Справа № 2-391/2011 Провадження № 22-ц/772/1037/2013Головуючий в суді першої інстанції:Мотрук М.І.

Категорія: 27Доповідач: Шемета Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючої: Шемети Т. М.,

суддів: Матківської М.В., Сопруна В. В.,

при секретарі: Сніжко О.А.

за участю: представника позивача Олішевського Д.А., представника ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 24.05.2011 року,

по цивільній справі за позовом приватного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмети іпотеки та виселення, третя особа, без самостійних вимог ОСОБА_8, -

в с т а н о в и л а :

В липні 2010 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з даним позовом та ставив вимогу:

- в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №VIOWGA00841342 від 03.052007 року, в розмірі 156 283,15 грн., звернути стягнення на будинок та земельну ділянку загальною площею 91,40 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № VIOWGA00841342 від 03.05.2007 р.) ПАТ КБ "Приватбанк" з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ "Приватбанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу;

- виселити ОСОБА_9, який зареєстрований і проживає у даному будинку, зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Іллінці Вінницької області; стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1571,33 грн. та витрати на ІТЗ 120,00 грн.

Позовні вимоги мотивував тим, що 03.05.2007 р. між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_8 було укладено договір кредиту № VIOWGA00841342, відповідно до якого остання отримала кошти у розмірі 141 300,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01.05.2017 року. В забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_7 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок розташований за адресою АДРЕСА_1 який належить йому на праві власності на підставі свідоцтва №1961 про право особистої власності на домоволодіння від 03.02.1993 р.

Взяті на себе зобов'язання ОСОБА_8 належним чином не виконувала, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 156 283,15 грн.

На підставі ст. 1054 Цивільного кодексу України позивач вирішив скористатись правом достроково вимагати повернення всієї суми кредиту, тому і звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області 24.05.2011 року позовні вимоги задоволено повністю та ухвалено:

- звернути стягнення на будинок та земельну ділянку загальною площею 91,4 кв.м., який розташований за адресою 22700, АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № VIOWGA00841342 від 3 травня 2007 року ) Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк "Приватбанк" з укладанням від імені ОСОБА_9 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ "Приватбанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу;

- виселити ОСОБА_9, який зареєстрований і проживає у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Іллінці Вінницької області;

- вирішено питання судових витрат.

21.03.2013 року ОСОБА_3, яка не брала участі у справі, подала апеляційну скаргу на вказане рішення, та просила його скасувати, мотивуючи тим, що вона є дружиною відповідача по справі - ОСОБА_9, однак суд не залучив її до участі у справі, хоча вона являється співвласницею майна на яке звернуто стягнення. Окрім того, в будинку, на який звернено стягнення, проживає її малолітня внучка - ОСОБА_2, до того ж строк дії договору не закінчено: він діє до 1 травня 2017 року, проте всі ці обставини не були враховані судом при ухваленні рішення.

В судовому засіданні представник ОСОБА_10 ОСОБА_4 подану апеляційну скаргу підтримав повністю та просив задовольнити: рішення суду першої інстанції скасувати та призначити справу до розгляду в загальному порядку. Представник ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_2 проти поданої апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду вірним, законним та обґрунтованим. ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про день та час розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.

Колегія суддів, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і

-2-

всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

Ухвалене по справі рішення відповідає цим вимогам.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що згідно договору № VIOWGA00841342 від 03.05.2007 р. ОСОБА_8 отримала кредит у розмірі 141 300,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01.05.2017 року. Відповідно до умов договору погашення заборгованості повинно було здійснюватись в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен сплачувати щомісячний платіж для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості: за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

Згідно ст. ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вимог договору та вимог закону. В порушення даних норм закону та умов договору зобов'язання з боку ОСОБА_8 належним чином виконані не були, у зв'язку з чим утворилась заборгованість на загальну суму 156 283,15 грн., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту - 117 738,57 грн., заборгованості по процентах за користування кредитом - 26 285,14 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом - 1 008,00 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 3 571,29 грн., а також штрафів за кредитним договором: 250,00 грн. - штраф (фіксована частина), 7 430,15 грн. - штраф (процентна складова).

Як вбачається з матеріалів справи для забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки, згідно до якого ОСОБА_7 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок розташований за адресою АДРЕСА_1 Вінницька область, який належить йому на праві власності на підставі свідоцтва №1961 про право особистої власності на домоволодіння від 03.02.1993 р.. Відповідно до ст.6 ЗУ «Про іпотеку», іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку на якій розташований Предмет іпотеки і яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі документу зазначеного у договорі іпотеки.

Відповідно до ч.2 ст. 39 закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або жиле приміщення, а також згідно ч.1 ст.40 ЗУ «Про іпотеку» та ст.109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи жиле приміщення є підставою для виселення всіх мешканців

Тому суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

ОСОБА_3 в апеляційній сказі посилається на те, що будинок, на який звернуто стягнення як на предмет іпотеки, належить також і їй як другому з подружжя, оскільки право власності в ОСОБА_9 на будинок виникло під час перебування ними в шлюбі. Однак предметом договору іпотеки виступав цілий будинок, ОСОБА_5 як другий з подружжя давала в нотаріальній конторі письмову згоду на його укладення (а.с. 217). Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину закріплена в статті 204 ЦК України). Так, ОСОБА_3 як другий з подружжя мала б бути залучена до участі у справі та судом цього зроблено не було. Це є процесуальним порушенням, однак воно не впливає на правильність прийнятого судового рішення, а тому, згідно частини 3 статті 309 ЦПК України, не може бути підставою для його скасування.

Також ОСОБА_5 посилається на те, що в будинку, на який звернено стягнення, проживає неповнолітня ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.174, а.с.175), інтереси якої, на думку апелянта, порушуються. Насамперед слід зазначити, що ОСОБА_3 не є представником інтересів неповнолітньої тому не може виступати в її інтересах Разом з тим, слід звернути увагу на те, що при укладенні договору іпотеки неповнолітня ОСОБА_11 не була зареєстрована в будинку, на який звернено стягнення, що підтверджується довідкою виконкому Іллінецької міської ради № 437 ввід 26.04.2007 року (а.с. 215), яка надавалася при укладенні договору іпотеки. Надана ж апелянтом довідка про коло зареєстрованих осіб видана виконкомом Іллінецької міської ради 25.12.2012 року (а.с.204) та не містить інформації про те, коли дитина була приписана в будинку; неповнолітня не є співвласником будинку. З огляду на наведене, колегія приходить до висновку, що неповнолітня була зареєстрована в житловому будинку після укладення договору іпотеки.

Отже, викладене в апеляційній скарзі не спростовує вірних висновків суду.

Розглядаючи справу за апеляційною скаргою на оскаржуване рішення, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив фактичні обставини у справі, подані сторонами докази, вірно визначився з характером правовідносин, тому на підставі ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як таке, що постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 24.05.2011 року, по цивільній справі за позовом приватного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмети іпотеки та виселення, третя особа, без самостійних вимог ОСОБА_8 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: Т. М. Шемета

Судді: М. В. Матківська

В.В.Сопрун