Справа № 8-п-41/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 травня 2013 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд в особі:
головуючого судді - Бисага Т.Ю.
при секретарі - Федорчак М.Б.
за участю представника позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя та зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на будівельні матеріали,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом про розподіл майна подружжя, мотивуючи вимоги тим, що за час спільного проживання у шлюбі з відповідачем - ОСОБА_2 подружжям нажито майно, що є спільною сумісною власністю, а саме: будинковолодіння АДРЕСА_1, готовність якого складає 94%, трактор Т-16, придбаний у 1992 році вартістю 8000.00 дол. США, еквівалентно 68 000.00 грн. Під час розірвання шлюбу питання про поділ спільного майна не вирішувалось. Кошти на придбання будинку були подаровані батьками позивачки, просила суд розділити спільне майно визнавши за нею право власності на 2\3 частини будинку, а за відповідачем 1\3 його частини, трактор Т-16 вартістю 8000.00 дол. США, що еквівалентно 68000.00 грн. залишити у власності ОСОБА_2 з покладенням на нього обов'язку виплатити компенсацію за належну 1\2 частини в розмірі 4000.00 дол. США, що еквівалентно 34 000.00 гривен.
В процесі розгляду справи позивачка зменшила - уточнила позовні вимоги та просила суд внести зміни до тексту судового рішення від 02 липня 2009 року за її позовом до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя не впливаючи на його зміст по суті, припинити спільну сумісну власність подружжя на незавершений будівництвом будинок АДРЕСА_1 з надвірними спорудами, готовністю 94%, поділити порівну майно набуте у шлюбі - незавершений будівництвом будинок АДРЕСА_1 з надвірними спорудами, готовністю 94%, визнати за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 право власності на незавершений будівництвом будинок АДРЕСА_1 з надвірними спорудами , готовністю 94% в ідеальних долях по 1\2 частини за кожним.
12 вересня 2011 р. відповідач ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов, яким просив визнати його станом на 02 липня 2009 року власником будівельних матеріалів з яких було споруджено житловий будинок у АДРЕСА_1, готовність якого складала 94%.
В судовому засіданні позивачка та її представниця уточненні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити. Суду пояснила, що будівництво спірного незавершеного будівництвом будинку велося під час шлюбу, в основному за кошти зароблені нею та подаровані її батьками, дядьком ОСОБА_6 У зв'язку з будівництвом будинку, низькою заробітною платою на посаді методиста по фольклору Обласного будинку народної творчості, змушена була звільнитися із роботи, здійснювала підприємницьку діяльність - торгувала на ринку таким чином заробляла кошти на будівництво будинку, тимчасово виїжджала на заробітки за кордон, водночас закуповувала будівельні матеріали, організовувала будівельні роботи.
Відповідач в цей час працював і на сьогоднішній день працює вчителем музики в Ужгородській школі № 5. Кошти на будівництво не давав, з врахуванням його заробітної плати. Його брати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 дійсно допомагали власними силами при будівництві будинку. Однак ніякої матеріальної допомоги у тому числі коштів, будівельних матеріалів не давали. Більшість будівельних матеріалів на будівництво будинку були придбані на зароблені нею кошти та на кошти, подаровані її родичами, отриманими банківськими кредитами. Брати відповідача ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в цей же час здійснювали будівництво власних будинків у м. Ужгороді, одночасно ними здійснювалася реконструкція батьківського будинку по АДРЕСА_2 . Документи на придбання будівельних матеріалів, додані відповідачем до матеріалів справи, виписані на імя його братів ОСОБА_8, ОСОБА_9 та матері ОСОБА_10 не мають відношення до будівництва будинку АДРЕСА_1. Ці будівельні матеріали були використані ними для власного будівництва.
У вказаному незавершеному будівництвом будинку постійно, з моменту можливості такого проживання, проживає вона, донька від шлюбу ОСОБА_2, її чоловік ОСОБА_11, малолітній син ОСОБА_12 2008 р.н. Іншого житла не мають. У зв'язку з чим і зареєстрована у будинку з моменту отримання будинкової книги - 1996 рік, донька зареєстрована у будинку з дня досягнення 16 років та отримання паспорта громадянина України - з 2004 р. Вона утримує будинок та доглядає за ним, сплачує усі платежі пов'язані із утриманням будинку.
Відповідач після розірвання шлюбу переселився на проживання до своєї матері за адресою АДРЕСА_2, однак періодично приходить на подвір'я будинку із своїми родичами - братами або матірю, влаштовує сварки, ламає двері, господарські споруди, вирубав плодові дерева, навесні понищив засаджені нею грядки з овочевими культурами, подає заяви до органів МВС про порушення відносно неї кримінальних справ.
Вона також після розірвання шлюбу з приводу вказаних дій відповідача неодноразово зверталася до правоохоронних органів за захистом своїх прав. Зверталася до правоохоронних органів і під час шлюбу, оскільки відповідач вчиняв сварки, наносив їй тілесні ушкодження, нищив майно, лаявся.
Не дивлячись на чинне рішення Ужгородського міськрайонного суду про поділ майна від 02 липня 2009 року, відповідач 31.03.10 р. зареєстрував за собою одноособово право власності на незавершений будівництвом будинок готовністю 94% у КП БТІ м. Ужгорода, отримав витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно № 25742542, після чого 20.04.10 одноособово ніби-то продав його за договором купівлі-продажу громадянці ОСОБА_5
Громадянці ОСОБА_5 вказаний будинок не передавався і не продавався. Договір є недійсним, оскільки він є незаконним. ОСОБА_5 у вказаному будинку ніколи не проживала і не появлялася. В задоволенні зустрічної позовної заяви просили відмовити.
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 та його представник просили суд в задоволенні первісного позову відмовити, пояснивши суду, що спірне подружнє майно, а саме будинковолодіння АДРЕСА_1 повинно ділитися в рівних долях по 1\2 частини кожному із подружжя відповідно. Зустрічний позов просили суд задовольнити, яким просив визнати його станом на 02 липня 2009 року власником будівельних матеріалів з яких було споруджено житловий будинок у АДРЕСА_1, готовність якого складала 94%.
Допитані у судовому засіданні свідки показали.
Свідок ОСОБА_13, що вона є сусідкою сторін, підтвердила той факт, що будинок будувала в основному позивачка за отримані від підприємницької діяльності кошти. Ій відомо, що за кошти позивачки наймалися будівельники та було придбано будівельні матеріали. Позивачка постійно проживала і проживає у недобудованому будинку. Почала проживати у ньому разом з відповідачем з 1994 року, коли був побудований перший поверх, а фактично одна кімната у якій можна було жити. Їх доньки разом ходили в школу. Вона часто підвозила доньку позивачки у школу, оскільки мала транспортний засіб.
Свідок ОСОБА_14 донька сторін пояснила, що будівництво велося батьками під час шлюбу. До того часу, коли можна було переселитися в будинок, вони проживали у батьків матері в Горянах, знімали квартиру. У звязку з будівництвом будинку її мати - позивачка звільнилася з роботи, змушена була торгувати, заробляти гроші, їздила за кордон. У цьому будинку вона з матір'ю та батьком ОСОБА_2 проживала постійно. Іншого житла у них не було. Зараз у будинку проживає її мати, вона із сім'єю. Батько, невдовзі після розірвання шлюбу переселився у будинок своєї матері, по сусідству, на АДРЕСА_2 та намагається з будь яких підстав виселити їх з будинку. Останні будівельні роботи велися у будинку до розірвання шлюбу між батьками.
Свідок ОСОБА_11 пояснив, що він є зятем сторін. Поселився у будинок у 2007 році. На той час у будинку проживала сім'я ОСОБА_4. З цього часу у будинку ніякі будівельні роботи не велися. У будинку проживає разом із своєю сім'єю та ОСОБА_4 Після розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 останній переїхав жити до своєї матері.
Свідок ОСОБА_16 пояснив, що він е тестем сторін. Показав, що на час укладення шлюбу між сином ОСОБА_11 та донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_4, ОСОБА_2 всі вони проживали разом у будинку по АДРЕСА_1. Він приходив до них у гості. Після укладення шлюбу між дітьми у 2007 р. будівельні роботи у будинку не велися.
Свідок ОСОБА_17 пояснила, що їй відомо про те , що позивачка займалася підприємницькою діяльністю для заробітку коштів на будівництво будинку. Вона разом з нею торгувала. Їй відомо, що за зароблені відповідачкою кошти було придбано будівельні матеріали, наймалися будівельники. Їй також відомо, що одночасно з будівництвом будинку сторін спору мама відповідача добудовувала другий поверх будинку по АДРЕСА_2 (по сусідству), в цьому ж мікрорайоні будував будинок брат відповідача. Позивачка проживала у будинку постійно з того часу, коли це стало можливим. Обробляла огород.
Свідок ОСОБА_6 показав, що він протягом 1993 - 2009 рр. працював у транспортній організації. За час його роботи його племінниця ОСОБА_4 неодноразово замовляла та оплачувала транспорт для перевезення будівельних матеріалів на будівництво будинку по АДРЕСА_1. Йому відомо, що вона за власні кошти, зароблені нею від підприємницької діяльності, замовляла та оплачувала будівельників, будівельні матеріали. Він неодноразово також допомагав своїй племінниці матеріально. Надавав та позичав кошти на будівництво спірного будинку.
Свідок ОСОБА_18 показала, що вона є сусідкою ОСОБА_4. Знає їх давно, з дня початку будівництва будинку. Вони переселися у нього приблизно у 1993 році, тоді ж переселилася у свій будинок сімя свідка. ОСОБА_4 разом жили у цьому будинку.
Свідок ОСОБА_19 пояснив, що на прохання позивачки він проводів світло у будинку АДРЕСА_1. Замовляла і оплачувала роботи ОСОБА_4 (позивачка).
Свідок ОСОБА_20 пояснив, що він неодноразово працював на будівництві спірного будинку підсобним працівником. Його наймала і оплачувала роботу ОСОБА_4
Свідок ОСОБА_21 пояснив, що він на прохання батька позивачки проводив у будинку опалення, а саме встановлював залізні труби та чавунні радіатори на першому поверсі будинку, виводив їх на другий. Роботи велися ним у 1995-96 рр., приблизно. Роботу оплатила позивачка.
Свідок ОСОБА_22 пояснила, що вона є сестрою позивачки. Сім'я сестри дійсно тимчасово проживала у батьків у мікрорайоні Горяни та знімала наймані квартиру до того часу, коли можна було переселитися у будинок - 1994 рік. Їй відомо, що кошти на будівництво будинку давали та дарували сестрі її батьки. Сім'я сестри проживала у недобудованому будинку разом. Вона неодноразово приходила до них у гості.
Свідок ОСОБА_23 у судовому засіданні показав, що він був у гостях у ОСОБА_2, у 2006 р. при цьому у нього склалося враження, що позивачка у цьому будинку не проживала. Цей висновок він зробив за рушниками та шторами на вікнах будинку. Коли він приходив у будинок ОСОБА_2 був сам.
Свідок ОСОБА_24 пояснив, що ОСОБА_2 працює вчителем музики у п'ятій школі м. Ужгорода. Подружжя ОСОБА_4 часто сварилося. Він допомагав ОСОБА_2 виконувати підсобні фундаментні роботи на будівництві будинку по АДРЕСА_1.
ОСОБА_4 участь у цих роботах не приймала.
Свідок ОСОБА_25 показав, що на прохання ОСОБА_2 допомагав виконувати будівельні роботи - викопував фундамент, виконував інші допоміжні будівельні роботи. ОСОБА_4 у цих роботах участь не приймала, приходила, дивилася як вони йдуть.
Свідок ОСОБА_26 показав, що на прохання матері відповідача переробляв у будинку сантехнічні роботи. ОСОБА_4 при цьому бачив, але вона з ним не спілкувалася.
Свідок ОСОБА_8, показав, що він купляв брату будівельні матеріали для будівництва будинку та допомагав йому будувати будинок. При цьому позивачка участі у будівництві будинку не брала. Підтвердив, що одночасно будував власний будинок та здійснювалося будівництво другого поверху будинку матері по АДРЕСА_2
Свідок ОСОБА_9 пояснив, що він допомагав брату будувати будинок. ОСОБА_4 участі у цьому не приймала. Одночасно будували будинок брат ОСОБА_8 та мама у цьому ж мікрорайоні.
Свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона є матір'ю відповідача. Невістка не жила разом із сином і не будувала будинок. Будинок будувався за її кошти та кошти відповідача. Вона та її син ОСОБА_8 також будувалися в цей час. Після розірвання шлюбу син живе з нею. У будинку живе ОСОБА_4 та сім'я її доньки. Одночасно пояснила, що ій відомо про те, що син продав будинок, однак гроші за продаж будинку не отримав, тому що в будинку живе ОСОБА_4 та її донька з сім'єю.
Заслухавши пояснення сторін, їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані докази в їх сукупності, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що сторонами у шлюбі набуто (шляхом будівництва) майно - незавершений будівництвом 94 % готовності будинок по АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою КП «БТІ м. Ужгорода» від 25.12.08 року № 5313, загальною площею будинку 369.5 м.кв., житлова площа 112.6 м.кв., складається із п'яти кімнат, технічним паспортом на будинок КП «БТІ м. Ужгорода», інвентаризаційний номер 2668 складеним 25.12.08 р.
Забудівником будинку вказано - ОСОБА_2
Житловий будинок побудовано подружжям на земельній ділянці, наданій 15 травня 1992 рішенням 12 сесії Оноківської сільської ради народних депутатів 21 скликання на ім'я ОСОБА_2 у довічне спадкове володіння розміром 0,08 га у мікрорайоні «Доманинці» для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських споруд.
Будівництво будинку дозволено за рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 93 від 27.05.92 р.
10.07.92 р. ОСОБА_2 укладено з виконкомом Ужгородської ради договір забудови. Будівельний паспорт на будівництво будинку № 321\89 від 15.02.96 р., виданий виконавчим комітетом Ужгородської міської ради, що підтверджується записом у витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно виданого КП «Бюро технічної інвентаризації м.Ужгорода «Ужгородської міської ради» № 25742542 від 31.03.10 р.
Право власності на об'єкт незавершеного будівництва - житлового будинку 94% готовності виникло на підставі його реєстрації органом, який здійснює державну реєстрацію нерухомого майна - реєстратором Комунального підприємства бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода» Ужгородської міської ради Закарпатської області, на якого законом було покладено функції державного реєстратора на день виникнення спірних правовідносин (стаття 331 ЦКУ, Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5), що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 25742542 від 31.03.10 р.
При цьому суд констатує, що опис об'єкта - незавершеного будівництвом будинку по АДРЕСА_1: 94 % готовності, його розмір - площа будинку 369.5 м.кв., що складається із п'яти кімнат житловою площею 112.6 м.кв., з надвірними будівлями «Б» навіс, «В» сарай та огорожа у витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 25742542 від 31.03.10 р. тотожні опису цього ж незавершеного будівництвом будинку у технічному паспорті складеному станом на 25 грудня 2008 року КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгород» Ужгородської міської ради, інвентаризаційна справа 2668, довідці КП БТІ м. Ужгород № 5313 від 25.12.08 р.
Судом встановлено, що будівництво будинку готовністю 94% велося під час шлюбу подружжям ОСОБА_4, у вказаному будинку разом проживали та будували його ОСОБА_2 та ОСОБА_4
Після розірвання шлюбу, тобто 2009 р. будівельні роботи не велися. У спірному будинку постійно проживає позивачка ОСОБА_4, донька сторін ОСОБА_2 з малолітнім сином ОСОБА_12 2008 р.н., та чоловіком ОСОБА_11 Крім них у будинку ніхто не проживає. Відповідач ОСОБА_2 після розірвання шлюбу переселився за адресою : АДРЕСА_2 де проживає разом зі своєю матір'ю.
Як вбачається, з наявних в матеріалах справи письмових доказів, а саме: договору дарування коштів від 31.03.94 р., договору підряду на виконання підрядних робіт, первинних документів на придбання будівельних матеріалів, кредитного договору № 1-3040-034-6, документів, що підтверджують оплату будівельних робіт встановлено, що сторони спільно у шлюбі вели будівництво будинку, не дивлячись на те, що право власності на незавершений будівництвом будинок АДРЕСА_1 одноособово зареєстровано органом уповноваженим на здійснення державної реєстрації прав власності - КП БТІ м. Ужгород за відповідачем ОСОБА_2, суд визнає, що вказаний незавершений будівництвом будинок є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки будувався під час шлюбу за спільні кошти, сторони не довели, що будівництво спірного будинку виконано за кошти кожним із сторін, отриманих від своїх батьків, родичів.
14 грудня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ задовольнила касаційну скаргу ОСОБА_4, рішення апеляційного суду Закарпатської області від 27 липня 2011 року скасувала, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.06.11 залишила в силі - ОСОБА_2, відмовлено у встановленні одноособового права особистої приватної власності станом на 20.04.10 р. на незакінчений будівництвом житловий будинок готовністю 94% у АДРЕСА_1 на земельній ділянці 0,0855 га.
Встановлено, що 20.04.10 р. ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_5 купила обєкт незавершеного будівництва житлового будинку.
Відповідно до ст. 60 СКУ майно, набуте подружжям у шлюбі належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності. Реєстрація прав на нього, лише на ім'я одного з подружжя, не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя.
Ст. 63 СКУ передбачено рівні права на володіння, користування, розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності.
Окрім того ст. 65 цього ж кодексу чітко регламентовано розпорядження майном, що є обертом права спільної сумісної власності подружжя за взаємною згодою.
Встановлено, що будинок АДРЕСА_1 побудовано у шлюбі, на земельній ділянці, виділеній у шлюбі 15.05.92 р. ОСОБА_2 у довічне спадкове володіння 12 сесією 21 скликання Оноківської сілької ради. Цю ж земельну ділянку згідно п.4 рішення У сесії У скликання від 05.03.10 р. № 1387 Ужгородської міської ради « раніше надану земельну ділянку передано у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд ОСОБА_2 пл. 0,855 га по АДРЕСА_1, присвоєно кадастровий номер 2110100000:36:04:0064.
Технічна документація на незавершений будівництвом будинок АДРЕСА_1 від 25.12.2008 р. та технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку від 10.08.10 виконана ДП «центр державного земельного кадастру» складена на підставі та з врахуванням набутого у шлюбі майна - незавершеного будівництвом будинку АДРЕСА_1 станом на день розірвання шлюбу - 94% готовності.
Відповідно до ст.ст. 68 , 69 СКУ розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу, а право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності існує доти, поки існує майно
Суд критично оцінює доводи сторін, щодо будівництва спірного будинку за кошти та будівельні матеріали отримані кожним із них в дар від своїх батьків та родичів, оскільки такі докази належними та допустимими доказами не підтверджені.
У відповідності до ст. 70 СКУ частки майна дружини та чоловіка, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є рівними.
Ст. 368 ЦКУ регламентує, що майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї є їх спільною сумісною власністю.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги первісного позову підставні, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають частковому задоволенню. В задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 60,63,65, 70 СК України, ст.ст. 368,369, 372, ЦК України, ст.ст. 213, 215, 294 ЦПК України, суд, -
Р І Ш И В :
Первісний позов - задовольнити частково.
Припинити спільну сумісну власність подружжя на незавершений будівництвом будинок АДРЕСА_1 з надвірними спорудами , готовністю 94%.
Визнати за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 право власності на будинок АДРЕСА_1 з надвірними спорудами, готовністю 94%, в ідеальних долях по 1/2 частини за кожним.
В решті позовних вимог - відмовити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на будівельні матеріали - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення рішення без участі особи, яка її оскаржує, протягом десяти днів з дня його отримання.
Суддя Бисага Т.Ю.