ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

27.11.06 р.                                                                               Справа № 39/44                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Морщагіної Н.С.

при секретарі  судового засідання Стреліній М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Луганськшахтобудмонтаж” м.Луганськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Екофільтр” м.Донецьк

про: стягнення заборгованості в сумі 4 401,50грн., пені в сумі 390,06грн., суми інфляції 7,78грн.

За участю:

Представників сторін:

Від позивача: Нестерук К.М. – юрисконсульт по дов.;

Від відповідача: не з”явився;

                                                 ВСТАНОВИВ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Луганськшахтобудмонтаж” м.Луганськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Екофільтр” м.Донецьк,  про стягнення заборгованості в сумі 4 401,50грн., пені в сумі 390,06грн. та суми інфляції 7,78грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір оренди б/н від 01.01.06р., акт приймання-передачі від 01.01.06р., акти передачі наданих послуг, претензію №527 від 11.10.06р., акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.10.06р., банківську виписку, бухгалтерську довідку №38 від 29.06.06р.,  розрахунок.

Позивач згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України  уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 4 401,50грн., пеню в сумі 2 470,46грн. та суму інфляції 39,61грн.

Суд розглядає вимоги позивача в останній уточненій сумі.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, заявлені вимоги не оспорив, витребуваних документів та доказів не надав, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання, що підтверджується  реєстром відправлення рекомендованої кореспонденції господарського суду від 13.11.06р.

Проте, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки наявні матеріали справи надають можливість належним чином провести спірну кваліфікацію юридичних правовідносин.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

01.01.06р., позивач, Відкрите акціонерне товариство „Луганськшахтобудмонтаж”, та відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Екофільтр”, уклали договір б/н, який за своєю правовою природою є договором оренди і підпадає під правове регулювання норм статей 759-786 ЦК України.

Згідно даного договору позивач зобов’язався передати відповідачу в оренду  нежитлове приміщення, розташоване за адресою м.Теплогорськ, вул. Дюканова, 10, загальною площею 359,6м.кв.

На виконання умов за цим договором позивач передав відповідачу в оренду означене нежитлове приміщення, що підтверджено актом приймання-передачі від 01.01.06р., підписаним представниками обох сторін без зауважень та заперечень.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачу в оренду спірного нежитлового приміщення, тобто обов’язок орендодавця вважається виконаним у відповідності до норм статті 765 ЦК України та пунктів 1.1,4.1 Договору.

За приписами  п.п.5.1,5.2 договору відповідач зобов’язався оплачувати позивачу орендну плату у розмірі 6,12грн. за 1м.кв., в т.ч. ПДВ 1,02грн., не пізніше 30 числа місяця, який передує звітньому.

Однак взяті на себе за договором зобов’язання відповідач виконав частково, сплатив позивачу орендну плату лише за січень 2006 року в сумі 2 200,75грн., що підтверджено банківською випискою від 09.02.06р.

Відповідач не представив доказів оплати орендної плати за лютий та березень 2006 року в сумі 4 401,50грн., у зв’язку з чим суд робить висновок, що зобов’язання відповідача перед позивачем на момент прийняття рішення суду залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

11.10.06р. позивач направив претензію №527 з вимогою погасити заборгованість, яка відповідачем була залишена без відповіді та задоволення.

За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 4 401,50грн. суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі пункту 9.2 договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст. 232 ГК України позивачем нарахована пеня за період з січня по березень 2006 року в сумі 2 470,46грн.

Розглянувши представлений розрахунок суми пені, з огляду на наявність заборгованості по договору, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення пені обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, прострочення відповідачем грошового зобов’язання  також тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі ст. 625 ЦК України.

Однак позивач вимагає стягнення лише суми інфляції без нарахування 3% річних, що є його правом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, відповідно до якого сума інфляції за лютий 2006 року складає 39,61грн., з огляду на наявність заборгованості, суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача.

На підставі ст.ст.509, 525, 526, 614,625,759-786 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –

                                                        ВИРІШИВ:

Задовольнити у повному обсязі позов Відкритого акціонерного товариства „Луганськшахтобудмонтаж” м.Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Екофільтр” м.Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 4 401,50грн., суми інфляції 39,61грн., пені в сумі 2 470,46грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Екофільтр” м.Донецьк на користь Відкритого акціонерного товариства „Луганськшахтобудмонтаж” м.Луганськ основний борг в сумі 4 401,50грн., пеню в сумі 2 470,46грн., 3% річних в сумі 39,61грн., держмито в сумі 102грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

          

Суддя                                                                         Морщагіна Н.С.