відносини.

Відповідач зазначає, що твердження прокурора про систематичну несплату ним  податкової заборгованості  не відповідає дійсності, оскільки  ТОВ «Розмай»своєчасно та в повному обсязі сплачує податки до бюджету і не має податкової заборгованості. Прокурором не додано до адміністративного позову жодного документа, який би підтверджував факт несплати відповідачем податків та зборів до бюджету та наявності у нього податкової заборгованості та не вказав у позовній заяві з якого податку та у якій сумі існує податковий борг, що не сплачений відповідачем, тобто не обґрунтував та не підтвердив документально, в чому саме полягає порушення інтересів держави з боку відповідача в частині несплати ним податкового боргу.

Відповідно до Розрахунку несплачених штрафних санкцій ТОВ «Розмай»станом на 18.12.2007р., доданого до позовної заяви, штрафні санкції у сумі 40322,5 визначені у податковим повідомленням-рішенням №0001172306 від 30.07.07р. Проте, до позовної заяви копії цього   податкового повідомлення-рішення не додано.

Крім того, прокурором не вказано норму закону, на підставі якої ним подано позов у даній справі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Згідно з ч. 1 ст. 60 КАС України у випадках, встановлених законом, прокурор може звертатись до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Отже, вищезазначені норми права передбачають, що прокурор може звертатись до адміністративного суду та представляти інтереси держави в суді лише у випадках, встановлених законом. Такі випадки зазначені у п. 4 вищевказаного рішення Конституційного Суду України № З-рп/99 від 08.04.1999р. з посиланням на конкретні статті законів. Однак, прокурор не послався на норму закону, яка б надавала йому право звернутись з позовом у даному випадку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про прокуратуру»прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю. Державній податковій інспекції як органу державної влади відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 48 КАС України належить здатність мати та особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки (адміністративна процесуальна правоздатність та дієздатність).

Оскільки звернення до суду із позовною заявою про стягнення штрафних санкцій за порушення не податкового законодавства прокурором обґрунтовано систематичною несплатою відповідачем податкової заборгованості та не визначено норму права, яка б надавала йому право звернутись з позовом у даному випадку, суд прийшов до висновку, що позовну заяву від імені позивача подано особою, яка  не має повноважень на ведення справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.155 КАС України суд своєю ухвалою  залишає  позовну  заяву  без  розгляду, якщо позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Згідно ч.3 ст.155 КАС України особа,  позовна  заява  якої залишена без розгляду,  після усунення підстав,  з яких заява була залишена  без  розгляду,  має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.155, ст.165 Кодексу адміністративного судочинства України п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України  заява   про   апеляційне  оскарження  ухвали  суду  першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи,  яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне  оскарження  обчислюється  з дня  отримання нею копії ухвали.  Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається  протягом  десяти  днів  після  подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства.


Суддя


М.П. Кожан  



 



 

 



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація