Справа № 2-868/2008р.

  РІШЕННЯ

іменем України

3 липня 2008 року   Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

                                               головуючого           судді  Короїд Ю.М.,

                                               при секретарі                       Коваленко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козелець Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи департамент у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб при Козелецькому РВ УМВС, орган опіки та піклування Козелецької районної державної адміністрації про визнання особи такими, що втратили право на збереження за ними житлової площі та зняття їх з реєстрації, 

в с т а н о в и в:

            із позовною заявою про визнання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 особами, що втратили право на збереження житлової площі та зняття їх з реєстрації до суду звернувся ОСОБА_1, третя особа департамент у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб при Козелецькому РВ УМВС.

            Ухвалою Козелецького районного суду від 20 червня 2008 року до участі у справі в якості третьої особи залучений орган опіки та піклування Козелецької районної адміністрації.

            У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та пояснив, що йому на праві приватної власності належить житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1. В цьому будинку прописані його колишня дружина та діти, які фактично з 2003 року в будинку не проживають, а тому втратили право на користування цим будинком.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3в судовому засіданні позовні вимог не визнали та пояснили, що дійсно у вказаному будинку не проживають, однак якщо їх буде знято з реєстрації, то вони не зможуть ніде зареєструватися.

Представник ВГІРФО Козелецького РВ УМВС в судове засідання не з”явився, надавши заяву про слухання справи за їх відсутності, проти позову не заперечує.

Представник органу опіки та піклування Козелецької РДА в судове засідання не з”явився, причини неявки суду не відомі.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що колишня дружина позивача та її діти дійсно не проживають в будинку в АДРЕСА_1 майже п”ять років.

У судовому засіданні встановлені такі факти і відповідні цивільно-правові відносини.

Згідно договору дарування від 21 червня 2002 року ОСОБА_6 подарував ОСОБА_1 житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1.

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, право власності на вказаний будинок належить ОСОБА_1 на підставі вказаного договору дарування.

Згідно будинкової книги за вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3та ОСОБА_4.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано 10 листопада 2003 року №157.

            Вислухавши пояснення позивача, відповідачів, свідка дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає необхідним позов ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи департамент у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб при Козелецькому РВ УМВС, орган опіки та піклування Козелецької районної державної адміністрації про визнання особи такими, що втратили право на збереження за ними житлової площі та зняття їх з реєстрації задовольнити частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

 Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідачі по справі не проживають в житловому будинку в АДРЕСА_1 з 2003 року. Вказана обставина підтверджується показами свідка, та не заперечується відповідачами, а відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Доводи відповідачів щодо примусового виселення їх з цього житлового будинку не підтверджені іншими доказами, вимоги що вселення їх до житлового приміщення відповідачами не заявлялись, клопотання про продовження строку тимчасової відсутності не порушувалось. В судовому засіданні не здобуто доказів щодо поважності причин тимчасової відсутності відповідачів у зазначеному житловому будинку.

Житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1  належить на праві приватної власності ОСОБА_1, а відповідно до ст.. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За таких умов, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4такими, що втратили право користування жилим приміщенням.

Згідно ст..11 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”  реєстрація місця проживання та місця перебування особи здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації (далі - орган реєстрації) в Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах, районах у містах, а також у містах Києві та Севастополі.

            Керуючись ст..321 Цивільного кодексу України, ст.ст. 71, 72 і 191 ЖК України, ст..11 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” ст.ст. 60, 209, 212, 215, 218, 294, 295 і 296 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:          

            позов ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи департамент у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб при Козелецькому РВ УМВС, орган опіки та піклування Козелецької районної державної адміністрації про визнання особи такими, що втратили право на збереження за ними житлової площі та зняття їх з реєстрації задовольнити частково.

            Визнати ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 особами, що втратили право на користування жилим приміщенням, яке знаходиться в АДРЕСА_1 .

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

          Суддя: