Справа № 308/4663/13-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕ М УКРАЇНИ
13.05.2013 м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого-судді Бенца К.К.,
при секретарі Надь Н.Ю.
за участю
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Мотивуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що 18.09.2010 року між нею та відповідачем ОСОБА_3, було зареєстровано шлюб, у відділі РАЦСу по місту Ужгороду Ужгородського міського управління юстиції за актовим записом № 393. У цьому шлюбі народилася донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з матір'ю. Спільне життя з відповідачем не склалося, виною цьому є неправильна поведінка відповідача в сімейних відносинах. Відповідач інтересами сім'ї не цікавиться, більше як пів року вони спільно не проживають. Шлюбні відносини між ними існують тільки формально. За таких обставин, подальше збереження шлюбу є неможливим. Відповідач періодично надавав кошти на утримання дитини. Однак, періодичний характер надання відповідачем коштів на утримання дитини її не влаштовує, оскільки вона наразі не працює, а витрати на дитину (харчування, одяг, тощо) постійні, наведені нею обставини змушують вирішувати дане питання в судовому порядку. З псиланням на вимоги ст.ст. 84, ч.2 ст. 85, 180,181 СК України, просить суд винести рішення яким, шлюб між ними розірвати, неповнолітню доньку залишити проживати разом з нею та стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1000( одна тисяча )гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття та стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь на її утримання кошти в розмірі 1000( одна тисяча ) гривень щомісячно до досягнення дитиною трьох років.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, надавши суду пояснення аналогічно вказаним, пояснивши суду, що після народження дитини відносини з відповідачем погіршилися, вона сама останні 10 місяців утримує дитину, відповідач не надає жодної допомоги. Причиною розірвання шлюбу з відповідачем - є не повага, непорозуміння та окреме життя один від одного. З кінці січня 2013 року спільно не проживають, подружні стосунки не підтримують, спільне господарство не ведуть. Проживає з дитиною за рахунок своїх батьків. Вказує на те, що воні неодноразово розходились , а тому примирення та подальше спільне життя з відповідачем неможливе.
Представник позивача в судовому засіданні просила позов задовольнити та пояснила, що дитині 1 рік 2 місяці, а позивачка не працює, знаходиться в декретній відпустці по догляду за дитиною. Оскільки відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання їх доньки, просила з врахуванням вимог статтей СК України задовольнити позовні вимоги.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Не заперечив проти розірвання шлюбу та згідний сплачувати аліменти на утримання доньки, та кошти на утримання дружини , але в меншій сумі, оскільки з січня 2013 року не працює, на даний час перебуває на обліку в Ужгородському МЦЗ та не має можливості сплачувати 1000 гривень щомісячно на утримання доньки та 1000 гривень щомісячно на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років. Крім того, вказав , що інших дітей на утриманні не має, інших аліментних зобов'язань не має, непрацездатних батьків та інших осіб на утриманні не має, є працездатним та за станом здоров'я спроможний платити аліменти . Пояснив , що причиною розірвання шлюбу між ними - є не повага, та незадовільне його матеріальне становище. З кінці січня 2013 року спільно не проживають, подружні стосунки не підтримують, спільне господарство не ведуть. Періодично надає кошти на утримання дитини.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно ст.ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень
Як встановлено в судовому засіданні, сторони уклали шлюб 18 вересня 2010 року, у відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції в Закарпатській області , про що в книзі реєстрації актів шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 393, що стверджується свідоцтвом про шлюб виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції в Закарпатської області НОМЕР_1, приєднаним до матеріалів справи /а.с.4/
Від шлюбу в них народилась неповнолітня донька - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про народження./а.с. 5/
Судом встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 Зеновієвною та перебуває на її утриманні , що стверджується довідкою №1173 від 14.03.2013 року, виданою ЖРЕР - 1 і вказані обставини сторонами судовому засіданні не оспорювалися.
Майновий спір між сторонами відсутній .
Правовідносини між сторонами випливають із норм Сімейного Кодексу України.
Згідно положення ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Основною причиною припинення сімейних відносин є неможливість сумісного проживання.
З урахуванням викладеного, оцінивши шлюбні взаємовідносини сторін, суд вважає, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім`ї неможливо, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам, як це передбачено ст.112 Сімейного Кодексу України, шлюб між ОСОБА_1 Зеновієвною та ОСОБА_3 носить формальний характер .
При таких обставинах суд приходить до висновку, що дана сім'я розпалася остаточно, примирення між подружжям є неможливим, є всі підстави для задоволення позову про розірвання шлюбу, неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити проживати разом з матір'ю ОСОБА_1 Зеновієвною.
Обґрунтованими є і вимоги позивачки про стягнення з відповідача аліментів на її користь на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення дитиною повноліття та стягнення з відповідача коштів на її утримання до досягнення дитиною трьох років.
Правовідносини між сторонами випливають із норм Сімейного Кодексу України, зокрема згідно до вимог ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідач ОСОБА_3 свій обов'язок утримувати дитину, що передбачений ст.180 СК України, не виконує.
Згідно ст.184 СК України розмір аліментів у твердій грошовій сумі визначається, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі.
Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її батька, матері і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ч.1 ст.181 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Частина 1 статті 182 СК України зазначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність уплатника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Відповідач є працездатною людиною, не працює, перебуває на обліку в Ужгородському МЦЗ, інших аліментних зобов'язань не має, інших дітей на утриманні не має, за станом здоров'я спроможний платити аліменти на утримання доньки.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При визначенні розміру аліментів судом враховано наявність обставин передбачених ст. 182 СК України, зокрема відповідач є працездатним, не працює, перебуває на обліку в Ужгородському МЦЗ з 15.04.2013 року, що стверджується довідкою №483 від 19.04.2013 року, яка приєднана до матеріалів справи, інших аліментних зобов'язань не має, інших дітей на утриманні не має, за станом здоров'я спроможний платити аліменти на утримання доньки .
Відповідно до ст. 7 ЗУ „Про державний бюджет України на 2013 рік" затверджено на 2013 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років : з 1 січня - 972 гривні.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 Конвенції про права дитини).
Частиною 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до вимог ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
З урахуванням всіх обставин справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення аліментів з відповідача на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення дитиною повноліття та в частині стягнення коштів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років підлягають до часткового задоволення.
Таким чином, враховуючи матеріальне становище сторін, сімейний стан позивача,відповідача, а також те, що відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, користуючись рівними правами, на засадах змагальності згідно вимог ст.10 ЦПК України, виходячи із принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про розірвання шлюбу та стягнення аліментів з відповідача на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 1000(одна тисяча)гривень щомісячно починаючи з 20 березня 2013 року до досягнення дитиною повноліття та стягнення з відповідача ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_1 кошти в розмірі 1000( одна тисяча ) гривень щомісячно до досягнення дитиною трьох років підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України , ст.ст. 84, 105, 110,112, 180, 181, 182,184 Сімейного Кодексу України, Закон України «Про охорону дитинства» суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, що зареєстрований 18.09.2010 року у відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгород Ужгородського міськрайонного управління юстиції в Закарпатській області за актовим записом - №393 - розірвати.
Неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити проживати разом з матір'ю ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4., мешканця АДРЕСА_1, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2. мешканки АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 500( п'ятсот )гривень щомісячно починаючи з 20 березня 2013 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця АДРЕСА_1, кошти на утримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2. мешканки АДРЕСА_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 300( триста)гривень щомісячно починаючи з 20 березня 2013 року до досягнення дитиною трьох років.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплаченого нею суми судового збору в розмірі 114,70 грн.(сто чотирнадцять гривень сімдесят копійок).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави суму судового збору в розмірі 114,70 грн.(сто чотирнадцять гривень сімдесят копійок).
Рішення суду в межах стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца