Справа № 157/610/13-п

Провадження №3/157/310/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2013 року місто Камінь-Каширський

Суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області Антонюк О.В., при секретарі - Мельницькій Г.П., з участю прокурора Плечука О.П., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, заступника керівника апарату Ковельського міськрайонного суду Волинської області, державного службовця 10 рангу, 5 категорії,

за ч. 1 ст. 172-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановила:

Згідно з протоколом про вчинення адміністративного корупційного правопорушення № 601 від 25 квітня 2013 року ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він, перебуваючи, відповідно до наказу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області від 01 листопада 2010 року № 37/02-08, на посаді заступника керівника апарату Ковельського міськрайонного суду Волинської області, будучи державним службовцем 11 рангу, 5 категорії, та, відповідно до п. 1 підпункту «в» ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», суб'єктом відповідальним за корупційні правопорушення, використав свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе, яка виразилась у незаконному отриманні заробітної плати, а саме, будучи призначеним, згідно з наказами по Ковельському міськрайонному суду "Про встановлення чергування" № 14/01-06 від 28.05.2012 року, № 31/01-06 від 31.08.2012 року, № 33/02-06 від 22.10.2012 року та № 32/01-06 від 01.10.2012 року, на чергування 14 липня 2012 року, 22 вересня 2012 року, 06 та 28 жовтня 2012 року, 06 листопада 2012 року з наданням інших днів відпочинку, фактично на робочому місці у вказані дні не перебував, а знаходився, згідно з інформацією Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, за кордоном, однак умисно про відсутність на робочому місці не повідомив відповідальну за ведення табелю обліку робочого часу особу - консультанта Ковельського міськрайонного суду Волинської області з ведення кадрового діловодства ОСОБА_2 та безпідставно отримав за робочі дні, які не відпрацював, а саме, за 14 липня 2012 року, 22 вересня 2012 року, 6 жовтня 2012 року, 28 жовтня 2012 року, 06 листопада 2012 року та за 1 день відпочинку 23 жовтня 2012 року грошові кошти у розмірі 1219 грн. 78 коп., чим порушив вимоги ч. 1 ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та вчинив адміністративне корупційне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-2 КУпАП.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 заявив клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-2 КУпАП, посилаючись на те, що факт відсутності його на робочому місці 14 липня 2012року, 22 вересня 2012 року, 06 жовтня 2012 року, 28 жовтня 2012 року, та 06 листопада 2012 року свідчить про порушення ним трудової дисципліни, тобто допущення прогулів.

Заслухавши думку прокурора, який заперечив проти задоволення клопотання, оскільки вважає, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-2 КУпАП, а його доводи є власним тлумаченням норм чинного корупційного законодавства, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що клопотання ОСОБА_1 підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Згідно з диспозицією ст. 172-2 КУпАП відповідальність за вказаною правовою нормою настає у випадку порушення особою встановлених законом обмежень щодо використання службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.

У Законі України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 року (далі - Закон), зазначається, що корупцією визнається використання особою, зазначеною у ч. 1 ст. 4 цього Закону, наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки (пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка) пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в ч. 1 ст. 4 Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону, особам, зазначеним у п.п. 1-3 ч. 1 ст. 4 Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі:

1. неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладанні контрактів (у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти);

2. неправомірно сприяти призначенню на посаду особи;

3. неправомірно втручатися в діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб;

4. неправомірно надавати перевагу фізичним або юридичним особам у зв'язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків.

Саме за порушення вказаних обмежень щодо використання службового становища зазначеними суб'єктами передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 172-2 КУпАП за умови, якщо при цьому було одержано неправомірну вигоду у розмірі, що не перевищує 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.

З матеріалів справи не вбачається, які конкретно із перелічених у ст. 6 Закону обмежень ОСОБА_1 порушив із використанням своїх службових повноважень, і під час судового розгляду таких даних не здобуто.

За таких обставин вважаю, що ОСОБА_1 не було вчинено дій, які з об'єктивної сторони підпадають під адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 172-2 КУпАП, а викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини можуть свідчити про наявність у діях останнього складу іншого правопорушення.

У зв'язку з вищевикладеним, приходжу до висновку, що провадження по справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного корупційного правопорушення.

Окрім того, з 18 травня 2013 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення національного законодавства у відповідність із стандартами Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією» від 18 квітня 2013 року, яким у Кодексі України про адміністративні правопорушення ст. 172-2 виключено.

На підставі наведеного та керуючись ст. 283, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП,

постановила:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю в його діях складу інкримінованого йому адміністративного корупційного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області шляхом її подачі через Камінь-Каширський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: О. В. Антонюк