ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року Справа № 124394/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Кузьмича С.М., Олендера І.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано - Франківської області на постанову Галицького районного суду Івано - Франківської області від 03 жовтня 2011 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано - Франківської області про стягнення недоплаченої суми разової щорічної грошової допомоги як учаснику війни,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач 22.09.2011 року звернулась в суд з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано - Франківської області про стягнення недоплаченої суми разової щорічної грошової допомоги як учаснику війни.

Вимоги мотивовані тим, що має статус ветерана - учасника війни, тому має право на таку допомогу згідно із ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». В порушення положень вказаного Закону за 2007 - 2011 роки управління виплатило допомогу не в повному розмірі.

Постановою Галицького районного суду Івано - Франківської області від 03 жовтня 2011 року позов задоволено частково. Визнано відмову управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано - Франківської області протиправною. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано - Франківської області здійснити перерахунок ОСОБА_2 разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2007 - 2010 роки з врахуванням виплачених сум.

Відповідач постанову суду першої інстанції оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та провадження у справі закрити.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону України «Про державний бюджет України».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 - нормою Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» зупинено на 2008 рік дію ст.ст. 12, 13, 14 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту».

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тобто рішення Конституційного Суду України не має зворотної дії в часі. Оскільки норми Законів, якими обмежувалась дія ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» 3551-XII від 22.10.1993 року визнані неконституційними і втратили свою чинність, то у 2011 році ст. 14 цього Закону діяла у редакції відповідно до якої, щорічно до 5 травня учасникам війни, виплачується разова грошова допомога. Розмір вказаної допомоги регламентується ст. 14 вищенаведеного закону, яка встановлює, що щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Також, слід зазначити, що оскільки стосовно вказаної виплати ніякими нормативно - правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин слід застосовувати шестимісячний строк звернення до суду визначений ст.ст. 99, 100 КАС України.

Судом першої інстанції не вірно враховано обставини щодо обчислення строку звернення до суду, оскільки позивач пропустив строк звернення до суду, звернувся з позовом 22.09.2011 року та не надав доказів того, що ним був пропущений строк для звернення до суду з поважних причин, тому, з огляду на наведене, позовні вимоги в частині виплати оспорюваної допомоги за 2007 - 2010 роки слід залишити без розгляду.

Суд апеляційної інстанції вважає, що виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що у 2011 році виплата такої допомоги здійснювалась відповідачем у невідповідності до чинного законодавства.

Крім цього відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при нарахуванні та виплаті щорічної одноразової грошової допомоги позивачу, слід виходити із розміру мінімальної пенсії за віком встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч. 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у 2011 році встановлювались Законом України «Про державний бюджет на 2011 рік».

Вимоги позивача, щодо стягнення конкретної суми з управління не підлягають до задоволення, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 17-1 Закону України Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення, і суд не може перебирати на себе повноваження, які законом покладені на органи праці та соціального захисту населення.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог позивача щодо стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги до 5-го травня як учаснику війни за 2011 рік в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Отже, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються частково суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись статтями 100, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано - Франківської області задовольнити частково.

Постанову Галицького районного суду Івано - Франківської області від 03 жовтня 2011 року у адміністративній справі №2а-3335/11 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Адміністративний позов в частині позовних вимог ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано - Франківської області про стягнення недоплаченої суми разової щорічної грошової допомоги як учаснику війни за 2007 - 2010 роки - залишити без розгляду.

Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано - Франківської області щодо відмови нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 разову щорічну грошову допомогу до 5-го травня за 2011 рік як учаснику війни відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту».

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано - Франківської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги як учаснику війни до 5-го травня за 2011 рік у розмірі трьох мінімальних розмірів пенсії за віком відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді С.М. Кузьмич

І.Я. Олендер