РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 121/258/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Кайро І.А.
№ провадження: 22-ц/190/3031/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Адаменко О. Г.
"22" травня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Адаменко О.Г.,
Суддів:Шестакової Н.В., Павловської І.Г.,
При секретарі:Таранець О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Інтуртрансавто» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Інтуртрансавто» на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 5 березня 2013 року
ВСТАНОВИЛА:
8 січня 2013 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Інтуртрансавто», в якому просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 16293,91 грн., а також середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 3 травня 2007 року по 10 грудня 2012 року вона працювала в ПАТ «Інтуртрансавто» на посаді головного бухгалтера. При звільненні розрахунок з нею проведений не був.
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 5 березня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Інтуртрансавто» на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 5323,89 грн. В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ «Інтуртрансавто» просить рішення суду в частині задоволення позову скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, і порушення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, зазначає, що суд не врахував, що в день звільнення відповідач не працювала, а тому розрахунок з нею був проведений у день пред'явлення нею вимоги про розрахунок.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_6 про стягнення з ПАТ «Інтуртрансавто» заборгованості по заробітній платі, суд виходив з того, що на момент ухвалення рішення відповідач повністю розрахувався з позивачем.
В цій частині рішення суду не оскаржується і відповідно до вимог частини 1 ст. 303 ЦПК України апеляційним судом не перевіряється.
Задовольняючи вимоги позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 5323,89 грн., суд виходив з того, що позивач була звільнена 10 грудня 2012 року, а остаточний розрахунок з нею було проведено 14 січня 2013 року, тобто з порушенням строку, встановленого ст. 116 КЗпП України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, проте вважає, що сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, що стягнута з відповідача на користь позивача, розрахована з порушенням норм матеріального права.
Статтею 213 ЦПК України встановлено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 3 ст. 10 і частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до частини 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
З матеріалів справи вбачається, що позивач була прийнята на роботу в ВАТ «Інтуртрансавто» з 3 травня 2007 року наказом № 37-К від 28 квітня 2007 року на посаду старшого бухгалтера, а наказом № 20-к від 10 грудня 2012 року звільнена з 10 грудня 2012 року у зв'язку з відмовою від продовження роботи у зв'язку зі зміною суттєвих умов праці.
На момент звільнення ВАТ «Інтуртрансавто» мало сплатити ОСОБА_6 невиплачену заробітну плату, компенсацію за невикористану відпустку і вихідну допомогу в загальній сумі 16293,91 грн.
Натомість, частина цієї суми в розмірі 10056,03 грн. була виплачена ОСОБА_6 лише 10 січня 2013 року, а залишок в сумі 6237,88 грн. - 14 січня 2013 року.
За таких обставин суд обґрунтовано дійшов висновку, що відповідач має сплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 грудня по 14 січня 2013 року включно.
Доводи відповідача, що позивач у день звільнення, тобто 10 грудня 2012 року, не працювала і звернулась за отриманням розрахунку лише 10 січня 2013 року, ніякими доказами не підтверджуються.
Частиною 3 ст. 303 ЦПК України встановлено, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження «Порядку обчислення середньої заробітної плати» встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
З матеріалів справи вбачається, що середньоденна заробітна плата позивача за два останні місяці роботи перед звільненням складала 220 грн. ((4950х2):45).
Виходячи з цього за період затримки розрахунку при звільненні відповідач має сплатити позивачу середній заробіток в сумі 5060 грн. з наступного розрахунку: 220х23, де 220 - середньоденна заробітна плата за два останні місяці роботи, а 23 - кількість робочих днів у періоді затримки розрахунку.
Натомість суд у порушення вимог пункту 8 вказаної Постанови КМУ здійснив цей розрахунок, виходячи з кількості календарних, а не робочих днів, внаслідок чого помилково стягнув з відповідача на користь позивача 5323 грн. замість 5060 грн.
Таке порушення норм матеріального права дає колегії суддів підстави вийти за межі апеляційної скарги і згідно з вимогами пункту 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України змінити рішення суду в частині задоволення позовних вимог шляхом зменшення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, з 5323 грн. до 5060 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Інтуртрансавто» задовольнити частково.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 5 березня 2013 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Інтуртрансавто» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні змінити, зменшивши суму, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, з 5323,89 грн. до 5060 грн.
В решті рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 5 березня 2013 року про задоволення позовних вимог ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Інтуртрансавто» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді
Адаменко О.Г. Павловська І.Г. Шестакова Н.В.