Справа № 459/1998/13-к Головуючий у 1 інстанції: Жураковський А.І.
Провадження № 11-сс/783/241/13 Доповідач: Голубицький С. С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2013 року м. Львів
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :
головуючого Голубицького С.С.
суддів Калиняк О.М., Стельмаха І.О.
при секретарі Алещєнко В.Ю.
за участю :
прокурорів Мисяка В.М., Шахрай М.А.
перекладача ОСОБА_1
адвоката ОСОБА_2
затриманого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника -адвоката ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 23 квітня 2013 року, якою відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Федерації, громадянина ОСОБА_4 Федерації, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, безробітного, раніше не судимого,
застосовано тимчасовий арешт терміном на 30 діб –
в с т а н о в и л а :
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора м. Червонограда Львівської області і, відповідно до ст. 583 КПК України, до громадянина ОСОБА_4 Федерації ОСОБА_3 застосовано тимчасовий арешт терміном на 30 діб, до надходження запиту про його видачу від компетентних органів Російської Федерації.
В апеляції захисник затриманого - адвокат ОСОБА_2, покликаючись на сумнівність наданих правоохоронним органом Російської Федерації документів, які долучені до матеріалів клопотання, оскільки, на його думку, ті належно не завірені, та відсутність серед них документів, які підтверджують перебування НАСІРОВА у міжнародному розшуку, категоричне заперечення затриманим своєї причетності до скоєння злочинів і переслідування його правоохоронними органами Росії за релігійні переконання, а не за злочини, вказує на незаконність ухвали та просить суд апеляційної інстанції її скасувати і постановити нову ухвалу, якою обрати НАСІРОВУ запобіжний захід не пов’язаний із триманням під вартою.
Колегія суддів, вислухавши доповідь головуючого про обставини справи і зміст апеляції, виступи затриманого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_2К на її підтримку, думки прокурорів Мисяка В.М., Шахрай М.А. про законність ухвали і необхідність залишити її без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали справи, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою старшого слідчого з особливо важливих справ СВ РУ ФСБ Російської Федерації в Тюменській області від 09.11.2011 року відносно НАСІРОВА порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 282.2 КК Російської Федерації та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який 09.05.2012 року був змінений на підписку про невиїзд.
Постановою цього ж слідчого від 05.10.2012 року щодо НАСІРОВА також порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205.2 КК Російської Федерації.
05.10.2012 року заступником начальника СВ РУ ФСБ Російської Федерації в Тюменській області винесено постанову про обвинувачення НАСІРОВА у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 282.2 і ч. 1 ст. 205.2 КК Російської Федерації.
Із змісту даної постанови вбачається, що правоохоронним органом Російської Федерації НАСІРОВ обвинувачується в тому, що він, в період з 15 вересня 2010 року по 9 листопада 2011 року, мешкаючи в м. Тюмені РФ, всупереч рішення Верховного Суду РФ від 15.09.2010 року про визнання екстремістським міжнародного релігійного об’єднання « АТ-Такфір Валь-Хіджра » та заборону його діяльності на території Російської Федерації, навмисно, у відповідності до мети, ідеології, стратегії і тактики вказаного екстремістського об’єднання по встановленню світового панування радикальної форми ісламу та створення на базі мусульманських регіонів, у тому числі Росії, єдиної ісламської країни « Всесвітній Халіфат », вчинив дії спрямовані на організацію діяльності структурного підрозділу (осередку) міжнародного релігійного об’єднання « АТ-Такфір Валь-Хіджра », шляхом втягування у склад даної забороненої організації мешканців м. Тюмені і області, проведення з ними релігійних занять, а також розповсюдження різного роду друкованих екстремістських матеріалів, чим вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 282.2 КК Російської Федерації – організація діяльності релігійного об’єднання, відносно якого судом прийнято рішення, яке набуло законної сили, про заборону його діяльності у зв’язку із здійсненням екстремістської діяльності.
Крім того, у період з 15 вересня 2010 року по 9 листопада 2011 року НАСІРОВ, створивши в м. Тюмені діяльність структурного підрозділу (осередку) забороненого міжнародного релігійного об’єднання « АТ-Такфір Валь-Хіджра », навмисно, у відповідності до мети зазначеного забороненого об’єднання, під час релігійних занять, у ході яких ним розповсюджувались різні друковані матеріали екстремістського спрямування, та інші матеріали, в яких містилася інформація про використання силових методів боротьби для створення « чистого ісламського суспільства » шляхом « джихаду », заперечення законів суспільства, інститутів цивілізованої спільноти, які пропагували вербування прихильників серед мусульман, насильство та тероризм, а також використовувались мовні засоби, які пропагували здійснення протиправної діяльності, у тому числі обґрунтування та виправдання справедливості джихаду і тероризму, як способу боротьби мусульман з невірними, шляхом впливу на релігійні почуття осіб, втягнутих у діяльність забороненого об’єднання, та інших громадян, що сповідують іслам, які проживали у м. Тюмені і Тюменській області, публічно закликав до здійснення терористичної діяльності та публічно виправдовував тероризм, чим вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 205.2 КК Російської Федерації – публічні заклики до здійснення терористичної діяльності та публічне виправдання тероризму.
Згідно Кримінального кодексу Російської Федерації санкція цих статей передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до п’яти років.
7 та 10 вересня 2012 року НАСІРОВ не з’явився на виклик слідчого для проведення слідчих дій, в зв’язку з чим постановою заступника начальника СВ РУ ФСБ Російської Федерації в Тюменській області від 05.10.2012 року було оголошено його розшук.
В ході розшуку було встановлено, що НАСІРОВ 7 вересня 2012 року самовільно покинув територію Російської Федерації і авіарейсом № 4572 « Москва-Київ » прибув в Республіку Україна.
11.10.2012 року постановою Центрального районного суду м. Тюмені Російської Федерації НАСІРОВУ обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Згідно повідомлення УМВС РФ в Тюменській області № 31/8-669 (№1381/ТЕ/1171/8/2012) від 23.04.2013 року, НАСІРОВ оголошений в міжнародний розшук у всіх країнах - членах Інтерполу 18.01.2013 року за вихідним № 1300107 НЦБ Інтерполу МВС Російської Федерації.
22.04.2013 року о 16 год. 40 хв. НАСІРОВ був затриманий в м. Червонограді Львівської області працівниками сектору УКР ГУ МВС України у Львівській області, як особа, що перебуває в розшуку (кримінальна справа № 201125416/74, ч. 1 ст. 282.2 і ч. 1 ст. 205.2 КК Російської Федерації, СВ РУ ФСБ РФ в Тюменській області, запобіжний захід - взяття під варту).
Своє рішення про тимчасовий арешт НАСІРОВА слідчий суддя мотивував тим, що він розшукується правоохоронними органами Російської Федерації за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 282.2 і ч. 1 ст. 205.2 КК Російської Федерації, і, що відносно нього постановою Центрального районного суду м. Тюмені від 11.10.2012 року обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Відповідно до ч.1 ст. 583 КПК України до затриманої особи, яка вчинила злочин за межами України, застосовується тимчасовий арешт до 40 діб або інший, встановлений відповідним міжнародним договором України, строк до надходження запиту про її видачу.
Доводи апеляції про відсутність в матеріалах клопотання документів, які обґрунтовують підстави тимчасового затримання НАСІРОВА, свого підтвердження при розгляді апеляційної скарги не знайшли. Колегією встановлено, що в матеріалах клопотання є, наведені вище, і належним чином завірені документи, які свідчать про обвинувачення НАСІРОВА у скоєнні злочинів на території Російської Федерації, обрання щодо нього компетентним органом даної держави запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та затримання його правоохоронними органами на території України 22.04.2013 року, а також документи, що підтверджують особу затриманого, як того вимагає ст. 583 КПК України.
Будь – яких порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України з боку слідчого судді при розгляді клопотання прокурора про тимчасовий арешт НАСІРОВА колегія суддів апеляційного суду при розгляді апеляційної скарги не виявила, а тому приходить до висновку про законність оскаржуваної ухвали слідчого судді.
Можливість обрання іншого запобіжного заходу при тимчасовому арешті ст. 583 КПК України не передбачає, а ст. 585 цього Кодексу, на яку покликається адвокат ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, передбачає можливість застосування до затриманого запобіжного заходу, не пов’язаного із триманням під вартою, лише після надходження запиту компетентного органу іноземної держави про її видачу, при розгляді питання про її екстрадицію, яке ще судом не вирішувалася але може бути вирішене у майбутньому.
З врахуванням наведеного колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить і залишає ухвалу слідчого судді про тимчасовий арешт НАСІРОВА без зміни.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422, 583 КПК України, колегія суддів –
у х в а л и л а :
Ухвалу слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 23 квітня 2013 року, якою відносно громадянина ОСОБА_4 Федерації ОСОБА_3 застосовано тимчасовий арешт терміном на 30 ( тридцять ) діб до надходження запиту про його видачу від компетентних органів Російської Федерації – залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_2, без задоволення.
Судді :
ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7