УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №281/65/13-ц Головуючий у 1-й інст. Петрашко М.М.

Категорія 25 Доповідач Галацевич О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Галацевич О.М.,

суддів: Матюшенка І.В., Борисюка Р.М.,

при секретарі судового засідання - Кузьмінської О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Лугинського районного суду Житомирської області від 18 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної акціонерної страхової компанії "Оранта", ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування та відшкодування завданих матеріальних та моральних збитків,-

встановила:

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати вищевказану ухвалу, якою його позовну заяву у відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України залишено без розгляду.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом п.8 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не виконав вимоги суду, викладені в ухвалі суду від 28.02.2013 року про залишення позовної заяви без руху, відповідно до якої він мав зазначити докази, що відповідач ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні ДТП, яким заподіяно шкоди ОСОБА_1

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, враховуючи наступне.

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

На виконання ухвали суду від 28.02.2013 року про залишення позовної заяви без руху, ОСОБА_1 подав заяву, у якій зазначив, що постановою суду відносно нього закрито провадження у адміністративній справі у зв'язку з відсутністю в його діях адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому ним пред'явлено позов до іншого учасника ДТП - ОСОБА_2, та надав документи, які підтверджують зазначені ним обставини.

Згідно з положеннями п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" якщо порушення правил статей 119, 120 ЦПК виявлені при розгляді справи, вони усуваються в ході судового розгляду або настають наслідки, передбачені пунктом 8 частини першої статті 207 ЦПК. Однак, подання доказів до суду першої інстанції можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Крім того, з тих самих підстав, а саме не зазначення позивачем доказів, що відповідач ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні ДТП, яким заподіяно шкоди ОСОБА_1, позовна заява останнього ухвалою судді від 28.01.2013 року залишалась без розгляду на стадії відкриття провадження у справі (а.с. 41). Після надання на виконання цієї ухвали позивачем аналогічної заяви про закриття відносно нього провадження у адміністративній справі та відповідних документів, суддя своєю ухвалою 07.02.2013 року відкрив провадження у справі, а в подальшому повторно з тих самих підстав знов залишив позов без руху.

Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 311, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Лугинського районного суду Житомирської області від 18 березня 2013 року скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для продовження судового розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Судді