ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року Справа № 43/75-15/7-б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоЗаріцької А.О.,

суддівБілошкап О.В., Поліщука В.Ю.

розглянувши касаційну скаргу Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю"КАІС"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 5 лютого 2013 року

та ухвалугосподарського суду міста Києва від 26 вересня 2012 року

у справі господарського суду№ 43/75-15/7-б міста Києва

за заявою закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь"

про керуючий санацієювизнання банкрутом ОСОБА_4,

за участю представників:

заявника касаційної скарги ОСОБА_5,

ЗАТ "ВТФ "Радосинь" Стемковської О.О.,

ТОВ "Європа Електронікс" Дячка І.О.,

ПАТ КБ "Приватбанк" Вінника А.М.,

ліквідатора ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16 січня 2008 року порушено провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" з урахуванням особливостей, передбачених ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон), введено процедуру санації тощо.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26 вересня 2012 року (суддя Пасько М.В.) частково задоволено клопотання керуючого санацією ЗАТ "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" ОСОБА_4, скасовано арешт на нежитлову будівлю в АДРЕСА_1, накладений ухвалою господарського суду міста Києва від 23 грудня 2009 року та заборону на вчинення Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, будь-яких дій, що стосуються реєстрації права власності на вказану будівлю, видачі довідок-характеристик та інших довідок, проведення інвентаризації майна та вчинення інших дій, спрямованих на відчуження або інше розпорядження вказаним майном, в задоволенні решти вимог заявлених у клопотанні - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 5 лютого 2013 року (колегія суддів: Ткаченко Б.О. - головуючий, Верховець А.А., Шипко В.В.) ухвалу господарського суду міста Києва від 26 вересня 2012 року залишено без змін.

Українсько-американське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю"КАІС" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 26 вересня 2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 5 лютого 2013 року скасувати, а п. 7 резолютивної частини ухвали господарського суду м. Києва від 23 грудня 2009 року, щодо заходів забезпечення вимог кредиторів - залишити без змін.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч. 1 ст. 216 ЦК України.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами встановлено, що ухвалою господарського суду міста Києва від 23 грудня 2009 року за заявою боржника вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів, оскільки невжиття таких заходів могло утруднити чи зробити неможливим задоволення вимог кредиторів, зокрема, п. 7 резолютивної частини зазначеної ухвали накладено арешт на нежитлову будівлю в АДРЕСА_1, заборонено Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна вчиняти будь-які дії, щодо реєстрації права власності на вказану будівлю, а також видавати довідки-характеристики та інші довідки, проводити інвентаризацію майна, вчиняти інші дії, спрямовані на відчуження або інше розпорядження вказаним майном.

13 серпня 2012 року від керуючого санацією боржника ОСОБА_4 до місцевого господарського суду надійшло клопотання про зміну заходів забезпечення вимог кредиторів, які були вжиті п. 7 резолютивної частини ухвали господарського суду м. Києва від 23 грудня 2009 року.

В обґрунтування клопотання про зміну заходів забезпечення вимог кредиторів ОСОБА_4 послався на те, що на даний час змінились обставини, які зумовлювали необхідність вжиття саме такого заходу забезпечення вимог кредиторів, оскільки рішенням господарського суду м. Києва від 1 жовтня 2010 року у справі № 46/289, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2010 року, визнано недійсним правочин з передачі ТОВ "Компанія "Феонікс" нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, будинок 6; скасовано свідоцтво на придбання ТОВ "Компанія "Феонікс" з прилюдних торгів вказаної нежитлової будівлі, зобов'язано комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" скасувати державну реєстрацію права власності на будівлю за ТОВ "Компанія "Феонікс" та визнано право власності на спірну нежитлову будівлю за ЗАТ "Виробничо-торгова фірма "Радосинь".

При цьому, заявник у клопотанні зазначив, що Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна не може зареєструвати нерухоме майно за боржником, оскільки ухвалою господарського суду м. Києва від 23 грудня 2009 року накладено арешт на це майно та заборонено вчиняти щодо нього будь-які дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора або до затвердження господарським судом мирової угоди, або до дня винесення ухвали про відмову у визнанні боржника банкрутом, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Місцевий господарський суд, задовольняючи частково клопотання керуючого санацією боржника ОСОБА_4, про скасування арешту на нежитлову будівлю літера "А", накладеного п. 7 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 23 грудня 2009 року, послався на те, що господарський суд має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора або до затвердження господарським судом мирової угоди, або до дня винесення ухвали про відмову у визнанні боржника банкрутом, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку (п. 2 ч. 3 ст. 12 Закону).

Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відтак, місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі зазначив, що серед заявлених у клопотанні керуючого санацією вимог містяться, в тому числі, вимоги уповноважити відповідних представників окремими правами, що стосуються майна боржника, зокрема, реєстрація права власності, отримання довідок-харктеристик та вчинення інших дій спрямованих на відчуження майна боржника, проте, такі дії до заходів забезпечення, передбачених ст. 67 ГПК України, не відносяться.

Суд апеляційної інстанції правомірно погодився з висновком місцевого господарського суду щодо часткового задоволення клопотання керуючого санацією боржника ОСОБА_4, оскільки рішення господарського суду м. Києва від 1 жовтня 2010 року у справі № 46/289 в частині визнання права власності на нерухоме майно за ЗАТ "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" є чинним, однак вжиття заходів у вигляді арешту нерухомого майна та заборони Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна вчиняти будь-які дії, щодо цього майна, перешкоджають реєстрації права власності ЗАТ "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" на вказане майно.

Крім того, суд апеляційної інстанції обґрунтовано погодився із висновками місцевого господарського суду щодо відхилення решти забезпечення вимог кредиторів, викладених у заяві керуючого санацією боржника, оскільки заходи запропоновані заявником, не відповідають ст. 67 ГПК України.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують і посилань на обставини, які б свідчили про незаконність оскаржуваних судових рішень, не містять. Обґрунтування скарги зводяться до необхідності встановлення нових обставин та переоцінки наданих у справі доказів, що суперечить вимогам ст. ст. 1115, 1117 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки ухвала господарського міста Києва від 26 вересня 2012 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від від 5 лютого 2013 року прийняті з дотриманням вимог закону, підстав для їх скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю"КАІС" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 5 лютого 2013 року та ухвалу господарського міста Києва від 26 вересня 2012 року у справі № 43/75-15/7-б залишити без змін.

Головуючий А. Заріцька

Судді О. Білошкап

В. Поліщук