ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

       УХВАЛА

       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2008 року                                                                  м. Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

судді-доповідача -  Довгополова О.М.,

суддів: Любашевського В.П., Носа С.П.

при секретарі: Каблаку Т.П.

за участю осіб:

від позивача - ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5;

від відповідачів - представник ТзОВ «НВП «Гетьман» - Грень Т.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу

за апеляційною скаргою - Державної податкової інспекції у м. Львові

на постанову господарського суду Львівської області від 05.03.2008 року у справі № 5/738-28/125

за позовом Державної податкової інспекції у м. Львові

до ТзОВ «ЗБК «ІКОМ», м. Київ та ТзОВ «Ювенал», м. Чернігів

з участю третіх осіб на стороні відповідача - Державного казначейства України, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області

 про визнання недійсними договорів, -

 В С Т А Н О В И Л А :

Постановою господарського суду Львівської області від 05.03.2008 року по справі № 5/738-25/125 в задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у м.Львові до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Гетьман”, Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗБК „Іком” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Ювенал” за участю третіх осіб (Державного казначейства України та Головного управління Державного казначейства України у Львівській області) про визнання недійсним договору постачання № 05/02 від 05.02.2004 року та договору комісії № 10/02 від 10.02.2004 року відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаною постановою господарського суду Державною податковою інспекцією у м. Львові подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить оскаржуване судове рішення скасувати та задоволити позовні вимоги з тих підстав, що оскаржувана постанова винесена із порушенням норм матеріального права та внаслідок неправильної оцінки фактичних обставин справи.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, ДПІ у м.Львові за результатами перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ТзОВ НВП „Гетьман” за березень 2004 року, за результатами якої складено акт від 30.06.2004 року № 58/23-4/31804036 встановлено, що ТзОВ НВП „Гетьман” та ТзОВ „ЗБК „Іком” укладено договір постачання № 05/02 від 05.02.2004 року. За умовами даного договору постачальник (ТзОВ „ЗБК „Іком”) зобов'язався поставити та передати у власність покупця (ТзОВ НВП „Гетьман”), а покупець зобов'язався прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Згідно з умовами договору товар постачається за адресою м.Київ, проспект Возз'єднання, 7а, розрахунки за поставлений товар здійснюються покупцем у національній валюті України в безготівковому порядку протягом 60-ти днів з моменту постачання товару. Згідно із специфікацією № 1 (додаток № 1 до договору постачання № 05/02 від 05.02.2004 року) товар - „Реверс” в кількості 10 комплектів на загальну суму 63000000 грн. (в т.ч. ПДВ 10500000 грн.) та специфікації № 2 (додаток № 2 до договору постачання № 05/02 від 05.02.2004 року) товар - „Реверс” в кількості 5 комплексів на загальну суму 31500000 грн. (в т.ч. ПДВ 5250000 грн.).

Актом перевірки зафіксовано факт надання до перевірки накладної № 3 від 12.02.2004 року 12.02.2004 року, яка видана ТзОВ „ЗБК „Іком” Товариству НВП „Гетьман”, згідно з якою відповідач 1 отримав товар (програмно-технічний комплекс „Реверс”) в кількості 10 комплектів на загальну суму 63000000 грн. (в т.ч. ПДВ 10500000 грн.) та видаткову накладну № 4, згідно з якою відповідач 1 отримав товар (програмно-технічний комплекс „Реверс”) в кількості 5 комплексів на загальну суму 31500000 грн. (в т.ч. ПДВ 5250000 грн.). Крім того, актом встановлено факт отримання відповідачем 1 за цими операціями від ТзОВ „ЗБК „Іком” податкових накладних № 3 від 12.02.2004 року та № 4 від 22.03.2004 року на суму ПДВ 10500000 грн. та 5250000 грн. відповідно.

Перевіркою також встановлено, що ТзОВ НВП „Гетьман” (комітент) та ТзОВ „Ювенал” (комісіонер) укладено договір комісії № 10/02 від 10.02.2004 року, предметом якого є вчинення ТзОВ „Ювенал” як комісіонером за обумовлену договором винагороду за дорученням і за рахунок ТзОВ НВП „Гетьман” як комітента здійснити від свого імені та за рахунок ТзОВ НВП „Гетьман” продаж на експорт товар комітента. За специфікацією № 1 до договору комісії від 10.02.2004 року, для реалізації на експорт відповідачем 1 відповідачу 3 передано ПТК „Реверс” в кількості 10 комплектів за ціною не менше 52 553 000 грн. Операція з передачі товарів на експорт за вказаною специфікацією оформлена актом прийому-передачі майна на комісію № 1 від 12.02.2004 року. За специфікацією № 2 від 22.03.2004 року до договору комісії № 10/02 від 10.02.2004 року відповідачем 1 відповідачу 3 передано для реалізації на експорт ПТК „Реверс” в кількості 5 комплектів за ціною не менше 26 527 6500 грн.. Операція з передачі товарів на експорт за вказаною специфікацією оформлена актом приймання-передачі майна на комісію № 2 від 22.03.2004 року. На виконання договору комісії № 1 від 10.02.2004 року ТзОВ „Ювенал” укладено зовнішньоекономічні контракти № 12 від 17.11.2004 року та № 15 від 24.02.2004 року „NORKA GMBH” (Німеччина).

Відповідно до змісту акту перевірки, ДПІ у м.Львові встановлено, що згідно вантажно-митних декларацій № 10200/4/010803 та № 10200/4/011192 ПТК „Реверс” в кількості 15 штук Товариством „Ювенал” транспортним засобом з державним номером 48307 ММ вивезено за межі митної території України в території діяльності Чернігівської митниці одержувачу „NORKA GMBH” (Німеччина), D-40545 DUSSRLDORF UEGALLEE, 108. На ВМД Чернігівською митницею зроблено відмітки про фактичне вивезення задекларованих товарів за межі митної території України 27.02.2004 року та 29.03.2004 року.

Згідно запиту ДПІ у м.Львові зроблено запит у Львівську торгово-промислову палату про надання інформації щодо ціни ПТК „Реверс”, яка склалась на ринку України станом на 23.01.2004 року вартість ПТК „Реверс” виробництва ТзОВ „ЗБК „Іком”, м.Київ визначена на основі планової документації та пошуком інформації по аналогічних об'єктах електротехнічної комплектації станом на 23.01.2004 року становила від 6278,3 грн. до 23190,58 грн.. Тому ДПІ у м.Львові зроблено висновок про завищення ТзОВ НВП „Гетьман” закупівельної ціни в 226,4 рази.

Відповідно до листа СБ України від 20.04.2005 року № 6/221-20 та листа Державної прикордонної служби України від 17.02.2005 року № 23/665, позивач наполягає на тому, що транспортний засіб з державним номером 48307 ММ 27.02.2004 року та 29.03.2004 року Державний кордон України не перетинав. Відповідно до результатів розслідування кримінальної справи № 221 договір комісії № 10/02 від 10.02.2004 року та зовнішньоекономічні контракти № 12 від 17.11.2004 року та № 15 від 24.02.2004 року є підробленими, а посадовими особами „NORKA GMBH” (Німеччина) не підтверджено фактів отримання від ТзОВ „Ювенал” ПТК „Реверс”.

На думку апеляційного адміністративного суду, господарським судом при розгляді справи надано правильну правову оцінку фактичним обставинам справи із посиланням на судові рішення у кримінальній справі, яка порушувалась СВ ПМ ДПА у Львівській області за фактом вчинення службовими особами ТзОВ НВП „Гетьман” злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 Кримінального кодексу України у вигляді замаху на заволодіння державним майном в особливо великих розмірах шляхом службового підроблення. Постановою Сихівського районного суду м.Львова від 30.07.2007 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 31.08.2007 року, постанова слідчого відділу розслідувань кримінальних справ Слідчого відділу ПМ ДПА у Львівській області від 10.10.2006 року скасована, а в порушенні кримінальної справи за вказаними статтями відмовлено. Підставою для скасування вказаної постанови від 10.10.2006 року та відмови в порушенні кримінальної справи стало те, що при порушенні даної кримінальної справи не доведено доказами наявності достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочинів. При цьому судами зроблено висновок про те, що матеріалами справи спростовується висновок про перевищення звичайної ціни товарів по договору від 05.02.2004 року (між ТзОВ НВП „Гетьман” та ТзОВ „ЗБК „Іком” № 05/02), оскільки вартість товарів визначено на підставі висновку експерта Чернігівської торгово-промислової палати від 23.01.2004 року. Крім того, судами встановлено, що придбані по договору товари передані на комісію ТзОВ „Ювенал” та згідно контрактів № 12 від 17.11.2004 року та № 15 від 24.02.2004 року в кількості 15 штук експортовані за межі митної території України, що підтверджується вантажно-митними деклараціями № 10200/4/010803 та № 10200/4/011192 з відповідними відмітками митних органів. Нотаріально посвідченою заявою учасником ТзОВ „Ювенал” ОСОБА_6 підтверджено здійснення дій, спрямованих на ведення господарської діяльності зазначеним підприємством. Встановленим в судовому порядку є також той факт, що платежі за даними договорами сторонами здійснено, а факт набуття права на отримання експортного бюджетного відшкодування з ПДВ за вказаними операціями підтверджений рішеннями господарських судів у справі № 5/2237-23/271.

З огляду на це, правильним слід вважати застосування господарським судом норми ч.4 ст.72 КАС України при формулюванні висновку про відсутність встановлених фактів вчинення діянь, які спрямовані на завдання шкоди інтересам держави та суспільства, а також щодо недоведення вини та умислу з боку Відповідача 1 як юридичної особи.

Правомірним колегія суду вважає і висновок господарського суду щодо відсутності підстав для визнання недійсним укладеного договору постачання № 05/02 від 05.02.2004 року з огляду на завищення цін купівлі-продажу товарів. Адже виходячи із змісту п.1.12 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість”, в цілях оподаткування податком на додану вартість звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Відповідно до п.п.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). В свою чергу, господарським судом із посиланням на норму п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” зроблено правильний висновок про те, що застосування „звичайної ціни” стосується господарських операцій між пов'язаними особами. Тому, виходячи із того, що факт пов'язаності ТзОВ НВП „Гетьман” та ТзОВ „ЗБК „Іком” не підтверджено та не доведено позивачем, застосування поняття „звичайної ціни” при доведенні підстав визнання недійсним договору постачання № 05/02 від 05.02.2004 року господарським судом правомірно визнано необгрунтованим.

Відповідно ж до п.4.1 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість”, база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку. Натомість, зміст вказаної норми не пов'язує визначення договірної ціни з урахуванням рівня звичайних цін. Із матеріалів справи не вбачається встановлення факту заниження податкових зобов'язань ТзОВ „ЗБК „Іком” внаслідок невключення до об'єкту оподаткування податком на додану вартість відповідної операції та доходу отриманого від продажу відповідачу 1 товару. Враховуючи п.6 Постанови Пленуму Верховного суду УРСР від 28.04.1978 року № 3 „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” та норму ст.207 Господарського процесуального кодексу України, підставою, необхідною для визнання недійсним господарського зобов'язання є наявність умислу хоча б однієї із сторін на завдання шкоди державі та суспільству. Натомість, умисел на укладення господарського зобов'язання із вказаною метою з боку відповідача 2 з огляду на вказане вище в процесі розгляду справи позивачем не доведено.

Що ж до фактичних обставин справи, то в матеріалах справи наявні докази виконання зобов'язань щодо поставки ТзОВ „ЗБК „Іком” відповідачу 1 ПТК „Реверс” в кількості 15 штук за умовами договору постачання № 05/02 від 05.02.2004 року, наявною є накладна № 3 від 12.02.2004 року, яка видана ТзОВ „ЗБК „Іком” Товариству НВП „Гетьман”, згідно з якою відповідач 1 отримав товар (програмно-технічний комплекс „Реверс”) в кількості 10 комплектів на загальну суму 63000000 грн. (в т.ч. ПДВ 10500000 грн.) та видаткова накладна № 4, згідно з якою відповідач 1 отримав товар (програмно-технічний комплекс „Реверс”) в кількості 5 комплексів на загальну суму 31500000 грн. (в т.ч. ПДВ 5250000 грн.). Встановлений доказами є і факт отримання відповідачем 1 за цими операціями від ТзОВ „ЗБК „Іком” податкових накладних № 3 від 12.02.2004 року та № 4 від 22.03.2004 року на суму ПДВ 10500000 грн. та 5250000 грн. відповідно. Наявними в матеріалах справи є і належним чином завірені копії платіжних документів та банківських виписок, які свідчать про те, що ТзОВ НВП „Гетьман” на розрахунковий рахунок ТзОВ „ЗБК „Іком” сплачено повністю вартість товару обумовлену договором № 05/02 від 05.02.2004 року - 94500000 грн. в т.ч. ПДВ 15750000 грн., що вказує на фактичне здійснення господарських операцій за спірним договором поставки.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору комісії укладеного між ТзОВ НВП „Гетьман” (комітент) та ТзОВ „Ювенал” (комісіонер) № 10/02 від 10.02.2004 року слід зазначити наступне, то колегія апеляційного адміністративного суду вважає, що в даному випадку господарським судом правильно оцінено фактичні обставини справи з огляду на наступне. Позовні вимоги в цій частині обґрунтовані тим, що спірний договір комісії укладений з метою нанесення істотної шкоди інтересам держави, оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків. Як вбачається із акту перевірки ДПІ у м.Львові від 30.06.2004 року № 58/23-4/31804036, податковим органом не встановлено факту ухилення відповідача 1 від оподаткування відповідних операцій з експорту товарів переданих на комісію. Позивачем не доведено факту невключення ТзОВ НВП „Гетьман” сум валютної виручки отриманої від експорту ПТК „Реверс” в кількості 15 штук до складу валового доходу І-го кварталу 2004 року, натомість в матеріалах справи наявні банківські виписки, які підтверджують надходження такої на банківський рахунок відповідача 1 в період з 17 по 31.03.2004 року.

Правильним слід вважати застосування господарським судом норми ст.1011 та ст.1012 ЦК України та норм Закону України „Про податок на додану вартість”, доказів факту експорту вантажно-митними деклараціями № 10200/4/010803 та № 10200/4/011192 з відмітками Чернігівської митниці про фактичне вивезення 27.02.2004 року та 29.03.2004 року задекларованих товарів за межі митної території України, факту отримання валютної виручки та повну оплату придбаного товару, для висновку про наявність у відповідача 1 належних правових підстав для декларування експортного відшкодування з ПДВ у спірному податковому періоді та відсутність у відповідача 1 умислу на завдання шкоди державному бюджету.

Господарським судом правильно оцінено посилання позивача на лист СБ України від 20.04.2005 року № 6/221-20 щодо розслідування кримінальної справи № 221, з огляду на те, що саме посилання лише на матеріали слідства без наявності відповідного судового рішення по кримінальній справі не звільняє позивача від обов'язку доказування фактичної відсутності тих чи інших операцій.

Крім того, слід зазначити, що Чернігівською митницею листом за № 37 від 16.03.2005 року підтверджено вивезення 27.02.2004 року та 29.03.2004 року за вантажно-митними деклараціями № 10200/4/010803 та № 10200/4/011192 ПТК „Реверс” за межі митного кордону України в зоні діяльності Чернігівської митниці автомашиною з номерним знаком 48307 ММ. В тому ж листі митний орган вказує, що вищевказані експортовані товари у повному обсязі були ввезені на митну територію Республіки Білорусь. Відповідно ж до Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України”, затвердженого спільним Наказом Держмитслужби та ДПА України від 21.03.2002 року № 163/121, підтвердження про фактичне вивезення товарів за оформленими ВМД покладається на митні органи. Доказом фактичного здійснення експортної операції слід вважати і СМR № 054180 та № 0698538, копії яких долучено до матеріалів справи, які підтверджують фактичне переміщення товару за межі митного кордону України.

З огляду на викладене вище колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова господарського суду Львівської області винесена із повним з'ясуванням усіх фактичних обставин справи, правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга є такою, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства і в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Львові залишити без задоволення, постанову господарського суду Львівської області від 05.03.2008 року - без змін.

         Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо

до адміністративного суду касаційної інстанції.  

Головуючий                                                                     О.М. Довгополов

Судді                                                                                 В.П. Любашевський

С.П. Нос