Справа  № 2-1938/08

 

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

м. Ковель                                                                                                         29 вересня 2008 року                                                                              

         Ковельський міськрайонний суд   Волинської області

                                                                              

під головуванням судді                Панасюка С.Л.

      за участю:

                       секретаря                Віндюк Н.І.

                        позивача                 ОСОБА_3.

представника позивача                 ОСОБА_1

                    відповідача                ОСОБА_2.                    

  представника служби

             у справах дітей                  Гупіка М.В.

                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковель цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -

 

в с т а н о в и в:

 

         ОСОБА_3. звернулась в суд з позовом доОСОБА_2. про позбавлення батьківських прав.

         Вимоги обґрунтовані тим, що в 1996 році між сторонами укладено шлюб, який розірвано 11 червня 2001 року та від якого мають дитину - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

         Позивачем в позовній заяві стверджується, що сімейні відносини та подружні стосунки між сторонами були припинені задовго до юридичного розірвання шлюбу. Відповідач залишив позивача вагітною, не проживав з нею, не цікавився її станом, протіканням вагітності. В період її вагітності відповідач подавав позов до суду про розірвання шлюбу, однак в силу вимог ст. 110 СК України в позові йому було відмовлено. Відповідач з пологового будинку позивача з дитиною не забрав, не відвідував ні в пологовому будинку, ні вдома, не цікавився дитиною, не допомагав та не підтримував ні матеріально, ні морально. Домовленості про участь зі сторони відповідача у вихованні та утриманні сина не було, добровільно відповідач не надавав матеріальної допомоги. Оскільки позивачу було тяжко утримувати дитину одноособово, вона звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, однак була змушена відмовитись від позову під тиском відповідача, який погрожував фізичною розправою. ОСОБА_2. в 2001 році був умовно засуджений, а тому його погрози вона сприймала реально.

         Ставлення відповідача до дитини та своїх батьківських обов'язків після розірвання шлюбу не змінилось. Відповідач не цікавився дитиною, не виховував її, не спілкувався навіть по телефону, жодного разу не відвідав в дитячому дошкільному закладі, а згодом в школі, не піклувався про фізичний, духовний та моральний розвиток дитини, відмовлявся від зустрічі та навіть від телефонної розмови з сином. Жодного обов'язку батьківського піклування щодо сина відповідачем не виконувалось.

         Позивач вважає, що позбавлення батьківських прав відповідача відносно сина не завдасть шкоди правам та інтересам дитини.

         Враховуючи наведене, позивач просить позбавитиОСОБА_2. батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

         В судовому засіданні позивач ОСОБА_3. позовні вимоги підтримала повністю, просить позов задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

         Представник позивача ОСОБА_1. (довіреність від 31 липня 2008 року) в судовому засіданні позов підтримала повністю, просить його задовольнити.

         Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - служби у справах дітей виконавчого комітету Ковельської міської ради Гупік М.І. не заперечив проти задоволення позову.        

         Відповідач ОСОБА_2. в судовому засіданні обставин, викладених позивачем, не заперечив, позовні вимоги визнав повністю.

        Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представника органу опіки та піклування, відповідача та з'ясувавши обставини справи, вважає, що позов підставний і підлягає задоволенню.

         Відповідно до вимог ч. 4 ст. 130 ЦПК України, ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст.ст. 174, 175 цього Кодексу. Згідно з ч. 4 с. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

         Згідно ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.        

         Як вбачається з свідоцтва про народження, виданого 21 червня 2000 року Ковельським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Волинської області, відповідач ОСОБА_2. є батьком малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

         Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого 02 липня 2008 року відділом РАЦС по м. Ковелю Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3. розірвано 11 червня 2001 року, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблено відповідний актовий запис за № 143.

         Згідно свідоцтва про шлюб, виданого 12 лютого 2008 року відділом РАЦС по м. Мукачеву Мукачівського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, ОСОБА_5 та ОСОБА_3. зареєстрували шлюб 22 січня 2008 року, в зв'язку з чим прізвище позивача "Слєгкіна"  було змінено на "Оккіпінті".    

         Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

         Відповідач визнав ту обставину, що він неналежним чином виконує обов'язки щодо виховання та розвитку свого сина. Окрім цього, з довідки РЖКП № 1 м. Ковеля № 741 від 24 липня 2008 року (виписка з домової книги про склад сім'ї та прописку) вбачається, що малолітній ОСОБА_4. проживає разом з матір'ю - ОСОБА_3.

         Довідкою Дошкільного навчального закладу № 521 м. Києва стверджується, що за час перебування ОСОБА_4 в ДНЗ № 521 з 20 вересня 2004 року по 31 травня 2005 року батько дитини ОСОБА_2. в дитячий садок не з'являвся, дитиною опікується мати.

         Ухилення відповідачем від виконання обов'язків по вихованню дитини підтверджується висновком служби у справах дітей виконавчого комітету Ковельської міської ради від 06 серпня 2008 року про доцільність позбавлення батьківських правОСОБА_2.        

         Таким чином в судовому засіданні встановлено, що відповідач ухиляється від виконання передбачених ст. 150 СК України обов'язків щодо виховання та розвитку свого малолітнього сина.

         Суд повно, всесторонньо та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому його слід позбавити батьківських прав щодо його малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.                  

         Крім цього, зОСОБА_2. слід стягнути судові витрати по справі у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України.

 

         Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст. 164, ст. 165 СК України, суд -

 

В И Р І Ш И В:

 

 

         Позов задовольнити повністю.

 

         Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо його дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.        

 

         Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 8 (вісім) гривень 50 копійок судового збору та 7 (сім) гривень 50 копійок витрат з інформаційно - технічного забезпечення розгляду цивільної справи.

           

         Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви - протягом строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

         Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

 

         Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

 

        

 

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ:                                                                                  С.Л.ПАНАСЮК