Справа № 157/550/13-к

Провадження №1-кп/157/28/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2013 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Антонюк О.В.,

при секретарі - Мельницькій Г.П.,

з участю прокурора - Терещук А.Б.,

потерпілого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, що внесене у Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013020090000041 від 13 січня 2013 року, про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Видричі, Камінь-Каширського району, Волинської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, без освіти, непрацюючого, неодруженого, судимого вироком Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 23.12.2011 року за ч. 2 ст. 186, ст. 75 КК України на 4 роки позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

встановив:

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що в ніч на 12 січня 2013 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у будинку його співмешканки ОСОБА_4 у АДРЕСА_1, умисно, діючи з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись безпорадним станом потерпілого ОСОБА_1, повторно, таємно викрав з кишені його штанів належні йому гроші у сумі 1400 гривень, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

Дії ОСОБА_3 органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні показав, що в один із днів до нього додому за адресою АДРЕСА_1 прийшов ОСОБА_1, останній двічі давав йому гроші, за які він купував горілку і вони разом, а саме, він, його співмешканка ОСОБА_4 та потерпілий розпивали її, а після того, як потерпілий заснув, то він витягував з кишені його куртки гроші, однак в якій сумі не знає, оскільки є неграмотним і не вміє рахувати. Де поділися викрадені у потерпілого гроші йому не відомо.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні показав, що дійсно він у січні 2013 року біля 21 години перебував у будинку ОСОБА_3, де разом з останнім та його співмешканкою ОСОБА_4 розпивав спиртні напої. Він один раз давав ОСОБА_3 гроші у сумі 50 грн. на купівлю горілки, після чого перерахував ті, що у нього залишилися, та поклав їх у кишеню штанів, сума коштів становила 1400 гривень. Будучи у стані алкогольного сп'яніння від кількості випитої горілки він заснув у будинку ОСОБА_3 Пам'ятає, що під час сну до нього нібито підходив ОСОБА_3, перевіряв кишені його куртки та штанів і щось звідти витягував. Що конкретно відбувалося у цей момент він не усвідомлював, оскільки був у стані алкогольного сп'яніння, та відкривши очі і побачивши перед собою ОСОБА_3, знову заснув. Чи викрадав у нього обвинувачений гроші чітко не бачив. Вранці за ним прийшов батько і вони пішли додому. Вдома він виявив зникнення у нього грошей, і пригадавши, що під час сну до нього підходив ОСОБА_3 та перевіряв вміст кишень його куртки та штанів, прийшов до висновку, що саме обвинувачений викрав у нього гроші. Він не може стверджувати, що інші особи, які перебували у будинку (ОСОБА_4 та її дочка), до нього під час сну не підходили. Перед тим як прийти у гості до ОСОБА_3, він в цей же день, взявши з дому гроші у сумі 1600 грн. щоб розрахуватися за придбання будівельних матеріалів, заходив до магазину у с. Сошичне, де купив одну пляшку пива та поповнення рахунку мобільного телефону, а також заходив у будинок свого односельчанина ОСОБА_5, де розпивав горілку разом з ОСОБА_6, якій давав гроші на купівлю спиртного. У кишені штанів він зберігав гроші купюрами номіналом 50, 100 та 200 гривень, а дрібні гроші, дані йому на здачу у магазині, - знаходилися у кишені куртки.

З показань у судовому засіданні свідка ОСОБА_4 вбачається, що у січні 2013 року біля 5-6 години ранку до неї додому прийшов ОСОБА_1 і розпивав разом з її співмешканцем ОСОБА_3 горілку. У потерпілого було багато грошей, однак вона не бачила щоб їх брав ОСОБА_3 і де поділися гроші пояснити не може. Крім неї у будинку була її дочка. О 7 годині ранку вона пішла до дружини потерпілого ОСОБА_7, щоб остання забрала свого чоловіка з її будинку.

Як показала у судовому засіданні свідок ОСОБА_7, у січні 2013 року біля 7 години ранку до неї прийшла ОСОБА_4 і повідомила, що її чоловік знаходиться у неї вдома у стані алкогольного сп'яніння та попросила його забрати. Вона пригрозила ОСОБА_4, що у разі відсутності у чоловіка грошей та мобільного телефону звернеться у міліцію, на що ОСОБА_4 відповіла їй, що мобільний телефон та документи у ОСОБА_1 на місці. Через 15 хвилин прийшов батько потерпілого ОСОБА_8, який пішов до ОСОБА_4 та забрав звідти ОСОБА_1 Згодом їй стало відомо, що коли її чоловік знаходився у будинку ОСОБА_4, то у нього викрали гроші, які він мав при собі.

З показань у судовому засіданні свідка ОСОБА_9 вбачається, що у січні 2013 року потерпілий заходив у магазин, де вона працює продавцем, і придбав 1 пляшку пива, вартістю 10 гривень та картку поповнення рахунку мобільного телефону на 40 гривень, вартістю 43 гривні. Вона бачила у нього велику суму грошей купюрами номіналом 50, 100, 200 гривень та зробила йому зауваження, щоб він з такими грошима йшов додому і нікуди не заходив.

Свідок ОСОБА_5 дав суду показання про те, що у січні 2013 року до нього додому приходив ОСОБА_1 Останній разом з ОСОБА_6, яка також була у нього вдома, розпивали спиртні напої. Для купівлі горілки потерпілий давав ОСОБА_6 гроші. Остання розповідала йому, що бачила у ОСОБА_1 багато грошей різними купюрами.

З показань свідка ОСОБА_6 вбачається, що у січні 2013 року у будинку ОСОБА_5 вона разом з потерпілим розпивала спиртні напої і бачила, що в останнього було багато грошей купюрами номіналом 50, 100, 200 гривень. Він дав їй гроші на купівлю горілки, після чого вони її розпили, і ОСОБА_1 пішов з будинку.

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 11 лютого 2013 року, обвинувачений ОСОБА_3 вказав, що гроші у потерпілого він викрав з кишені його штанів, коли останній спав у його будинку на підлозі у кухні (а.п. 73-77).

Аналізуючи зібрані та досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, суд вважає, що під час розгляду кримінального провадження не доведено, що крадіжку грошей у потерпілого ОСОБА_1 вчинено обвинуваченим.

Показання потерпілого ОСОБА_1 є нечіткими та непереконливими, а тому не можуть бути беззаперечним доказом вини обвинуваченого у вчиненні крадіжки. Потерпілий не бачив, що саме ОСОБА_3 викрав гроші з кишені його штанів, а висловив лише свої припущення, що саме обвинувачений вчинив крадіжку грошей, оскільки останній нібито перевіряв вміст кишень його штанів під час того як він спав. Окрім того, з показань потерпілого у судовому засіданні вбачається, що він не виключає причетність до викрадення у нього грошей інших осіб.

З показань допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вбачається, що вони лише бачили у потерпілого велику суму грошей, однак хто саме їх у нього викрав не знають.

Зазначені свідки, так як і свідки ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не були очевидцями події викрадення грошей у потерпілого.

Щодо зізнавальних показань обвинуваченого ОСОБА_3, то останній у судовому засіданні декілька разів їх змінював, то визнаючи свою вину, то заперечуючи її. Окрім того, він не зміг послідовно і детально викласти обставини та мотиви вчинення ним крадіжки, та пояснити ті події, на які він вказував під час проведення з його участю слідчого експерименту.

Такі суперечливі показання обвинуваченого, з огляду на дані про його особу, а саме те, що він, згідно з актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 95, виявляє ознаки легкої розумової відсталості (помірної дебільності), через що не був здатний і не здатний повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними, тобто є обмежено осудним, не можуть, на думку суду, бути покладені в основу обвинувачення, оскільки не підтверджуються іншими достовірними та достатніми доказами.

Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Переконливих доказів, які б вказували на вчинення обвинуваченим крадіжки грошей у потерпілого ОСОБА_1 у сумі 1400 грн. стороною обвинувачення не наведено. Місцезнаходження викрадених грошей органом досудового слідства не встановлено.

З огляду на вищевикладене та беручи до уваги, що зібрані у справі докази беззаперечно не підтверджують висунуту проти ОСОБА_3 підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і можливості збирання додаткових доказів вичерпані, так як сторона обвинувачення не вказує на будь-які інші джерела доказів, суд вважає, що обвинуваченого слід виправдати, оскільки не доведено, що саме ним вчинений інкримінований йому злочин.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Процесуальні витрати за проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи обвинуваченого у розмірі 595 грн. 20 коп. слід віднести на рахунок держави.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,

присудив:

ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України та виправдати за недоведеністю вчинення ним інкримінованого йому злочину.

Процесуальні витрати за проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи обвинуваченого у розмірі 595 (п'ятсот дев'яносто п'ять) гривень 20 копійок віднести на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Камінь-Каширський районний суд протягом 30 днів із дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити виправданому, прокурору та потерпілому.

Головуючий:О. В. Антонюк