Справа № 2-938/2008р.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
23 червня 2008 року смт. Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Короїд Ю.М.,
при секретарі Коваленко Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козелець Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, Петрівської сільської ради про визнання заповіту недійсним,
в с т а н о в и в:
до суду із позовною заявою про визнання заповіту недійсним звернулась ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Петрівської сільської ради посилаючись на те, що заповіт складений ОСОБА_3. на ім”я відповідачки є недійсним.
У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та пояснила, що ОСОБА_3 в липня 2007 року складено заповіт на її ім”я. Після цього 30 листопада 2007 року ОСОБА_3. складено заповіт на ім”я ОСОБА_2., який є недійсним, оскільки він складено під час хвороби заповідачки, яка не дозволяла їй розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала та пояснила, що вона доглядала ОСОБА_3. майже п”ять років і до самої смерті померла почувала себе добре, розуміла які дії вона вчиняє. ОСОБА_3. з власної ініціативи склала заповіт.
Представник Петрівської сільської ради позовні вимоги не визнав, та пояснив, що ОСОБА_3. добровільно склала заповіт на ОСОБА_2., знаходячись в нормальному стані. При посвідченні заповіту порушень з боку сільської ради не допущено.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що в листопаді її додому до себе запросила ОСОБА_3. і попросила скласти заповіт на ім”я ОСОБА_2. При цьому ОСОБА_3 знаходилась в нормальному стані, нормально сприймала оточуючих, розмовляла. Вона склала заповіт, який ОСОБА_3 добровільно підписала. Заповіт був зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій.
Свідок ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснили, що вони постійно провідувала ОСОБА_3., яка до самої смерті була в нормальному стані, все розуміла, розмовляла та впізнавала знайомих. В їх присутності та в присутності секретаря сільської ради ОСОБА_3. добровільно підписувала заповіт.
Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_1. періодично провідувала ОСОБА_3., допомагала їй.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що він обстежував померлу ОСОБА_3. і у неї були виявлені захворювання серця та шлунку. Однак її захворювання та призначені лікувальні засоби не могли вплинути на психічний стан померлої.
Свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона надавала медичну допомогу ОСОБА_3., яка на той момент була в нормальному психічному стані.
В судовому засідання встановлені такі факти і цивільно-правові відносини.
3 листопада 2003 року ОСОБА_3 видані державний акт серії ЧН №144412 на право власності на земельну ділянку площею 0, 03 га на території Петрівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства, державний акт серії ЧН №122110 на право власності на земельну ділянку площею 1, 95 га на території Петрівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства, державний акт серії ЧН №151339 на право власності на земельну ділянку площею 0, 81 га на території Петрівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства та державний акт серії ЧН №125585 на право власності на земельну ділянку площею 0, 51 га на території Петрівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства.
11 липня 2007 року ОСОБА_3склала заповіт, посвідчений секретарем Петрівської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за №103, яким заповіла земельні ділянки на підставі цих державних актів ОСОБА_1.
30 листопада 2007 року ОСОБА_3склала заповіт, посвідчений секретарем Петрівської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за №676, яким заповіла земельні ділянки на підставі цих державних актів ОСОБА_2.
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 79 років, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено запис за №21.
Відповідно до медичних документів ОСОБА_3 протягом вересня - жовтня 2007 року проходила лікування і їй був встановлений діагноз „атеросклеротичний кардіосклероз, міжреберна лівостороння невролгія, захворювання шлунку”.
За скаргами ОСОБА_1. щодо незаконності зміни заповіту проводилась перевірка Козелецьким РВ УМВС України в області та прокуратурою Козелецького району. За наслідками перевірки 16 квітня 2008 року Козелецьким РВ УМВС винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, прокуратурою району підстав для внесення актів прокурорського реагування не встановлено.
Вислухавши пояснення позивача, відповідача та представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає що позов ОСОБА_1до ОСОБА_2, Петрівської сільської ради про визнання заповіту недійсним не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.ст.1233, 1234 Цивільного кодексу України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.
Згідно ст.ст. 1235, 1236 Цивільного кодексу України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому.
Статтею 1247 Цивільного кодексу України встановлено, що заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення.
Відповідно до ст.1251 Цивільного кодексу України якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.
Статтею 1254 Цивільного кодексу України заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.
В ході судового розгляду справи достовірно встановлено, що форма заповіту від 30 листопада 2007 року відповідає вимогам законодавства, посвідчений компетентною посадовою особою сільської ради і на момент розгляду справи є чинним. Вказаним заповітом скасовано попередній заповіт від 11 липня 2007 року.
Відповідно до ст.1257 Цивільного кодексу України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Статтею 225 ЦК України передбачено, що правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
В ході судового розгляду справи показами свідків підтверджено, що заповідач ОСОБА_3. на момент укладення заповіту розуміла значення своїх дій та керувала ними, її волевиявлення було вільним. В медичних документах відсутні вказівки на виявлення у заповідачки за її життя ознак психічних захворювань. Відповідачем не надано доказів того, що під час укладання заповіту ОСОБА_3. не розуміла значення своїх дій або що її волевиявлення не було вільним.
Клопотання про призначення посмертної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_3 . від сторін не надходило, а відповідно до ст..145 ЦПК України експертиза призначається за клопотанням сторін.
За таких умов позов ОСОБА_1про визнання заповіту недійсним не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 225, 1233-1236, 1247, 1251, 1254 ЦК України в редакції 2003 року, ст.ст. 11, 60, 209, 212, 215, 218, 223, 294, 295 і 296 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Петрівської сільської ради про визнання заповіту недійсним відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: