Справа № 383/633/13-к

Провадження №1-кп/383/35/13.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2013 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Бондаренко В.В.,

при секретарі - Сакалош Ю.А.,

за участю:

прокурора - Петросян А.М.,

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4,

обвинуваченого - ОСОБА_5,

розглянувши у приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області матеріали кримінального провадження №12013120050000107 відносно:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Бобринець Кіровоградської області, одруженого, освіта середня спеціальна, працюючого майстром очисних споруд КП «Міськводоканал» м.Бобринець, проживаючого АДРЕСА_1 раніше не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, при наступних обставинах:

12.02.2013 року близько 18 год. 25 хв., ОСОБА_5 в порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 (б,д), 2.9 (а), 12.1, 12.3, 13.1 та 13.3, 31.4, 31.4.5 (а) Правил дорожнього руху України (ПДР) будучи в стані алкогольного сп'яніння та керуючи автомобілем ГАЗ 2410 ЗНГ, НОМЕР_2, який належить на праві приватної власності ОСОБА_6, достовірно знаючи про технічну несправність транспортного засобу, що виражалось у надмірному зносі малюнку протектора шини переднього лівого колеса, що відповідно до п.п. 31.4.5 (а) ПДР України забороняло експлуатацію транспортного засобу, рухаючись по вул. Орджонікідзе, навпроти будинку № 95 в м. Бобринець Кіровоградської області, в напрямку від вул. Комсомольської до вул. Енгельса, проявив власну необережність та недбалість до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху та рухаючись в темну пору доби, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати свій рух та безпечно керувати транспортним засобом, при виникненні перешкоди для руху, що виразилось у виявлені на проїзній частині пішохода ОСОБА_7, котрий рухався у зустрічному напрямку, біля правого краю проїзної частини щодо руху автомобіля та не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не вибравши безпечного інтервалу при об'їзді пішохода, здійснив на нього наїзд передньою правою стороною автомобіля.

В результаті ДТП потерпілий ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді: ран лобової ділянки зліва, синців на верхній та нижній повіці правого та лівого ока, садна на лівій щоці біля крила носа, на носо-губному трикутнику зліва та підборідді біля лівого кута рота, перелому лобної кістки, субдурального, субарахноідального крововиливу, саден на правому колінному суглобі по передній поверхні, саден на правій гомілці в середній та верхній третині, по внутрішній поверхні, на правому колінному суглобі по внутрішній поверхні та в нижній третині правого стегна по внутрішній поверхні, перелому стегнової кістки справа, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення, які потягнули смерть потерпілого.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_5 вину по інкримінованому йому злочину визнав повністю, розкаявся і показав, що дійсно 12.02.2013 року біля 18 год. 25 хв., знаходячись в стані алкогольного сп'яніння керував на підставі доручення автомобілем ГАЗ 2410 ЗНГ, НОМЕР_2, який належить на праві приватної власності ОСОБА_6, рухаючись на вказаному автомобілі по проїжджій частині вул. Орджонікідзе в м.Бобринець Кіровоградської області зі сторони вулиці Комсомольської в напрямку вулиць Енгельса, Кірова м.Бобринець Кіровоградської області. При цьому рухався по мокрому асфальті, оскільки була мряка, в темну пору доби з ввімкненим ближнім світлом фар зі швидкістю руху приблизно 40 - 50 км/год. Рухаючись по правій смузі руху на відстані приблизно одного метра від узбіччя його смуги руху, зненацька перед автомобілем ближче до узбіччя правої смуги, помітив обличчя пішохода та сподіваючись уникнути безпосереднього наїзду на пішохода, повернув кермо намагаючись об'їхати пішохода, проте передньою правою стороною автомобіля допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 відчувши удар. Після наїзду відразу вийшов з автомобіля та побачив потерпілого ОСОБА_7, який лежав на узбіччі. Але оскільки перебував у шоковому стані, як сів в машину, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди та опинився на вул. Кірова, не пам'ятає. Медичну допомогу потерпілому не надавав. Карету швидкої медичної допомоги викликав свідок ОСОБА_8 Приблизно через 5-8 хвилин повернувся на місце ДТП. Після на місце ДТП приїхали працівники ДАІ та швидкої медичної допомоги. Усвідомлює, що керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та порушення вимог Правил дорожнього руху стало причиною смерті людини. Погоджується з тим, що допустив порушення п.п. 1.5, 2.3 (б, д), 2.9 (а), 12.1, 12.3, 13.1, 13.3, 31.4, 31.4.5 (а) Правил дорожнього руху України. Фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті не оспорює. До вчиненого обвинувачений відноситься негативно. Просив вибачення у потерпілих за вчинене. Відшкодував добровільно завдану шкоду потерпілій ОСОБА_2 в сумі 12 тис. грн., про що остання склала розписку, тому цивільний позов в частині стягнення заявленої майнової шкоди визнає за вирахуванням сплаченої потерпілій суми. В частині відшкодування моральної шкоди позов визнає на суму 15 тис. грн.

Допитаний в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_1 показав, що 12.02.2013 року у вечірній час до нього зателефонувала мати та повідомила, що телефонував його хрещений ОСОБА_1, який працює на швидкій з телефона потерпілого ОСОБА_7 та просив терміново приїхати до лікарні. Прибувши разом з матір'ю до лікарні дізнався, що його батько - потерпілий ОСОБА_7 перебуває у важкому стані. Приїхавши на місце ДТП побачив чорну волгу та ОСОБА_5, який знаходився в автомобілі міліції, при цьому ОСОБА_5 знаходився у стані алкогольного сп'яніння. Свідком самої події він не був. Цивільного позову не заявляв. В судових дебатах погодився з думкою прокурора, який просив призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

Допитана в судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_2 показала, що 12.02.2013 року приблизно о 18 год. 10 хв. її чоловік - потерпілий ОСОБА_7 вийшов з дому на роботу. Приблизно о 18 год. 50 хв. до неї зателефонував кум, який працює на швидкій, з телефона її чоловіка, та попросив терміново приїхати до лікарні. Після того як на її прохання приїхав син, вони поїхали до лікарні де дізналися, що ОСОБА_7 перебуває у важкому стані. Свідком дорожньо-транспортної пригоди не була. З ОСОБА_5 після ДТП не спілкувалася. На другий день отримала від жінки обвинуваченого ОСОБА_5 кошти в сумі 7000 грн. та на третій день також отримала 5000 грн., а всього коштів на суму 12000 грн. Просила дану суму коштів зарахувати в рахунок відшкодування майнової шкоди. Пояснила, що внаслідок вчинення ОСОБА_5 злочину, зазнала матеріальної та моральної шкоди, яку просила стягнути з ОСОБА_5 В судових дебатах погодилася з думкою прокурора, який просив призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

Допитана в судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_3 показала, що 12.02.2013 року приблизно о 19 год. зателефонувала мати та повідомила, що її батька - потерпілого ОСОБА_7 збила машина. Після того, як вона прийшла до лікарні, дізналася від лікаря, що отримані потерпілим ОСОБА_7 травми не сумісні ж життям. Свідком дорожньо-транспортної пригоди не була. З ОСОБА_5 після ДТП не спілкувалася. Цивільного позову не заявляла. В судових дебатах погодилася з думкою прокурора, який просив призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, його вина також повністю підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.02.2013 року, згідно якого встановлено місце ДТП в м. Бобринець, вул. Орджонікідзе, навпроти будинку №95, схемою до протоколу та фото таблицею до протоколу (а.с.10-23);

- висновком експерта №10 від 20.03.2013 року та схемою до висновку, згідно якого при дослідженні трупа ОСОБА_7 виявлено наступні тілесні ушкодження: А) Рана лобної ділянки зліва, синці на верхній та нижній повіці правого та лівого ока, садна (3) на лівій щоці біля крила носа, на носо-губному трикутнику зліва та підборідді біля лівого кута рота. Перелом лобної кістки, субдуральний, субарахноідальний крововиливи, що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент спричинення. Б) Садна на правому колінному суглобі по передній поверхні. Садна на правій гомілці в середній та верхній третині, по внутрішній поверхні, на правому колінному суглобі по внутрішній поверхні, та в нижній третині правого стегна по внутрішній поверхні, що мають ознаки легких тілесних ушкоджень по відношенню до живих осіб. В) Перелом стегнової кістки справа, що має ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по відношенню до живих осіб.

Вказані тілесні ушкодження мають загальні ознаки дії тупих предметів (предмету) та могли виникнути в термін, що зазначений в обставинах випадку (12.02.2013 року).

Причиною смерті ОСОБА_7 є: субарахноїдальний, субдуральний крововилив, перелом кісток склепіння черепа.

Вказані тілесні ушкодження могли виникнути в термін та за обставин зазначених в постанові.

Між тілесними ушкодженнями описаними в пункті № 1А та причиною смерті є прямий причинно-наслідковий зв'язок.

Вказані тілесні ушкодження могли виникнути внаслідок ДТП (а.с. 101-106);

- висновком експерта №763 від 28.02.2013 року, згідно якого в крові ОСОБА_5 вичавлений етиловий спирт в кількості 1,43 г/дм3 (а.с. 113);

- висновком експерта №269 від 06.03.2013 року згідно якого виявлена в крові ОСОБА_5 концентрація алкоголю - етилового спирту в кількості 1,43 г/дм3, відноситься до легкого ступеню алкогольного сп'яніння (а.с.120);

- висновком експерта №52 від 27.02.2013 року, згідно якого рульове керування, ходова частина (елементи підвіски) і гальмівна система автомобіля «ГАЗ 2410 ЗНГ», реєстраційний номер НОМЕР_4, на момент огляду та на момент настання розглянутої події знаходилися в працездатному стані і не мали ознак наявності несправностей, які ведуть чи обумовлюють виникнення втрати цим автомобілем, його поперечної стійкості і раптовому для його водія уводу у бік від смуги руху, яка обирається водієм, чи позбавленню цього водія можливості зниження швидкості автомобіля аж до його повної зупинки за допомогою робочого гальма з відомою водію ефективністю. Стан ходової частини (наднормативний знос малюнку протектора шини переднього лівого колеса) забороняв експлуатацію автомобіля згідно вимог п.31.4 та 31.4.5.а ПДР України. Виявити вказаний невідповідний стан ходової частини автомобіля водій міг шляхом зовнішнього візуального огляду. Наднормативний знос малюнку протектора шин зменшує їх міцність і не впливає на керованість автомобіля при русі по сухій проїзній частині з асфальтобетонним покриттям та може вплинути на керованість при русі по проїзній частині, що має низький коефіцієнт зчеплення (в умовах дощу, ожеледиці, тощо) (а.с.129-132);

- висновком експерта №57 від 06.03.2013 року, згідно якого водію автомобіля ГАЗ 2410 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_5 необхідно було діяти відповідно до вимог п.2.3.(а) і (б), п.12.1, п.12.3. п13.1. п.13.3 п.31.4. п31.4.5 (а) Правил дорожнього руху України. Порівнюючи розрахункову величину зупинного шляху автомобіля ГАЗ-2410 ЗНГ (близько 23…23,7 м) з відстанню на якій знаходився автомобіль ГАЗ-2410 ЗНГ від місця наїзду на пішохода в момент його виявлення (82,5) м), слід заключити про те, що по даному варіанту розвитку подій, водій автомобіля ГАЗ-2410 ЗНГ) рухаючись в умовах місця ДТП в даному випадку міг не вдаючись до екстреного гальмування, та слідкуючи за дорожньою обстановкою здійснити безпечний об'їзд перешкоди (пішохода). В даній дорожній ситуації при належному виконанні водієм автомобіля «ГАЗ-2410 ЗНГ» вимог п.12.3, п.13.1 та п.13.3 ПДР України, ОСОБА_5 мав у своєму розпорядженні технічну можливість не створювати умов, які в подальшому призвели до ДТП, то в такому випадку дії водія автомобіля ОСОБА_5 з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з наслідками, що настали (а.с. 141-144).

Дослідивши в судовому засіданні та оцінивши всі обставини справи у їх сукупності, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

При призначенні ОСОБА_5 покарання суд керуючись вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, умисний, закінчений. За місцем проживання та роботи характеризується позитивно, працює, одружений, осудний, на обліку у лікарів: психіатра і нарколога не перебуває, раніше не судимий.

ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, щиро розкаявся - що є обставинами, що пом'якшують його відповідальність.

У відповідності до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_5, який за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, працює, одружений, осудний, на обліку у лікарів: психіатра і нарколога не перебуває, частково відшкодував матеріальну шкоду потерпілій, також до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, щиро розкаявся, що є обставиною, яка пом'якшує покарання, однак суд також враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, а саме ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин у результаті чого настали тяжкі наслідки - смерть потерпілого ОСОБА_7, злочин вчинено у стані алкогольного сп'яніння, що є обставиною, яка обтяжує його покарання, моральну шкоду не відшкодував, а тому беручи до уваги також побажання потерпілих про призначення обвинуваченому покарання за вчинений ним злочин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання в межах інкримінованої йому санкції ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, для можливого перевиховання обвинуваченого, профілактики та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Тому за глибоким переконанням суду його виправлення можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства. За вказаних обставин, суд переконаний у відсутності підстав для застосування відносно ОСОБА_5 положень ст.ст.69, 75 КК України.

Цивільний позов щодо відшкодування майнової шкоди в розмірі 10787,27грн. та моральної шкоди в розмірі 100000грн. ОСОБА_2 підтримала в повному обсязі. В подальшому збільшила розмір позовних вимог в частині стягнення майнової шкоди на суму додаткових витрат, пов'язаних з похованням потерпілого ОСОБА_7, у зв'язку з чим просила стягнути з ОСОБА_5 на її користь майнову шкоду в сумі 18637,27грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 100000грн. Однак, враховуючи, що ОСОБА_2 отримала в рахунок відшкодування шкоди, завданої вчиненням ОСОБА_5 злочину кошти в сумі 12000грн., зменшила позовні вимоги в частині стягнення майнової шкоди, про що подала відповідну заяву, в які просить стягнути майнову шкоду лише в сумі 6637грн.

Оскільки ОСОБА_5 позов в частині стягнення майнової шкоди, що полягає у понесенні витрат на поховання потерпілого ОСОБА_7 визнав і ним не оспорюється, його вина у вчиненні злочину доведена, а вартість витрат понесених потерпілою ОСОБА_2 внаслідок злочинних дій ОСОБА_5 підтверджена матеріалами справи та доданими до позову документами, вимога про стягнення майнової шкоди в сумі 6637грн. підлягає задоволенню повністю.

За змістом ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю. Згідно п.2 ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. У відповідності до частини 3 цієї статті розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

На підставі вище викладеного суд приходить до висновку, вимога про відшкодування моральної шкоди в сумі 100000грн., заподіяної злочином, підлягає задоволенню частково, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи характер та обсяг душевних страждань, які зазнала потерпіла, характеру немайнових втрат, погіршення самопочуття на цьому ґрунті, тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках та визначає його у розмірі 30000грн. Такий розмір відшкодування моральної шкоди відповідає фактичним обставинам справи та тяжкості заподіяних потерпілій душевних страждань. В решті позов задоволенню не підлягає.

Згідно ст.124 КПК України суд стягує з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів при проведенні судової експертизи технічного стану транспортного засобу №52 від 27.02.2013 року в сумі 342,03грн., що підтверджується довідкою її вартості, яка міститься на аркуші 127 матеріалів кримінального провадження, судової автотехнічної експертизи обставин та механізму ДТП №57 від 06.03.2013 року на суму 342,30грн., що підтверджується довідкою її вартості, яка міститься на аркуші 139 матеріалів кримінального провадження, а всього на загальну суму 684,33грн.

Речовий доказ - автомобіль ГАЗ-2410 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_5 (а.с. 41-43), у відповідності до ст.100 КПК України підлягає залишенню за належністю у володільця на підставі довіреності № 317 від 04.11.2010 року ОСОБА_5

Обраний відносно ОСОБА_5 захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили підлягає залишенню без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 371, 374, 376 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з 22 березня 2013 року.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування заподіяної злочином майнової шкоди в сумі 6637 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди в сумі 30000 грн.

В решті позову відмовити.

Речовий доказ - автомобіль ГАЗ-2410 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_5 (а.с. 41-43), у відповідності до ст.100 КПК України залишити за належністю у володільця на підставі довіреності № 317 від 04.11.2010 року ОСОБА_5.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів при проведенні судової експертизи технічного стану транспортного засобу №52 від 27.02.2013 року в сумі 342,03грн. та судової автотехнічної експертизи обставин та механізму ДТП №57 від 06.03.2013 року на суму 342,30грн., а всього на загальну суму 684,33грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги через Бобринецький районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В.Бондаренко