Справа № 127/9100/13-к
Провадження № 1-кп/127/294/13
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.05.2013 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого – судді Каленяка Р.А.,
при секретарі Собчук Т.П.,
за участю прокурора Хоменка П.Л.,
адвоката ОСОБА_1
обвинуваченої ОСОБА_2,
потерпілих ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вінниці матеріали кримінального провадження №12013010390000435, які надійшли з прокуратури м. Вінниці з обвинувальним актом за фактом таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно та шахрайства, вчиненого повторно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянкою України, українкою, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючою, не одруженою, раніше судимою: 20.09.2012 року Замостянським районним судом м. Вінниці за ст. 185 ч.1 КК України на 80 годин громадських робіт, 20.02.2013 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.2 ст. 185, 71 КК України на 2 роки 10 днів позбавлення волі, проживаючою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,
за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 08.12.2012 року об 11 год., знаходячись в квартирі №122, що по вул. К.Маркса, 34 у м. Вінниці, в якій тимчасово проживала, побачила сканер «Мустек», принтер «Кенон», фотоаппарат «Олімпус», а також медалі та орден «Червоної зірки», які належали ОСОБА_3, а також сканер «Мустек», який належав ОСОБА_4 В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме, вищевказаних речей. Після цього, ОСОБА_2, користуючись відсутністю господаря квартири, а саме, свого дядька ОСОБА_3 вчинила крадіжку сканера «Мустек 1248», вартістю 300 грн., принтера «Кенон 1000» вартістю 320 грн., фотоаппарата «Олімпус 5040» вартістю 1018,99 грн., а також, медалі та ордена «Червоної зірки», які матеріальної цінності для потерпілого ОСОБА_3 не представляють, а також сканер «Мустек» вартістю 300 грн., який належав ОСОБА_4 після чого з місця вчинення злочину зникла та викраденим розпорядилась на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 1938,99 грн., ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 300 грн.
Крім цього, 21.12.2012 року ОСОБА_2 перебуваючи в квартирі у своєї знайомої ОСОБА_5 за адресою: м. Вінниця, вул. Першого травня, 98б/23, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, а саме, мобільним телефоном «Нокіа С701» в корпусі червонного кольору, який належав ОСОБА_5, під приводом тимчасового користування попросила мобільний телефон «Нокіа С701». ОСОБА_5 не знаючи про злочинні наміри ОСОБА_2 надала свою згоду та дозволили тимчасово покористуватись її мобільним телефоном «Нокіа С701» в корпусі червонного кольору. Після цього ОСОБА_2 реалізуючи свій злочинний умисел шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_5 отримала мобільний телефон «Нокіа С701» в корпусі червонного кольору вартістю 500 грн., після чого з місця вчинення злочину зникла та отриманим майном розпорядилась на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 500 грн.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину в інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому і визнала фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті. Суду пояснила, що 08.12.2012 року під час її проживання у свого дядька ОСОБА_3 вона побачила два сканери «Мустек», принтер «Кенон», фотоапарат «Олімпус» та медалі та орден «Червоної зірки» і в неї виник умисел на їх крадіжку. Тому обвинувачена, скориставшись тим, що нікого не було вдома винесла вказані речі та продала їх на центральному ринку м. Вінниці, отриманими коштами потім розпорядилась на власний розсуд.
21.12.2012 року обвинувачена ночувала у своєї знайомої ОСОБА_5 і попросила в неї покористуватись її мобільним телефоном, оскільки телефон ОСОБА_2 на той час поламався. ОСОБА_5 погодилась та передала її телефон, однак обвинувачена телефон не повернула та продовжила користуватись ним.
Потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердили обставини вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_2, викладені у обвинувальному акт, зазначили, що матеріальна шкода завдана їм кримінальним правопорушенням відшкодована в повному обсязі та просили суд суворо на карати обвинувачену.
Відповідно до вимог ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, з'ясувавши чи правильно розуміють обвинувачена та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються.
Згідно довідки Моилів-Подільського МТМО ОСОБА_2 на обліку у лікаря-психіатра не перебуває (а.с. 94).
По місцю проживання ОСОБА_2 характеризується позитивно (а.с. 95).
Оцінивши досліджені докази, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства, а тому суд кваліфікує її дії:
- за ч.2 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно;
- за ч.2 ст. 190 КК України, шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене повторно.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_2 суд визнає повне визнання вини обвинуваченою та її щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_2 судом не встановлено.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченої суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченої, зокрема ту обставину, що вона раніше судима, наявність пом’якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин.
З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченої, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 не можливе без ізоляції її від суспільства, а тому їй слід призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України суд, -
ЗАСУДИВ :
Визнати винною ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України і призначити їй покарання у вигляді двох років позбавлення волі.
Визнати винною ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України і призначити їй покарання у вигляді одного року шести місяців позбавлення волі
Відповідно до вимог ч.4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді двох років шести місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін – тримання під вартою.
Строк тримання під вартою рахувати з 31 січня 2013 року.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 30 діб з моменту його проголошення, а засудженою, яка перебуває під вартою в той же строк з моменту проголошення вироку.
Суддя: