Справа № 0809/3668/2012

Провадження №: 2/332/8/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого - судді: Федоренка О.І.;

при секретарі: Іщенко А.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Метабанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суд з позовом в якому зазначив, що 22.10.2002 року між АБ «Металург», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 07-02/1152-К (Договір 1), за яким останньому до 8.10.2003 року була відкрита кредитна лінія в 200000 грн. Додатковими угодами від 30.5.2003 року, від 12.11.2004 року та від 25.2.2005 року ліміт кредитування змінювався, останньою угоду збільшений до 315000 грн. Додатковою угодою від 15.11.2007 року дію Договору № 1 продовжено до 15.1.2007 року.

Умовами кредитного договору та додаткових угод передбачений порядок погашення кредиту та відсотків по ньому і санкції за його невиконання.

В забезпечення виконання ОСОБА_1 умов Договору № 1 25.2.2005 року між позивачем з одного боку і відповідачами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з іншого, укладений іпотечний договір № 07-02/1152-МП/К (Договір 2), за яким предметом іпотеки є належна відповідачам на праві спільної часткової власності квартира АДРЕСА_1.

Своїх зобов'язань щодо виконання умов Договору № 1 ОСОБА_1 не виконав, за уточненими позовними вимогами на 25.2.2012 року заборгованість за Договором № 1 становить 353977,04 грн. з яких 315000 грн. - заборгованість за кредитом, 22222,18 грн. - прострочені проценти, 16754,86 грн. - пеня за період з 25.5.2011 року по 25.5.2012 року.

Посилаючись на умови Договору № 2, позивач просить, на підставі цього договору, звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, належну ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності, шляхом продажу квартири у примусовому порядку органами ДВС на публічних торгах, за ціною, що буде визначена експертною організацією у ході виконавчого провадження та погашення за рахунок, отриманих від продажу коштів, заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором № 07-02/1152-К від 22.10.2002 року в розмірі 353977,04 грн. Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2 та інших осіб які зареєстровані або проживають у вищезазначеній квартирі зі зняттям їх з реєстраційного обліку за вищезазначеною адресою і, стягнути з відповідачів понесені судові втрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та, з посиланням на викладені в позові доводи та обґрунтування, просить позов задовольнити.

Відповідач та його представник позов не визнали, зазначивши, що за рішеннями Орджонікідзевського та Ленінського районних судів міста Запоріжжя з відповідача ОСОБА_1 вже проводиться стягнення на користь позивача в загальній сумі близько 7 млн. грн. і вже звернуто стягнення на предмет іпотеки, належний ОСОБА_1, вартість якого достатня для задоволення всіх вимог позивача, просять в задоволенні позову відмовити.

Прокурор, діючи в інтересах відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, просить в задоволенні позову відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 до суду не з'явилася, причини неявки не повідомила, своєї думки з приводу позовних вимог не висловила.

Вислухавши пояснення, перевіривши докази по справі, суд встановив певні юридичні факти та відповідні до них правовідносини.

Згідно ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як встановлено в судовому засіданні й проти чого не заперечують сторони 22.10.2002 року між АБ «Металург» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 07-02/1152-К, за яким останньому до 8.10.2003 року була відкрита кредитна лінія в 200000 грн. (а.с.5-9). Додатковими угодами, укладеними до вищезазначеного кредитного договору: № 1 від 30.5.2003 року кредитний ліміт збільшено до 273000 грн.(а.с.10); № 15 від 12.11.2004 року зменшено до 250000 грн. (а.с.11); № 18 від 25.2.2005 року знову збільшено до 315000 грн. (а.с.12). Додатковою угодою № 27 від 15.11.2006 року дію кредитного договору продовжено до 15.1.2007 року (а.с.13).

Факт видачі відповідачеві ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується розпорядженнями від 22.10.2002, 30.5.2003, 12.11.2004 та 25.2.2005 років (а.с.14-17), визнається і не заперечується сторонами.

Відповідно до п.3.1. та 4.2-4.6. Договору № 1 ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків по ньому, а також виконання санкції, передбачених Договором № 1 за невиконання його умов.

В забезпечення виконання ОСОБА_1 умов Договору № 1 25.2.2005 року між позивачем з одного боку і відповідачами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладений Договір № 2 (а.с.18-21), за яким іпотекою - належною відповідачам на праві спільної часткової власності квартирою АДРЕСА_1 відповідно до п.1.1. Договору № 2 забезпечується виконання ОСОБА_1 всіх умов Договору № 1 щодо повернення наданої суми кредиту, сплати процентів за кредитом, комісії, неустойки та будь-яких платежів, передбачених умовами Договору № 1, а також відшкодування позивачеві збитків, заподіяних невиконанням або неналежним виконанням умов Договору № 1.

Суд вважає, що уклавши Договори № 1 и № 2 сторони погодилися з усіма суттєвими умовами цих договорів, щодо умов та способу виконання цих договорів, визнавши їх.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Невиконання відповідачем ОСОБА_1 умов Договору № 1, підтверджується розрахунком заборгованості, яка за період з 25.11.2001 року по 25.5.2012 року становить 353977,04 грн. (а.с.242) не заперечується сторонами і, є підставою для проведення стягнення.

Частина 1 ст.546 ЦК України передбачає, що порука та застава є самостійними видами забезпечення виконання зобов'язання.

Позивач просить задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.1 ст.589 ЦК України та ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч.2 ст.590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконане у встановлений строк, якщо інше не встановлене договором або законом.

Стаття 591 ЦК України передбачає реалізацію предмету застави з публічних торгів в порядку, встановленому законом.

Системний аналіз норм ст.ст.38,43,45,47 Закону України «Про іпотеку» вказує на те, що ціна продажу предмета іпотеки у відповідності до процедури передбаченої ст.38 Закону визначається не судом, а «встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності».

На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги, передбачені Договором № 2 підлягають задоволенню, оскільки він діє до повного виконання зобов'язань за Договором № 1, заборгованість за яким сторонами не оспорюється.

Таким чином підлягає звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів, за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Щодо проведення виселення мешканців квартири та зняття їх з реєстраційного обліку, то відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про іпотеку», після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

У зв'язку з тим, що на час розгляду справи відсутні вищезазначені підставі, суд вважає в цій частині позовних вимог відмовити з-за відсутністю предмету спору.

Посилання відповідача та його представника на те, що за рішеннями Орджонікідзевського та Ленінського районних судів міста Запоріжжя вже звернуто стягнення на належне ОСОБА_1 майно, вартість якого достатня для задоволення всіх вимог позивача, не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, щодо виконання відповідачем умов передбачених кредитним та іпотечними договорами, які є предметом саме даної справи.

Керуючись ст.ст.33,38,40,43,45,47 Закону України ст.ст.526,546,589-591,629 ЦК України, ст.ст. 10,11,14,57-60,88,169,208-209,212-215,218,294 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

На підставі іпотечного договору № 07-02/1152-МП/К від 25.2.2005 року, укладеного між Акціонерним банком «Металург» та ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 07-02/1152-К від 22.10.2002 року, укладеним між Акціонерним банком «Металург» та ОСОБА_1, що утворилась станом на 25.2.2012 року в розмірі 353977,04 грн., яка складається з 315000 грн. - заборгованості за кредитом, 22222,18 грн. - прострочених процентів, 16754,86 грн. - пені за період з 25.5.2011 року по 25.5.2012 року, звернути стягнення на квартиру загальною площею 73,08 кв.м., житловою площею 48,26 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 133/200 частки, ОСОБА_2 67/200 часток, на підставі свідоцтва про право власності на житло № 3871/2 виданого Запорізьким металургійним комбінатом «Запоріжсталь» ім.С.Орджонікідзе 3.11.1995 року та згідно свідоцтва № 3-1319 про право на спадщину, виданого Першою Запорізькою державною нотаріальною конторою, шляхом проведення прилюдних торгів, за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Метабанк» судові витрати за первинним позовом: 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи в суді.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.І. Федоренко