ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 травня 2013 року місто Севастополь 11 год. 44 хв. Справа №827/1214/13-а
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:
судді - Водяхіна С.А.,
секретар - Плаксіна О.С.,
за участю:
представника позивача - Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Севастополі - Івасенко Тетяни Валеріївни, довіреність від 20 лютого 2013 року № 3;
представника відповідача - Відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі - Бродяної Олени Анатоліївни, довіреність від 25 квітня 2013 року б/н,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Севастополі адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Севастополі до Відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
У квітні 2013 року Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Севастополі звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання вжити заходи примусового характеру по виконанню виконавчого листа про стягнення з Приватного підприємства «Дайм» на користь Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Севастополі заборгованості по страхових внесках у розмірі 315 грн. 71 коп.
Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 30 квітня 2013 року відкрито провадження у справі № 827/1214/13-а, справу призначено до судового розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем з дати відкриття виконавчого провадження, тобто з 22 червня 2012 року, за виконавчим листом № 2а-137/09/2770, до теперішнього часу судове рішення не виконано та не вжито відповідних заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
У судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про відкликання позовних вимог у частині зобов'язання відповідача вжити заходи примусового характеру по виконанню виконавчого листа про стягнення з Приватного підприємства «Дайм» на користь позивача заборгованості по страхових внесках у розмірі 315 грн. 71 коп.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 17 травня 2013 року адміністративний позов Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Севастополі у частині позовних вимог про зобов'язання відповідача вжити заходи примусового характеру по виконанню виконавчого листа про стягнення з Приватного підприємства «Дайм» на користь позивача заборгованості по страхових внесках у розмірі 315 грн. 71 коп. залишено без розгляду.
Позовні вимоги у частині визнання протиправною бездіяльності Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі представник позивача підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні з позовом не погодився, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що державним виконавцем у межах примусового виконання рішення суду від 05 травня 2009 року по справі № 2а-137/09/2770 були здійснені всі необхідні для виконання заходи та протиправної бездіяльності допущено не було.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 05 травня 2009 року по справі № 2а-137/09/2770, що набрала законної сили 16 травня 2009 року, стягнуто з Приватного підприємства «Дайм» на користь Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Севастополі суму боргу у розмірі 315 грн. 71 коп.
18 серпня 2009 року Окружним адміністративним судом м. Севастополя видано виконавчий лист № 2а-137/09/2770 щодо примусового виконання зазначеної постанови суду.
У червні 2012 року позивачем було повторно направлено до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі виконавчий лист від 18 серпня 2009 року № 2а-137/09/3770 з метою примусового виконання рішення суду від 05 травня 2009 року.
Постановою старшого державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі Пчелінцевою К.Д. від 22 червня 2012 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листу № 2а-137/09/2770, виданого Окружним адміністративним судом м. Севастополя 18 серпня 2009 року, щодо стягнення з Приватного підприємства «Дайм» суми боргу у розмірі 315 грн. 71 коп.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку в Україні встановлені Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб), - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з частиною першою статті 2 Закону примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Пунктом 1 частини другої статті 11 Закону встановлено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені заходи примусового виконання рішення, якими є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
На вимогу суду відповідачем надані докази здійснення заходів щодо виконання рішення, з яких вбачається, що державним виконавцем в ході примусового виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 05 травня 2009 року у справі № 2а-137/09/2770 здійснені наступні дії: 01 листопада 2012 року за вих. № 20159/3 на адресу ДКП БТІ і ДРОМ м. Севастополя, Головного управління Держкомзему у м. Севастополі, УДАІ УМВС України у м. Севастополі, Управління статистики України у м. Севастополі на підставі статей 4, 5, 11, 32 Закону України «Про виконавче провадження» було надіслано вимогу щодо надання інформації про адресу реєстрації боржника, про наявність нерухомого майна, земельних ділянок, автотранспортних засобів зареєстрованих за Приватним підприємством «Дайм»; 12 грудня 2012 року за вих. № 23061/2/4 на адресу зазначених організацій державним виконавцем було повторно направлено вимогу щодо надання інформації про адресу реєстрації боржника, про наявність нерухомого майна, земельних ділянок, автотранспортних засобів, зареєстрованих за боржником; 19 березня 2013 року за вих. № 2/3/5197 відповідачем до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м. Севастополі було надіслано лист, у якому зазначено про необхідність надання відомостей щодо ЄДРПОУ боржника; 20 березня 2013 року старшим державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі Бродяною О.А. було складено акт про відсутність Приватного підприємства «Дайм» за юридичною адресою: м. Севастополь, вул. Соловйова, 10.
Отже, зазначене свідчить, що відповідачем у межах виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листу № 2а-137/09/2770, виданого Окружним адміністративним судом м. Севастополя, було прийнято заходи примусового виконання рішення суду, що повністю узгоджується з вимогами Закону України «Про виконавче провадження».
Судом не приймаються до уваги доводи представника позивача щодо не зазначення державним виконавцем у акті звірки виконавчих проваджень, складеного 18 квітня 2013 року позивачем з Відділом Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі, всіх примусових дій, що були їм зроблені з метою виконання рішення суду, оскільки складення акту звірки не передбачено Законом України «Про виконавче провадження», та він не є документом, який підтверджує або спростовує здійснення державним виконавцем дій з метою примусового виконання рішення суду.
Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно зі статтею 70 вказаного Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, відповідачем на виконання вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України надані суду належні та допустимі докази, які підтверджують виконання останнім своїх обов'язків щодо здійснення всіх необхідних заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», з метою своєчасного та повного виконання рішення суду.
Судом не встановлені факти, які свідчать про бездіяльність, тобто пасивну поведінку Відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в м. Севастополі у межах виконавчого провадження щодо виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 05 травня 2009 року у справі № 2а-137/09/2770.
Доводи зазначені позивачем у адміністративному позові щодо протиправної бездійльності відповідача у ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами, встановленими судом.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 158-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено 22 травня 2013 року.
Суддя С.А. Водяхін