№ справа:0124/7785/12Головуючий суду першої інстанції:Ганич

№ провадження:11/190/745/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Дорошенко Т. І.

__________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіЯзєва С.О.

СуддівДорошенко Т.І., Кунцова В.О.

За участю прокурораАметової Д.С.

засудженого потерпілоїОСОБА_5 ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_6 на вирок Ялтинського міського суду АР Крим від 27 лютого 2013 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянин України, раніше не судимий,

засуджений за ч.1 ст.122 КК України на 3 роки позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_5 у дохід держави судові витрати в сумі 235,20 грн.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

Як вбачається з вироку, ОСОБА_5, 05.07.2012 року, приблизно о 19-00 год., у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, в ході виниклої сварки умисно наніс своїй матері ОСОБА_6 кілька ударів руками по голові і верхній частині тулуба, після чого повалив її на землю, а потім завдав їй удари ногами по тулубу, чим спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді синця лівого ока та закритої тупої травми грудної клітини у вигляді перелому 8-го ребра зліва, яка відноситься до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров'я строком понад 21-го дня.

При цьому вітчим ОСОБА_5 та чоловік потерпілої ОСОБА_7 спробував присікти його протиправні дії за допомогою прогумованої палиці. У ході виниклої між ними бійки ОСОБА_5 вибив з рук ОСОБА_7 палицю, після чого, діючи умисно, з метою заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, став бити ОСОБА_7, завдавши потерпілому декілька ударів руками по голові та верхньої частині тулуба, від яких ОСОБА_7 впав на землю та ОСОБА_5 продовжував наносити численні удари ногами по тілу потерпілого.

У результаті умисних дій ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-лицьової травми: багатооскольчатого перелому кісток спинки носа, багатооскольчатого перелому лівої виличної кістки і тіла верхньої щелепи зліва поширюваного на очноямкову поверхню лівої орбіти, крововиливи у м'які тканини обличчя зліва, забитої рани внутрішнього кута нижньої повіки лівого ока; синців лівого ока з переходом у ліву виличну, щічну область і верхню третину передньої бокової поверхні шиї, спинки носа, правого ока, підборіддя; садна тім'яної області справа; крововилив у слизову оболонку верхньої губи зліва; закритої тупої травми груді: локальних переломів 3-9 ребер зліва по середній ключичній лінії, 4-5-го ребер зліва по задній пахвовій лінії, крововиливу у м'які тканини груді зліва, які відносяться до середнього ступеня тяжкості, не є небезпечними для життя в момент їх заподіяння. Крім того, діями ОСОБА_5 також були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді синців лівої кисті, лівого плеча, правої гомілки; садни лівої кисті, лівого ліктя, лівої і правої гомілки, лівого і правого коліна, які є не небезпечними для життя і мають ознаки легких.

В апеляції потерпіла ОСОБА_6 просить ОСОБА_5 за епізодом щодо заподіяння середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень їй виправдати, а за епізодом щодо нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 призначити засудженому більш м'яке покарання.

Свої доводи потерпіла мотивує неповнотою судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.

Як вказує апелянт, судом дана неналежна правова оцінка її показанням про те, що за день до події вона отримала травму тулуба на пляжі, внаслідок якої в неї виникли больові відчуття у лівій частині тулуба та гематома, що дає підстави вважати, що перелом ребра вона отримала не від дій ОСОБА_5 Висновки судово-медичної експертизи, яка була проведена без її огляду, дані протиріччя не усунули та можливість отримання нею тілесних ушкоджень від падіння на пляжі не виключили. У судовому засіданні експерт також не стверджував, що перелом ребра вона отримала саме 05.08.2012 року у вечірній час та від удару тупим предметом.

На думку апелянта суд першої інстанції необґрунтовано не визнав в якості обставини, яка пом'якшує покарання щире каяття засудженого та, хоча і зазначив, проте у повній мірі не врахував позитивні характеристики засудженого, який працевлаштований та вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Заслухавши доповідача, потерпілу, яка підтримала свою апеляцію, засудженого, який підтримав апеляцію потерпілої та в останньому слові просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти доводів апеляції та просив вирок суду залишити без змін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що досудове та судове слідство у справі проведено повно і всебічно, з дотриманням вимог норм КПК України 1960 року.

Винність ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, за який він засуджений, знайшла своє повне підтвердження в ході судового засідання та підтверджується сукупністю доказів, ретельно досліджених під час судового розгляду, яким суд дав належну оцінку.

Дії ОСОБА_5 за епізодом умисного нанесення середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 судом першої інстанції були правильно кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України, що в апеляційному порядку не оспорюється.

Також колегія суддів знаходить обґрунтованими і висновки суду першої інстанції щодо правильності кваліфікації дій ОСОБА_5 за епізодом нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Так, засуджений ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечував, що 05.07.2012 року перебував у сильному ступені алкогольного сп'яніння та між ним і його матір'ю ОСОБА_5 та вітчимом ОСОБА_7 виник конфлікт, у ході якого він ображав ОСОБА_5 нецензурною лайкою та декілька разів вдарив її долонею по щоці, від чого вона впала на землю. Щодо нанесення інших тілесних ушкоджень ОСОБА_5 засуджений заперечував.

Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні також категорично заперечувала нанесення їй з боку засудженого будь-яких інших тілесних ушкоджень, окрім декількох ударів по обличчю.

Таким показаннями засудженого ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_6 суд першої інстанції дав відповідну оцінку і обґрунтовано визнав їх неспроможним, оскільки вони суперечать зібраним по справі доказам та були повністю спростовані у судовому засіданні.

Зокрема, з оголошених в порядку ст. 306 КПК України 1960 року показань свідка ОСОБА_8 виходить, що вона знаходилася зі своєю дочкою на відпочинку у смт. Гурзуф за місцем проживання ОСОБА_9, яка є її свекрухою. 05.07.2012 року, ОСОБА_5, який перебував у стані алкогольного сп'яніння став безпричинно її ображати нецензурною лайкою, при цьому замахувався на неї рукою та колонкою від магнітофона. Почувши конфлікт, ОСОБА_9 спробувала припинити хуліганські дії ОСОБА_6, але той штовхнув її та вона впала на підлогу, пошкодивши руку. На подвір'ї ОСОБА_6 стала заспокоювати свого сина. Приїхали працівники міліції, провели бесіду із засудженим та поїхали, так як ОСОБА_6 відмовилася писати заяву. Через деякий час засуджений почав ображати свою матір, а потім бити її, завдаючи удари кулаками по обличчю та тулубу, від яких ОСОБА_6 впала, та ОСОБА_5 наніс їй ще декілька ударів ногою по тулубу. Вона побігла до Гурзуфського відділення міліції, де повідомила про те що трапилося, а коли повернулася додому, то побачила, що у дворі ОСОБА_5 продовжував бити свою матір долонями по обличчю та голові, остання кричала та кликала на допомогу. Приїхала швидка допомога та ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_9 доставили до лікарні, а засудженого співробітники міліції відвезли у відділення для дачі пояснень. (т.1 а.с.32-33)

Такі показання свідка об'єктивно узгоджуються з оголошеними у порядку ст. 306 КПК України 1960 року показаннями свідків ОСОБА_10, згідно з якими він разом із сім'єю знаходилися на відпочинку у смт. Гурзуф, де по АДРЕСА_1 знімав житло. 05.07.2012 року, приблизно о 17-00 год., до них у кімнату забігла господиня, яка трималася за руку, попросила викликати міліцію. Через деякий час з двору прийшла його дружина та повідомила йому, що ОСОБА_5 на подвір'ї б'є свою матір ногами. Він вийшов на вулицю і побачив, що ОСОБА_6 лежить на землі, а поруч стоїть її син та завдає їй ударів. Він подзвонив до міліції, при цьому протягом 20-30 хвилин чув жіночі крики. Через деякий час приїхала машина швидкої допомоги та співробітники міліції. (т.1 а.с.36-37)

Аналогічні показання у ході досудового слідства дала свідок ОСОБА_11 (т.1 а.с.34-35)

Про нанесення засудженим потерпілій ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, у тому числі в область грудної клітини, свідчать й показання свідка ОСОБА_12, які були оголошені судом у порядку ст.306 КПК України 1960 року. Як показала свідок, 07.05.2012 року вона перебувала на відпочинку у смт. Гурзуф та проживала навпроти будинку АДРЕСА_1. Приблизно о 18-00 год. вона бачила як ОСОБА_9 вийшла з двору притримуючи руку, зігнуту в лікті. Через деякий час із зазначеного двору вийшла невістка ОСОБА_9 та попросила її викликати міліцію, повідомила їй, що ОСОБА_5 б'є свою матір. Також вона чула, що у дворі будинку НОМЕР_1 щось відбувалося, були чутні звуки ударів, які наносяться по тілу людини. Вона викликала співробітників міліції, після чого почувши жіночі крики, вийшла на вулицю та побачила, як ОСОБА_5 завдав удар рукою своєї матері в область груді, від якого вона впала на землю, а потім побачила, як ОСОБА_5 завдав удару ногою по обличчю своєї матері, від чого у останньої пішла кров. Вона стала кричати, щоб він не чіпав матір, проте ОСОБА_5, не реагуючи на її зауваження, завдав ще один удар ногою по тулубу матері. При цьому потерпіла весь час лежала на землі і прикривалася від ударів. Вона викликала швидку допомогу. (т. 1 а.с. 51)

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні показав, що 06.07.2012 року йому подзвонив ОСОБА_7 та розповів, що ОСОБА_5 влаштував бійку, в ході якої заподіяв тілесні ушкодження своїй матері, а саме зламав їй ребро, поламав руку своєї тітки, а також заподіяв тілесні ушкодження і йому.

Показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 у повному обсязі узгоджуються з показаннями допитаних в якості свідків співробітників Гурзуфського відділення міліції ОСОБА_14 та ОСОБА_15, згідно з якими 05.07.2012 року вони перебували на чергуванні, приблизно о 17-00 год. надійшло повідомлення про необхідність виїзду на сімейний конфлікт на АДРЕСА_1. На місці було встановлено, що за вказаною адресою знаходяться ОСОБА_6, ОСОБА_7 та засуджений, які перебували у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_6 почала їх виганяти, видимих тілесних ушкоджень в той час у неї не було, від дачі будь-яких пояснень вона відмовилася. Вони провели бесіду з ОСОБА_6 та повернулися до відділення міліції. Приблизно через 20-00 хв. до відділення звернулася жінка та повідомила, що ОСОБА_5 б'є свою матір. Коли вони прибули за вищевказаною адресою, лікарі надавали допомогу ОСОБА_6. Поруч з автомобілем швидкої допомоги знаходилась жінка, яка представилася сестрою ОСОБА_6 та пояснила їм, що ОСОБА_5 побив свою матір, вітчима та її.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка лікар швидкої допомоги ОСОБА_16 підтвердив, що 05.07.2012 року, приблизно о 19-00 год. на станцію медичної допомоги звернулася ОСОБА_9, яка скаржилася на біль у правій руці. Під час надання їй допомоги надійшов виклик на адресу: АДРЕСА_1, було повідомлено, що побита жінка. Приїхавши на місце, вони побачили ОСОБА_6, яка лежала на вулиці за межами двору. Жінка повідомила, що її побив син. При огляді постраждалої був діагностований закритий перелом ребер зліва, а також були встановлені й інші тілесні ушкодження. Було прийнято рішення госпіталізувати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до лікарні. В автомобілі постраждалі підтвердили, що їх побив син.

Ці показання лікаря узгоджуються зі змістом карти виклику швидкої медичної допомоги на ім'я ОСОБА_6 від 05.07.2012 року, в якій вказана причина виклику - побиття та встановлено попередній діагноз: закритий перелом ребер зліва. (т.1 а.с.68-69)

Допитана в якості свідка лікар-нейрохірург Ялтинської міської лікарні ОСОБА_17 підтвердила, що 05.07.2012 року о 20-50 год. бригадою швидкої допомоги із смт. Гурзуф були доставлені ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_9. Лікар швидкої допомоги, який доставив потерпілих, пояснив, що їх всіх побив син. ОСОБА_6 був поставлений діагноз: поєднана травма - струс головного мозку, забої м'яких тканин обличчя і голови, тупа травма грудної клітини, у зв'язку з чим вона проходила стаціонарне лікування.

Згідно з довідкою Ялтинської міської лікарні від 05.07.2012 року ОСОБА_6 дійсно було встановлено діагноз: закритий перелом ребер зліва, лівобічний пневматорокс. (т.1 а.с.15)

Доводи потерпілої щодо неналежної правової оцінки її показань в тій частині, що тілесні ушкодження у вигляді перелому ребра вона отримала внаслідок падіння на пляжі, на переконання колегії судів є безпідставними.

Так, показанням матері засудженого - потерпілої ОСОБА_6 та його тітки - свідка ОСОБА_9, які у судовому засіданні заявили, що тілесні ушкодження у вигляді перелому ребра потерпіла отримала до 05.07.2012 року, суд першої інстанції дав належну оцінку, обґрунтовано визнавши їх такими, що не узгоджуються з іншими доказами по справі та спрямованими на те, щоб посприяти засудженому уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.

Погоджуючись з цими висновками суду, колегія суддів також приймає до уваги, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 798 від 30.08.2012 року в ОСОБА_6 були виявлені закрита тупа травма грудної клітини у вигляді перелому 8-го ребра зліва та синець лівого ока. Дані пошкодження утворилися в результаті травматичного впливу тупого предмета або при ударі об такій, що підтверджується характером ушкоджень, та могли утворитися у строк, який не суперечить 05.07.2012 року, що підтверджується часом звернення потерпілої за медичною допомогою. Синець не тягне за собою короткочасного розладу здоров'я і відноситься до легких тілесних ушкоджень. Перелом 8-го ребра відноситься до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, який спричинив тривалий розлад здоров'я більше 21 дня. (т.1 а.с.151-152)

Згідно описової частини висновку експертизи судово-медичним експертом досліджувались дані стаціонарної карти № 3876 з 1-го Хірургічного відділення Ялтинської міської лікарні на хвору ОСОБА_6, у тому числі й її рентгенівські знімки. Експертний висновок про наявність у потерпілої закритої тупої травми грудної клітини у вигляді перелому 8-го ребра зліва зроблений на підставі рентгенологічного метода дослідження. Дані, які б викликали сумніви у достовірності досліджених медичних документів, та відповідно і висновку експерта, відсутні.

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_18, який проводив експертизу та був попереджений про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України, підтвердив свій висновок та пояснив, що тілесне ушкодження у потерпілої у вигляді перелому 8-го ребра не суперечить встановленій даті події.

Враховуючи те, що висновок експерта повністю узгоджується з іншими доказами по справі, у тому числі з обставинами побиття ОСОБА_6 повідомленими свідками ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано поклав його в основу вироку, в якості одного з доказів провини ОСОБА_5, та дійшов правильного висновку про те, що тілесні ушкодження ОСОБА_6 були заподіяні саме засудженим.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав належну оцінку всім здобутим у справі доказам, а також доводам потерпілої і обґрунтовано дійшов висновку про винність ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.

При призначенні покарання засудженому ОСОБА_5 суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

У відповідності зі ст.12 КК України вчинений ОСОБА_5 злочин відноситься до категорії середньої тяжкості.

Згідно з даними про особу, ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується посередньо, до взяття під варту був працевлаштований, за місцем роботи характеризується позитивно, раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Обставин, які пом'якшують покарання засудженого, відповідно до ст.66 КК України судом першої інстанції не встановлено. Враховуючи, що ОСОБА_5 визнав свою вину частково, суд обґрунтовано не визнав в якості обставини, яка пом'якшує покарання засудженого, його щире каяття у вчиненому.

Обставиною, яка обтяжує покарання засудженого, у відповідності зі ст.67 КК України судом першої інстанції визнано вчинення ним злочину у стані алкогольного сп'яніння, що знайшло своє підтвердження матеріалами справи.

На підставі усього зазначеного, приймаючи до уваги обставини вчинення ОСОБА_5 злочину, його суспільну небезпеку, наявність обставини, яка обтяжує покарання, в сукупності з даними про особу засудженого, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням у межах санкції статті, за якою він визнаний винним, є необхідним та достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів та відповідає вимогам ст.65 КК України.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи, що істотних порушень процесуального законодавства, що безумовно тягнуть за собою скасування вироку, у ході апеляційного розгляду не встановлено, апеляція потерпілої ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.

Керуючись п.15 Перехідних положень КПК України, ст.ст.365, 366 КПК України 1960 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію потерпілої ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Вирок Ялтинського міського суду АР Крим від 27 лютого 2013 року у відношенні ОСОБА_5 - залишити без змін.

Судді

Язєв С.О. Дорошенко Т.І. Кунцов В.О.