Справа № 2610/29388/2012
Провадження №1/761/525/2013
В И Р О К
іменем України
27 травня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва
в складі :
головуючого судді Осаулова А.А.
при секретарі Попчук Т.М., Приходько Є.С.
за участю прокурора Шаповалова Є.О.
захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
та потерпілої: ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню :
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.186, ч.1 ст.115 КК України,-
ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Дніпропетровськ,
українця, громадянина України, з середньо-
спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, згідно ст..89 КК України раніше не
судимого, має на утриманні неповнолітніх дітей,
зареєстрованого та проживаючого за адресою:
АДРЕСА_3, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України,-
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Нові Гончари,
Путивльського району, Сумської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України,-
В С Т А Н О В И В :
11 грудня 2009 року приблизно о 00 годин 15 хвилин ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні тентової палатки при торгівельному кіоску ПП «ОСОБА_8.», що по АДРЕСА_4, вживав там алкогольні напої спільно зі своїми знайомими ОСОБА_6, ОСОБА_9, а також громадянином ОСОБА_10, з яким троє останніх познайомились вищевказаної ночі.
В цей час у ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 виник спільний корисливий злочинний умисел на відкрите заволодіння майном, яке належить громадянину ОСОБА_10 Реалізуючи свій вказаний спільний умисел направлений на відкрите заволодіння майном, яке належить громадянину ОСОБА_10 та прагнучи подолати волю потерпілого до опору, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я ОСОБА_10, ОСОБА_5 наніс останньому не менше п'яти ударів руками та ногами в область голови та тулубу, ОСОБА_9 - не менше семи ударів руками та ногами в область голови та тулубу, ОСОБА_6 -не менше десяти ударів руками та ногами в область голови та тулубу, а всього втрьох нанесли не менше двадцяти п'яти ударів руками та ногами потерпілому в область голови та тулубу. Внаслідок даних дій ОСОБА_10 отримав тілесні ушодження у виді численних саден на голові та крововиливів на кистях рук, які згідно висновку експерта № 237/3822 від 26 січня 2010 року мають ознаки легких тілесних ушкоджень (за критерієм короткочасного розладу здоров'я).
Після того, як в результаті застосованого до нього насильства ОСОБА_10 впав на підлогу, ОСОБА_9, діючи за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, підійшов до потерпілого і скориставшись його безпорадним станом, відкрито заволоділи майном останнього, а саме грошима в сумі 20 гривень та мобільним телефоном «Nokia 1680 classic», вартістю 659 гривень, разом з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Лайф», вартістю 35 гривень, а всього на загальну суму 714 гривень, після чого ОСОБА_5 разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_6 з місця вчинення злочину зникли, а вищевказаним майном розпорядились на власний розсуд.
Крім цього, ОСОБА_5 вчинив умисне вбивство громадянина ОСОБА_10 при наступних обставинах. Так, 11 грудня 2009 року приблизно о 01 годині 00 хвилин ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, після побиття громадянина ОСОБА_10 та відкритого заволодіння майном останнього, залишився наодинці з ОСОБА_10 в приміщенні тентової палатки при торгівельному кіоску ПП «ОСОБА_8.», що по АДРЕСА_4, в той час як інші співучасники побиття громадянина ОСОБА_10 - ОСОБА_9 та ОСОБА_6 вийшли на вулицю. В цей час між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 знову виник словесний конфлікт, в ході якого з мотиву раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_5 схопив зі стола порожню скляну пляшку з-під горілки, яку тримаючи в руці розбив та умисно, з метою вбивства, наніс гострою частиною фрагменту зазначеної скляної пляшки ОСОБА_10 удар по шиї, чим умисно протиправно спричинив смерть останнього, після чого з місця вчинення злочину зник.
Внаслідок даних діянь ОСОБА_10 отримав тілесне ушкодження у вигляді різаної рани (рівні краї, острокутний верхній і заокруглений верхній нижні кінці, переважання довжини рани над глибиною) шиї з пошкодженням лівої долі і перешийку щитовидної залози, яке згідно висновку експерта № 237/3822 від 26 січня 2010 року має ознаки тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя) та знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку зі смертю потерпілого ОСОБА_10
Підсудний ОСОБА_5 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні грабежу та умисного вбивства потерпілого не визнав та суду надав показання, що 11.12.2009 року біля 18.00 години він прийшов до кафе біля станції метро «Політехнічна», де зустрів ОСОБА_6 та ОСОБА_9, з якими він випивав спиртні напої. Потім вони зустріли потерпілого та випили всі разом горілки і вони всі вчотирьох вийшли і потерпілий запропонував випити ще, тому вони пішли до переходу, де купили горілку і перейшли під іншу сторону переходу і там продовжили випивати за столиками на вулиці під накриттям. Між потерпілим та ОСОБА_9 виникла сварка і він підійшов, щоб їх заспокоїти. ОСОБА_6 та ОСОБА_9 почали його та потерпілого розбороняти, оскільки між ним і потерпілим була бійка. Особисті речі потерпілого він не брав. Вони із потерпілим один одному наносили удари. Зокрема, він наніс руками по тулубу потерпілому - 2-3 удари, а той йому. В потерпілого вони не забирали гроші, а потерпілий сам витратив всі свої гроші.
Під час замахів ним в бік потерпілого розбитою пляшкою з-під горілки ОСОБА_5 не наносив удари потерпілому в районі щоки, а можливо потрапив у голову. Він один раз відмахнувся від потерпілого розбитою пляшкою з-під горілки «розочкою», що йшов на нього, та можливо потрапив у шию, від чого потерпілий помер. В той час було темно і він не бачив куди наносив удар потерпілому, а махав розбитою пляшкою просто перед потерпілим і не хотів попасти в шию. Він хотів налякати потерпілого, тому вину за ч.1 ст.115 КК України не визнає, а визнає злочин за ст..119 КК України. Він не думав про те, що якщо було темно , то потерпілий його не бачив також. Він нижчий за потерпілого був.
Потім він втік. Показання на слідстві він надавав під тиском працівників міліції, тому вони є неправдивими і не відповідають дійсності. Лежачого потерпілого він не бив.
Під час проведення відтворення обстановки і обставин події, то воно проводилось у місці злочину, кіоск і столики були на тому ж місці. Він розповідав та показав, що він штовхнув потерпілого і той впав посередині столиків. Він не подумав про втечу коли потерпілий на нього пішов. ОСОБА_5 зробив розочку з пляшки, щоб налякати потерпілого. Навряд чи потерпілий бачив, що він розмахував розбитою пляшкою на нього, бо було темно, але в той момент він думав, що потерпілий злякається. Тоді механізм нанесення ударів потерпілому він правильно показав, це був один удар в той час коли потерпілий і він стояли та він в правій руці тримав пляшку. Просив суд його суворо не карати.
Підсудний ОСОБА_6 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні викрадення майна потерпілого за вказаних обставин не визнав та суду надав показання, що 11.12.2009 року приблизно о 20.00 годин він прийшов до кафе, де зустрів ОСОБА_9 і ОСОБА_5, з якими він випив та потім зустрілись та познайомились з потерпілим і пішли продовжувати розпивати біля переходу, де він особисто випив - 150 гр. горілки і 2 літри пива. Випити потерпілий запропонував. У потерпілого було 20 грн., в нього не вистачало грошей і ОСОБА_6 добавляв. Потім почалась бійка між ОСОБА_5 та потерпілим. Він із ОСОБА_9 почали їх розбороняти. Він не бачив особистих речей потерпілого. Все відбувалось приблизно о 3 годині. В його присутності потерпілий впав від того, що ОСОБА_5 його штовхнув. Потерпілий не втрачав свідомості. На досудовому слідстві його били працівники міліції. Він не бачив ні 20 грн., ні телефону потерпілого. Просив суд його суворо не карати.
Підсудний ОСОБА_9 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні грабежу майна за вказаних обставин не визнав та суду надав показання, що 11.12.2009 року він зустрів біля кафе ОСОБА_9 та ОСОБА_6. Перед закриттям потерпілий підійшов та запропонував випити ще. ОСОБА_6 і ОСОБА_5 пішли в магазині, то він зустрів знайомого із яким у нього виник словесний конфлікт з потерпілим. Після чого ОСОБА_5 штовхнув його і потерпілий впав на бетонні плити. Потерпілий встав і вони почали розбороняти їх, а коли потерпілий встав, то він із ОСОБА_6 пішли. Словесний конфлікт виник між ним та потерпілим. ОСОБА_9 не наносив потерпілому ніяких ударів і не забирав ніяких речей. ОСОБА_5 та потерпілий наносили один одному удари, але скільки хто кому наніс ударів він не рахував. 15.12.2009 року йому принесли вже надрукований слідчим протокол і він тільки розписався. Він не наносив удари потерпілому. Бійка між ОСОБА_5 тривали 5 хвилин і він в цей час стояв біля столика. Просив суд його суворо не карати.
Не дивлячись на невизнання вини підсудними, їх винуватість у вчиненні грабежу чужого майна та у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_5 повністю підтверджується показаннями потерпілої та свідків, що були допитані в судовому засіданні.
Так, потерпіла ОСОБА_4 суду надала показання, що 10.12.2009 року потерпілий був вдома. Потім він після 18.00 вийшов і повернувся в 20.00 він з кимось розмовляв по телефону і кудись пішов. Приблизно о 22.00 год. на наступний день їй зателефонували і сказали що він у лікарні в тяжкому стані. Їй відомо, що він зустрічався із чоловіком та мав забрати у нього гроші - борг, які він отримував у знайомого. Потерпілий не конфліктний, не агресивний. Коли він випивав, то міг поспорити. У потерпілого був мобільний телефон та вона чула як він востаннє розмовляв по мобільному телефону десь о 21.20 год. Це був не дорогий телефон. Вона особисто купувала його на 23 лютого за ціною біля - 400 грн., він чорного кольору із НОМЕР_1. Слідчий казав, що в нього в кармані було 100 доларів. ОСОБА_4 повернули ланцюг з хрестиком. Їй відомо, що потерпілий давав в борг гроші своєму товаришу і він пішов в той вечір їх забирати. Крім мобільного телефону в потерпілого більше нічого не було. Просила суд призначити покарання на розсуду суду.
Допитаний в суді експерт ОСОБА_17. надав суду показання, що потерпілий міг отримати виявлені у нього пошкодження відповідно до висновку експерта №237/3822 від 26.01.2010 року - це пункт висновків 1. На трупі виявлено різане пошкодження від чого настала смерть не виключає, що 1 особа могла нанести це ушкодження. У потерпілого після отримання ушкодження був шок, оскільки виявлене пошкодження щетовидной залози та крововтрата викликали шок тіла та настала смерть. Під час отримання удару по шиї ріжучим предметом потерпілий був направлений передньою частиною тіла до травмую чого предмету. На тілі трупа потерпілого виявлено пошкодження і інші, що мали ступінь легких ушкоджень, що були заподіяні незадового до смерті. Таких пошкоджень було виявлено біля 24, які були нанесені за короткий проміжок часу. Після нанесення ударів до моменту смерті потерпілий міг прожити біля 30 хвилин.
Свідок ОСОБА_12 суду надав показання, що він в якості слідчого приймав участь у розслідуванні справи і він пам»ятає, що на початку грудня 2009 року біля приміщення кіску о 23 год. підсудні зустрілись з потерпілим ОСОБА_10 і вживали разом алкогольні напої. Після вживання ОСОБА_6 надав показання, що він бачив як ОСОБА_5 та ОСОБА_9 наносили удари потерпілому. ОСОБА_5 надав показання з приводу злочину, повідомивши, що після вживання алкогольних напоїв він, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 наносили удари потерпілому, від яких той впав на землю, а ОСОБА_5 привласнив мобільний телефон потерпілого та гроші. Потім він розбитою пляшкою наніс удар в горло потерпілому і той помер і вони всі зникли з місця злочину. На момент коли ОСОБА_6 і ОСОБА_9 вийшли з накриття кіоску, то ОСОБА_5 надав показання, що побачив як потерпілий встав та йшов на нього, тому він злякався, схопив пляшку, робив її і наніс удар потерпілому. Всі показання підсудні надавали добровільно, ОСОБА_12 не відомі факти здійснення психічного чи фізичного тиску на підсудних. Зауважень на протоколи слідчих дій не було. З аналізу матеріалів кримінальної справи він зробив висновки про привласнення підсудним ОСОБА_5 матеріальних цінностей потерпілого внаслідок побиття.
Він в складі слідчої групи прибув на місце події і перед його приїздом ніхто не торкався тіла. З місця події вилучались побиті пляшки, але які і чи були саме ті якими було спричинено смерть не пам'ятає. Було багато крові на півтора два метри площі. Місце виявлення трупа давало можливість спокійно піти ОСОБА_5 з місця вчинення злочину, дверей не було, там просто був тент. ОСОБА_5 згідно показань та матеріалів справи стояв ближче до виходу, а потерпілий знаходився вглибині під час вбивства. Це була відкрита місцевість.
Свідок ОСОБА_13 суду надав показання, що йому як слідчому по справі під час допиту ОСОБА_5 повідомив, він в грудні 2009 року із іншими підсудними перебував на проспекті Перемоги, в м.Києві біля вул..Політехнічна, де пили пиво, горілку. Познайомились із потерпілим та через деякий час після спільного вживання алкогольних напоїв між потерпілим або із ОСОБА_6 або із ОСОБА_9 виник конфлікт. В цей конфлікт ОСОБА_5 втрутився і штовхнув потерпілого, який впав. Згідно показань підсудного ОСОБА_5, то всі підсудні почали бити ногами потерпілого по тілу, декілька хвилин били, де один із підсудних наступив на руку і тоді почали перевіряти кишені, забрали майно і відійшли. Потерпілий встав і пішов до ОСОБА_5, у них виникла бійка, де підсудний взяв пляшку, розбив її та почав махати пляшкою та влучив в шию потерпілого, внаслідок чого той помер. ОСОБА_5 давав показання самостійно, добровільно, тиску не здійснювали, про що йому як слідчому ОСОБА_5 не скаржився, допитували його в присутності захисника. Під час відтворення обстановки і обставин події ОСОБА_5 підтвердив сказане раніше, спочатку в магазині, потім поїхали до кіоску, де він вказав, як всі били потерпілого, били ногами і на макеті показав як він наніс удар розбитою пляшкою в шию потерпілого. З врахування місця вчинення злочину, розташування потерпілого та підсудного ОСОБА_5, то ОСОБА_13 вважає, що ні що не заважало підсудному відбігти від потерпілого, він міг відбігти, обстановка дозволяла до вчинення злочину.
Крім показань свідків винуватість підсудних у скоєнні грабежу та підсудного ОСОБА_5 у вчиненні вбивства підтверджується дослідженими в судовому засіданні іншими доказами по справі, а саме:
- даними протоколів огляду місця події від 11.12.2009 року із фототаблицею, де по АДРЕСА_4 неподалік тролейбусної зупинки в бік станції метро «Шулявська» було виявлено біля кіоску з написом «ІНФОРМАЦІЯ_4» труп чоловіка з явними пошкодженнями шиї, в крові та вилучено пляшки з-під горілки зі слідами крові (т.1 а.с. 12-25);
- даними висновку експерта №237/3822 від 26.01.2010 року, згідно якого у ОСОБА_14 виявлено - різана рани (рівні краї, острокутний верхній і заокруглений верхній нижні кінці, переважання, довжини рани над глибиною) шиї з пошкодженням лівої долі і перешийку щитовидної залози, що має ознаки тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя) та знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку зі смертю потерпілого ОСОБА_10 Також виявлено різану рану правої щоки, чисельні ссадана на голові та кровопідтекі на кистях рук, що є легкими тілесними ушкодженнями (т.1 а.с.56-58);
- даними висновку експерта №14 від 19.01.2010 року, згідно якого на куртці підозрюваного ОСОБА_5 виявлено кров людини, де кров в слідах (об№4,5) могла походити від потерпілого ОСОБА_10 (т.1 а.с. 131-135);
-даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 12.12.2009 року та даними перегляду диску з відеозаписом вказаної
слідчої дії за участю ОСОБА_5, де він добровільно сам розповів та
показав на місці вчинення злочину про обставини його вчинення,
заподіяння ударів по тілу потерпілого ним, ОСОБА_9 та ОСОБА_6.
Він вказав, що ОСОБА_9 наступив на руку потерпілого, викрадення ним
грошей та мобільного телефону потерпілого. Потім ОСОБА_5 вказав,
що інші підсудні відійшли, а він залишився і в той час потерпілий
підвівся та пішов на нього, на що він хотів зупинити потерпілого і
розбив пусту пляшку з-під горілки і нею наніс відмахуючий удар в
область шиї потерпілого, від чого пішла кров з шиї та він втік (т.1
а.с.231-236);
- характеризуючи ми даними на ОСОБА_6 (т.2 а.с.37, 41, 43-47, 49, 88-99);
- характеризуючи ми даними на ОСОБА_9 (т.2 а.с. 50-51, 53-56);
- характеризуючи матеріалами на ОСОБА_5 (т.2 а.с.59, 64-69, 77-78);
- даними постанови прокуратури Шевченківського району м.Києва від 03.09.2010 року, згідно якої в порушенні кримінальної справи щодо
працівників міліції по факту застосування незаконних методів дізнання
і досудового слідства щодо ОСОБА_6, ОСОБА_5 та
ОСОБА_9 відмовлено в зв»язку з відсутністю в їх діях складу
злочину за ст..ст.364,365 КК України (т.4 а.с. 199-200).
Проаналізувавши в сукупності вищенаведені докази, суд вважає, що винуватість підсудних ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні грабежу із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого, вчинене групою осіб доведена повністю як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні.
Так, незважаючи на те, що в судовому засіданні підсудні не визнали себе винними у вчиненні грабежу щодо потерпілого ОСОБА_10, суд приймає до уваги та вважає правдивими їх зізнавальні показання надані на досудовому слідстві щодо вчинення вказаного злочину на досудовому слідстві, що були проаналізовані і досліджені судом.
Так, під час допиту в якості підозрюваного ОСОБА_9 (оголошено т.2 а.с.3-6) останній вказав, що 11.12.09 після розпиття спиртних напоїв ОСОБА_5 штовхнув потерпілого, той впав та ОСОБА_5 наносив удари по тілу потерпілого ногами. На досудовому слідстві обвинувачений ОСОБА_5 (т.1 а.с.244-245) вказав, що ОСОБА_7 забрав після побиття телефон потерпілого та гроші, які всі вирішили підлити. Під час допиту в якості підозрюваного та при відтворенні обстановки і обставин події (т.1 а.с.228-236) та проведенні очних ставок (т.1 а.с.180-187 в присутності захисника ОСОБА_3) ОСОБА_5 також зазначив, що коли потерпілий впав, то всі троє - він, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 також нанесли біля 10 ударів кожний по тілу потерпілого, а потім ОСОБА_7 а.А. наступив на руку потерпілого і забрав у нього мобільний телефон та 20 грн.
Вказані показання суд приймає до уваги та вважає такими, що відповідають фактичними обставинам справи, оскільки вони узгоджуєються із висновком експерта №237/3822 від 26.01.2010 року про кількість, механізм та дуже нетривалий період часу, протягом якого було спричинено біля 25 ударів по тілу потерпілого, що мали ознаки легких тілесних ушкоджень.
Експерт ОСОБА_17. в суді під час допиту також підтримав свій висновок судово-медичної експертизи № 237/3822 від 26.01.10, вказавши що дійсно на тілі потерпілого було виявлено біля 24 легких тілесних ушкоджень, які були нанесені незадовго до смерті за короткий проміжок часу. Вказані удари були спричиненні всіма підсудними, оскільки з врахуванням їх кількості одній особі буде потрібний тривалий час.
Крім того, в судовому засіданні свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_12 вказали про те, що під час допиту їм ОСОБА_5 повідомив, що всі троє наносили удари по тілу потерпілого та забрали у потерпілого телефон і гроші, ніякого тиску на підсудних вони не здійснювали, показання ОСОБА_5 надавав добровільно, зауважень до протколів слідчих дій він не писав та про це не заявляв.
З врахуванням узгодження показань ОСОБА_5 із висновком експерта та показанням свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13 в суді щодо вчинення грабежу відносно потерпілого ОСОБА_10, тому суд приймає до уваги та вважає правдивими показання обвинуваченого ОСОБА_5 на досудовому слідстві.
Вказаний висновок судом зроблено із врахуванням постанови прокуратури Шевченківського району м.Києва від 03.09.2010 року, згідно якої в порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції по факту застосування незаконних методів дізнання і досудового слідства щодо ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 відмовлено в зв»язку з відсутністю в їх діях складу злочину за ст..ст.364,365 КК України (т.4 а.с. 199-200). Це рішення спростовує показання підсудних про тиск на них з боку працівників міліції та вказує на добровільність їх показань, наданих слідчому на досудовому слідстві.
До зміни в судовому засіданні показань підсудними про невизнання вини щодо вчинення грабежу відносно потерпілого ОСОБА_10 грошей та телефону суд відносить критично та вважає їх неправдивими, наданими з метою захисту ними від пред»явленого обвинувачення по справі та наданими з метою уникнення ними відповідальності за фактичне вчинення грабежу.
Вказані висновки суду ґрунтуються на всебічному досліджені доказів у справі в сукупності, оскільки показання на досудовому слідстві обвинувачених є правдивими, наданими добровільно, без тиску з боку працівників міліції.
Факт виявлення при огляду трупа ОСОБА_10 грошових коштів в сумі - 100 доларів США, вказує на те, що ними не заволоділи підсудні при вчиненні грабежу лише тому, що не знайшли її при вчиненні злочину, оскільки ця грошова купюра була схована у внутрішній кишені куртки потерпілого. У підсудних не було часу, що обшукати усі кишені потерпілого на предмет виявлення будь-яких цінностей. Про вказану обставину суду повідомила потерпіла ОСОБА_4, вказавши, що в куртці потерпілого було багато кишень як зовні, так і з внутрішнього боку.
По епізоду вчинення ОСОБА_5 злочину за ч.1 ст.115 К України, то як на досудовому слідстві під час допиту в якості підозрюваного та в протоколі відтворення обстановки і обставин події та відеозапису до нього, так і в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 визнав фактичні обставини заподіяння удару розбитою пляшкою з-під горілки вказавши, що факт умисного нанесення удару та вбивства він не визнає, а заподіяв смерть потерпілому необережно, не з ціллю позбавити життя потерпілого.
Однак, з врахуванням характеру, локалізації, механізму нанесення одного точного удару потерпілому, знаряддя та способу вчинення злочину, суд вважає, що в діях підсудного наявні всі ознаки суб'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, що узгоджується з матеріалами справи. В даному випадку умисел підсудного ОСОБА_5 був направлений на заподіяння смерті потерпілому, оскільки з матеріалів справи вбачається, що він спричинив удар розбитою пляшкою по життєво-важливому органам тіла - шиї умисно, що само по собі вказує на усвідомлення та бажання підсудного заподіяти смерть ОСОБА_10
Суд прийшов до таких висновків з огляду на досліджені докази у справі. Так, з допитів свідків слідчих ОСОБА_13. та ОСОБА_12. та показань самого підсудного ОСОБА_5 вбачається, що він залишився із потерпілим один на один, при цьому підсудний стояв до виходу з приміщення палатки, де не було дверей, тому мав можливість втекти від потерпілого і з того місця, але не зробив цього, а побачивши потерпілого, вчинив ряд цілеспрямованих дій не з метою захисту від неозброєного потерпілого, а з метою умисного позбавлення його життя - знайшов пляшку, розбив її, виготовивши предмет для нанесення небезпечних для здоров»я і життя тілесних ушкоджень і, дочекався наближення потерпілого, заподіяв удар не в будь-яке місце на тілі потерпілого, а цілеспрямовано в життєво важливий орган - в шию з метою заподіяння смерті потерпілого.
Суд вважає, що в тій обстановці ОСОБА_5 міг вільно покинути місце злочину, уникнувши потерпілого, а якщо він мав намір дійсно захищатись від потерпілого, то наніс удар розбитою пляшкою в інший, менш життєво важливий орган тіла, ніж шия та голова. Крім того, з висновку експерта №237/3822 вбачається, що окрім тілесного ушкодження, внаслідок якого помер потерпілий, у нього також було виявлено ще й різану рану правої щоки, про виникнення якої експерт зазначив, що вона виникла від дії ще одного удару ріжучим предметом, оскільки це ушкодження на правій щоці розташовано горизонтально, а ушкодження шиї, внаслідок якого настала смерть - вертикально та з лівого боку.
Ці обставини вказують на те, що ОСОБА_5 бажав саме смерті потерпілого, спричинивши удар розбитою пляшкою в області важливого органу голові - по щоці та по шиї потерпілого цілеспрямовано з метою позбавлення його життя, що вказує на комплекс вчинених ним дій з метою досягнення злочинного наслідків у виді - смерті.
Із врахуванням сукупності досліджених судом доказів вбачається, що показання підсудного ОСОБА_5, наведені ним на свій захист - що він не бажав смерті потерпілого, а хотів його лише зупинити, тому просто махав розбитою пляшкою перед ним, було темно, тому він не бачив куди махав і попав по тілу потерпілого, то такі показання не відповідають фактичним обставинам справи.
Так, як вказав в суді сам ОСОБА_5, то потерпілого вищий за нього за зростом, тому якщо б ОСОБА_5 махав перед потерпілим розбитою пляшкою, то ушкодив би нею ділянку тіла потерпілого, що знаходиться на одному рівні із плечем ОСОБА_5 (грудна область, руки або живіт), а для спричинення удару в область шиї необхідно було вдарити точно із прикладанням зусилля. Крім того, удар було заподіяно досить потужний із застосуванням точного прикладання зусилля, оскільки згідно висновку експерта №237/3822 від 26.01.2010 року та згідно акту судово-медичного дослідження (т.1 а.с.56-58, 61-64 - фото рани) ушкодження має рівні краї, а довжина рани згідно розмірі на фото (т.1 а.с.64) взагалі становить понад 10 см.
Показання підсудного ОСОБА_5 про те, що було темно і він не міг бачити і не бачив куди перед потерпілим він махав пляшкою не ґрунтується на сукупності досліджених доказів у справі, оскільки місця контакту розбитої пляшки із головою - права щока та лівою частиною шиї потерпілого - вказує на те, що підсудний не міг не бачити місце прикладання удару, оскільки інших тілесних ушкоджень від цією пляшки не було на тілі. Крім того, до вчинення злочину підсудні в тому ж самому приміщенні вживали алкогольні напої за столиками, тому бачили один одного, стакани, куди наливали горілку, тощо.
Також, якщо ж підсудний стверджує, що лише хотів налякати потерпілого, тому махав перед ним розбитою плішкою і не бачив куди він махав, то як він би міг налякати потерпілого, який також не міг би бачити так дії підсудного. За таких обставин, ОСОБА_5 під час спричинення ударів по голові і шиї потерпілого діяв з прямим умислом, він усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачав його суспільно наслідки у вигляді смерті та бажав їх настання.
Крім того, відповідальність за умисне вбивство настає і тоді, коли винний, умисно завдає шкоду потерпілому, не передбачає конкретно, яка саме шкода матиме місце, допускаючи можливість будь-якої шкоди, в тому числі у смерті, що фактично настає.
Не визнання ОСОБА_5 факту вчинення умисного вбивства та його пояснення щодо вчинення необережного вбивства, а саме махання ним розбитою пляшкою хаотично, поганої видимості у місці вчинення злочину суд розцінює як позиція захисту підсудного від пред»явленого обвинувачення та ці показання надані з метою уникнення ним відповідальності за фактично вчинене - умисне вбивство.
Відповідно до ст..275 КПК України, 1960 року суд розглядає справу в межах пред»явленого обвинувачення, яке в суді підтримує прокурор.
За таких обставин суд вважає, що прокурором на законних підставах із врахуванням здобутих і досліджених в суді доказів було перекваліфіковано дії підсудних з ч.2 ст.187 КК України на ч.2 ст.186 КК України, а тому дії ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Дії підсудного ОСОБА_5 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.115 КК України - як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
При призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудних та обставини, що пом'якшують та обтяжують їх покарання.
Зокрема враховано, що підсудний ОСОБА_5 раніше не судимий (т.2 а.с.59), по місцю проживання характеризується посередньо, по місцю навчання позитивно (т.2 а.с.65, 69), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (т.2 а.с. 66-67). Згідно висновків амбулаторної судово-психіатричної та наркологічної експертиз №50 від 21.12.2009 року ОСОБА_5 в момент вчинення злочину та на даний час психічними хворобами не страждав, усвідомлював і може усвідомлювати свої дії та керувати ними (т.2 а.с.77-78).
Підсудний ОСОБА_7 раніше не судимий (т.2 а.с.50), по місцю проживання характеризується посередньо (т.2 а.с.56), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (т.2 а.с. 53-54).
Підсудний ОСОБА_6 згідно ст..89 КК України раніше не судимий (т.2 а.с.37), по місцю проживання і роботи характеризується позитивно, має сім»ю та дітей (т.2 а.с.88-98), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (т.2 а.с. 43-44).
Обставин, що пом'якшують покарання підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_5 судом не встановлено, а обставиною, що пом»якшує покарання підсудного ОСОБА_6 суд вважає наявність на утриманні неповнолітньої дитини.
Обставиною, що обтяжує покарання всіх підсудних суд вважає вчинення злочину особами, що перебували в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням вказаних обставин справи, осіб підсудних, їх ставлення до вчиненого, тяжкості вчинених злочинів, суд вважає, що виправлення підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не можливе без ізоляції їх від суспільства, а необхідним і достатнім покаранням для їх виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк із застосуванням щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6, а щодо ОСОБА_5 застосування вимог ч.1 ст.70 КК України при призначенні остаточного покарання.
Підстав для застосування до підсудних при призначенні покарання вимог ст..ст.75,69 КК України суд не вбачає з огляду на тяжкість злочинів.
Судові витрати по справі слід стягнути з підсудних в рівних долях, а речові докази - знищити.
На підставі викладеного, керуючись п.11 Розділу 11 Перехідних Положень КПК України, 2012 року, ст. ст. 323, 324 КПК України, 1960 року суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_5 визнати винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.186 КК України.
За ч.1 ст.115 КК України призначити йому покарання у виді - одинадцяти років позбавлення волі.
За ч.2 ст.186 КК України призначити йому покарання у виді - п»яти років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити йому покарання у виді - одинадцяти років позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без змін - взяття під варту.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його затримання, тобто з 11.12.2009 року.
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді - чотирьох років позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити без змін - взяття під варту.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту його затримання, тобто з 12.12.2009 року.
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді - чотирьох років позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити без змін - взяття під варту.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту його затримання, тобто з 11.12.2009 року.
Речові докази по справі, а саме: балонову куртку темного кольору з лампасами на рукавах червоного кольору, спортивну куртку
кольору з вставками червоного кольору з надписом «Мальборо»; кросівки шкіряні «Адідас» білого кольору, синього кольору, куртку балоневу з капюшоном чорного кольору; змив речовини темно - червоного кольору схожої на кров, квитанцію з обміну валют та купюру в 100 доларів США, які забарвлені речовиною темно - червоного кольору, зрізи нігтьових пластин ОСОБА_10, три порожні горілки марки «Хлібний Дар» місткістю 0,5 л, одну пошкоджену порожню пляшку марки «Графська», що знаходяться на зберігання в камері зберігання речових доказів Шевченківського РУ ГУМВС України в м.Києві, - знищити; ціпочка з металу срібного кольору, набір ключів, ксерокопію паспорту ОСОБА_10, що передані на зберігання потерпілій, - залишити останній.
Стягнути в рівних долях з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь держави судові витрати за проведення експертиз по справі в розмірі - 1059 гривні 08 коп.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, що перебувають під вартою в той же строк з моменту отримання копії вироку суду.
Суддя: