Справа № 2-1327/08

Р І Ш Е Н Н Я 

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Ковель                                                                                                         03 жовтня 2008 року                                                                                                

         Ковельський міськрайонний суд  Волинської області

під головуванням судді                       Панасюка С.Л.,

     за участю  секретаря                       Віндюк Н.І.,

представника позивача                        ОСОБА_1

представника третьої особи,

яка не заявляє самостійних

вимог щодо предмета спору,

на стороні позивача                             ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Ковельської міської ради до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

в с т а н о в и в :

         Виконавчий комітет Ковельської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3. про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

         Позовні вимоги обґрунтовано тим, що згідно рішення Ковельської міської ради від 22 квітня 2004 року № 18/16 "Про згоду на безоплатну передачу в комунальну власність міста гуртожитку по АДРЕСА_1 був прийнятий у міську комунальну власність і, відповідно, переданий на баланс РЖКП № 1 м. Ковеля.

         На підставі ордера № 40, виданого 17 грудня 2001 року Дистанцією цивільних споруд на станції Ковель Львівської залізниці, відповідач ОСОБА_3. отримав ліжко-місце в кімнаті АДРЕСА_1та був прописаний у вказаному жилому приміщенні на постійній основі.

         В результаті проведення періодичних перевірок щодо дотримання правил проживання у гуртожитку працівниками РЖКП № 1 спільно з спеціалістами відділу обліку, розподілу та приватизації житла виконавчого комітету Ковельської міської ради та представниками міліції було встановлено, що відповідач в кімнаті № 219 більше двох останніх років фактично не проживає.

         Оскільки відповідач в кімнаті № 219 гуртожитку по вул. Залізничній, 2 фактично не проживає, але по даний час вказане жиле  приміщення не звільнив, це є перешкодою для надання даного жилого приміщення іншим громадянам, які перебувають на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов.

         Враховуючи викладене, виконавчий комітет Ковельської міської ради просить визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням - кімнатою № 219 в гуртожитку по АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача на користь виконавчого комітету Ковельської міської ради судові витрати по справі.

         Стосовно своїх позовних вимог позивач надав суду відповідні документальні підтвердження.

         В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1. позов підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, просить його задовольнити.

        Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Ремонтного житлово - комунального підприємства № 1 м. Ковеля - ОСОБА_2. в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала повністю.

         Відповідач ОСОБА_3. в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ч. 9 ст. 74 ЦПК України. Суд про причини неявки не повідомив. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

         Заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.       

         Відповідно до вимог ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

         Згідно ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку. 

         Як вбачається з рішення Ковельської міської ради від 22 квітня 2004 року № 18/16 "Про згоду на безоплатну передачу в комунальну власність міста гуртожитку по АДРЕСА_1 був прийнятий у міську комунальну власність і, відповідно, переданий на баланс РЖКП № 1 м. Ковеля.

         Відповідно до ордера № 40, виданого 17 грудня 2001 року Дистанцією цивільних споруд на станції Ковель Львівської залізниці, відповідач ОСОБА_3. отримав ліжко-місце в кімнаті № 219 в гуртожитку АДРЕСА_1         Згідно довідки (виписка з домової книги про склад сім'ї та прописку), виданої 04 квітня 2008 року РЖКП № 1 м. Ковеля, ОСОБА_3. прописаний по АДРЕСА_1 з 2001 року та є наймачем цього жилого приміщення. Особовий рахунок відкрито на ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

         Факт непроживання ОСОБА_3. у вказаній кімнаті понад шість місяців підтверджується актами обстеження житлових умов від 03 листопада 2005 року, 27 вересня 2007 року, 12 грудня 2007 року, 17 січня 2008 року, 05 лютого 2008 року, складеними комісією в складі працівників РЖКП № 1, спеціалістів відділу обліку, розподілу та приватизації житла виконавчого комітету Ковельської міської ради та представників міліції. Згідно вказаних актів, ОСОБА_3. у вказаній кімнаті не проживає з часу передачі гуртожитку в комунальну власність, його ліжка та особистих речей немає, в кімнаті постійно проживають ОСОБА_5, ОСОБА_4

         Таким чином суд повно, всесторонньо та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що факт відсутності відповідача ОСОБА_3. в кімнаті № 219 по АДРЕСА_1 понад встановлені строки повністю доведений, а тому останнього слід визнати таким, що втратив право користування жилим приміщенням за вказаною адресою.

         Окрім цього, відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

         Згідно з вимогами ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

         Як вбачається з платіжних доручень № 531 № 536 від 28 травня 2008 року, позивачем сплачено 8,50 грн. судового збору та 7,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

         Враховуючи викладене, суд, в силу вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стягує з відповідача на користь позивача 16,00 грн., понесених і документально підтверджених останнім судових витрат.      

            Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст. ст. 15, 18, 71, 72 Житлового кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

         Позов задовольнити повністю.

         Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме - кімнатою № 219 в гуртожитку по АДРЕСА_1 Волинської області.

         Стягнути з ОСОБА_3 в користь виконавчого комітету Ковельської міської ради 16 (шістнадцять) гривень 00 копійок понесених і документально підтверджених останнім судових витрат.      

         Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви - протягом строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.

         Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

         Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

         Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

ГОЛОВУЮЧИЙ:                                                                                  С.Л.ПАНАСЮК