ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
28.11.06 р. Справа № 32/324
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді
О.М. Сковородіної
при секретарі судового засідання: Бахмет А.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Сердюк М.Б. довіреність від 27.10.06р.
від відповідача: не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Комерційного банку Товариства з обмеженою відповідальністю “Місто
Банк” м. Одеса в особі Донецької філії Комерційного банку Товариства з обмеженою
відповідальністю “Місто Банк” м. Донецьк
до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
м. Слов'янськ
про стягнення 36722, 22 дол. США, що за курсом НБУ станом на 27.09.06р. складає
185447, 21 грн.
Позивач, Комерційний банк Товариство з обмеженою відповідальністю “Місто Банк” м. Одеса в особі Донецької філії Комерційного банку Товариства з обмеженою відповідальністю “Місто Банк” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Слов'янськ про стягнення 36722, 22 дол. США, що за курсом НБУ станом на 27.09.06р. складає 185447, 21 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на розрахунки заборгованості відповідача; виписки з особового рахунку; копію поштового повідомлення № НОМЕР_1.; лист НОМЕР_2.; копії платіжних доручень; копію заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів №1 від 01.04.05р.; копію ордера - розпорядження НОМЕР_3.; лист від 01.04.05р.;договір НОМЕР_4 про надання кредиту на умовах кредитної лінії від 25.03.05р. (далі по тексту - договір).
Відповідач проти позовних вимог заперечував, про що зазначив у відзиві, посилаючись на те, що погашення заборгованості в сумі 30 000, 00 доларів США була ним здійснена 14.04.06р., про що свідчить заява на переказ готівки.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив, що між позивачем та відповідачем був укладений договір НОМЕР_4 про надання кредиту на умовах кредитної лінії від 25.03.05р., згідно з яким позивач відкриває відповідачу відкличну відновлювальну кредитну лінію з лімітом в сумі 30 000, 00 доларів США строком до 24.03.06р., відповідно до якої надає кредитні кошти одним або кількома траншами (одноразовими видачами кредитних грошових коштів позивачу в межах кредитної лінії в порядку та на умовах, зазначених в договорі) в рамках відкритої кредитної лінії.(п. 2.1. договору). Позивач свої обов'язки за договором виконав, про що свідчать виписки з особового рахунку банку.
Відповідно до п. 6.1. договору відповідач зобов'язаний не пізніше строку, встановленого в п. 2.1. договору НОМЕР_4 про надання кредиту на умовах кредитної лінії від 25.03.05р., повернути одержаний кредит на рахунок НОМЕР_7 в ДФ КБ ТОВ “Місто Банк” , код банку НОМЕР_8 та своєчасно сплачувати нараховані відсотки по кредиту на рахунок НОМЕР_9 в ДФ КБ ТОВ “Місто Банк” , код банку НОМЕР_8.
Пунктом 2.1 кредитного договору передбачено обов'язок відповідача сплачувати проценти по отриманим траншам в межах ліміту кредитної лінії у розмірі 16% річних, що нараховуються позивачем на фактичну суму кредиту та за фактичний час користування ним, та які відповідач повинен сплачувати щомісячно в останній робочий день місяця (за період з першого по останній календарний день місяця включно) та у день погашення кредиту, в тому числі дострокового (повного або часткового), але не пізніше 24.03.06р. (п. 3.3., 3.4. договору)
Проте, при настанні строку повернення кредиту (24.03.06р.) зобов'язання відповідачем виконані не були, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 30 000, 00 доларів США.
Суд критично оцінює твердження відповідача щодо повернення ним кредиту в сумі 30 000, 00 доларів США 14.04.06р., виходячи з наступного.
По-перше, такі твердження відповідача ґрунтуються на власноручно засвідченої ксерокопії заяви на переказ готівки від 14.04.06р., яка додана до матеріалів справи.
Проте, відповідно до інструкції “Про касові операції в банках України”, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14.08.03р. №337. встановлено, що приймання готівки іноземної валюти від фізичних осіб (переказ без відкриття рахунку) здійснюється за таким прибутковим документом, як заява на переказ готівки , яка має встановлену форму. Після завершення приймання готівки в касу, оригінал заяви на переказ готівки залишається в касі, натомість, особі, що вносить грошові кошти в касу згідно п. 8 глави 2 розділу ІІІ Інструкції “Про касові операції в банках України” видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.
Отже, документом, який підтверджує внесення готівки в касу, є не заява на переказ готівки, а квитанція (або інший документ), що підтверджує внесення готівки у відповідній платіжній системі, оригінал якого повинен знаходитись у особи, яка вносила грошові кошти в касу.
По - друге, листом НОМЕР_5. начальником слідчого відділу прокуратури Донецької області повідомлено, що до матеріалів кримінальної справи №67-1676 за обвинуваченням керуючого Краматорським відділенням Донецької філії КБ ТОВ “Місто Банк” Тичинського Д.С. у вчинені злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч.5, 190 ч.4, 364 ч.2, 366 ч. 2 КК України, в якості речового доказу було долучено, також, фотокопію заяви на переказ готівки від 14.04.06р.
Тобто, в матеріалах кримінальної справи, в супереч твердженням відповідача, не має ані оригіналу заяви на переказ готівки, ані квитанції, яка є документом, що, відповідно до Інструкції “Про касові операції в банках України”, підтверджує внесення готівки в касу банку.
Окремо суд зазначає, що в судовому засіданні 15.11.06р. відповідач особисто заявив суду про те, що підпис на заяві на переказ готівки від 14.04.06р., вчинений гр. ОСОБА_2., яка, за його твердженням, вносила грошові кошти в касу банку.
Такі пояснення відповідача свідчать про те, що:
а) про факт “внесення готівки” він знає зі слів гр. ОСОБА_2., оскільки особисто не був присутній при здачі коштів до каси банку;
б) взагалі, має місце невідповідність тексту документа (заяви на переказ готівки) щодо особи - платника ОСОБА_1 з особою, якою вчинено підпис на цьому документі.
Тобто, належного та єдино допустимого доказу, який підтверджує факт повернення кредитних коштів відповідачем не надано суду.
Враховуючи викладене, заперечення відповідача суд вважає недоведеними та необґрунтованими.
Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 30 000, 00 доларів США є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач станом на 27.09.06р., також, не виконав зобов'язань щодо плати за користування кредитними коштами, внаслідок чого утворилась заборгованість у вигляді несплачених процентів в сумі 3918, 90 доларів США.
Враховуючи наявність порушень умов договору, положень ст.ст. 526, 530, 1054 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 3918,90 доларів США (нараховані проценти) підлягають задоволенню.
Пунктом 9.2 договору передбачено, що за несвоєчасне повернення отриманих кредитних коштів та/або несвоєчасну сплату відсотків відповідач сплачує пеню. Сума пені за несвоєчасну сплату процентів за користування грошовими коштами складає 2803, 32 доларів США. Тому, відповідно до ст. 611 ЦК України, 231 ГК України, вимога позивача щодо стягнення пені з відповідача в сумі 2803, 32 доларів США підлягає задоволенню.
Загальна сума заборгованості відповідача перед банком з урахуванням нарахованих процентів та пені за їх несвоєчасну сплату складає 36722, 22 дол. США, що за курсом НБУ станом на 27.09.06р. складає 185447, 21 грн.
10.07.06р. позивач надіслав на адресу відповідача лист НОМЕР_2 з вимогою виконати зобов'язання по погашенню заборгованості, який був отриманий Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1., що підтверджується копією поштового повідомлення № НОМЕР_1.
З урахуванням обставин справи та наданими позивачем доказів, вимога позивача щодо стягнення 36722, 22 дол. США, що за курсом НБУ станом на 27.09.06р. складає 185447, 21 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі ст.ст. 193, 198 ГК України, ст. ст. 526, 530, 611, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 22, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Задовольнити позовні вимоги Комерційного банку Товариства з обмеженою відповідальністю “Місто Банк” м. Одеса в особі Донецької філії Комерційного банку Товариства з обмеженою відповідальністю “Місто Банк” м. Донецьк до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Слов'янськ про стягнення 36722, 22 дол. США, що за курсом НБУ станом на 27.09.06р. складає 185447, 21 грн.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІНН НОМЕР_6) на користь Комерційного банку Товариства з обмеженою відповідальністю “Місто Банк” м. Одеса в особі Донецької філії Комерційного банку Товариства з обмеженою відповідальністю “Місто Банк” м. Донецьк (83055, м. Донецьк, вул. Р. Люксембург, 1, ЄДРПОУ 26416755) заборгованість за кредитною лінією в сумі 36722, 22 дол. США, що за курсом НБУ станом на 27.09.06р. складає 185447, 21 грн., витрати з державного мита в сумі 1854, 47 грн., та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.
Рішення набирає законної сили 11.12.2006р.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Сковородіна О.М.