СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2013 року Справа № 5002-8/1418-2012
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Борисової Ю.В.,
Дмитрієва В.Є.,
за участю представників сторін:
позивача: Токовенко Ігор Володимирович, довіреність №б/н від 20.05.13, товариство з обмеженою відповідальністю "Культурно-діловий центр";
відповідача: Волкова Марина Ігорівна, довіреність №б/н від 15.05.13, товариство з обмеженою відповідальністю "Югенергобуд";
третьої особи: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Трансформатор Сервіс";
третьої особи: не з'явився, фірма "Енергетична компанія "Юг";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-діловий центр" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 22 березня 2013 року у справі №5002-8/1418-2012
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-діловий центр" (вул. Плеханова, буд.24, прим. 37, Дніпропетровськ, 49000)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Югенергобуд" (вул. Лізи Чайкіної, 1, оф.417, Сімферополь, 95050)
3-тя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Трансформатор Сервіс" (пр. Миру, буд.101-Б, Хмельницький, Хмельницька область,29015)
фірма "Енергетична компанія "Юг" (вул. Л. Чайкиної, 1, офіс 415,Сімферополь,95000)
про стягнення 117204,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Культурно-діловий центр", звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю „Югенергобуд" про стягнення 117 204,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 25 лютого 2009 року між сторонам був укладений договір підряду №2009/6К, на виконання умов договору відповідачем згідно акту приймання-передання було передано позивачу у власність трансформатор трьохфазний двухобмотувальний масляний, за що було сплачено грошову суму. В ході перевірки встановлено, що вказаний трансформатор не є виробом третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Трансформатор Сервіс". Таким чином, відповідач під виглядом продукції виробництва товариством з обмеженою відповідальністю „Трансформатор Сервіс" передав позивачу обладнання невідомого виробництва, тобто, застосував по відношенню до позивача обман стосовно інформації про виробника продукції. У зв'язку з чим, позивачем на адресу відповідача направлявся лист - вимога №1 про повернення грошових коштів, однак, вимоги вказані в листі не виконані.
Як вказує позивач у своєї позовної заяві відповідачем, товариством з обмеженою відповідальністю „Культурно-діловий центр" було завдано збитків у розмірі вартості обладнання - 58 602,00 грн., які згідно частини 2 статті 230 Цивільного кодексу України повинні бути відшкодовані відповідачем у подвійному розмірі, а саме 117 204,00 грн., що і стало підставою для звернення позивачем з відповідним позовом до суду.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 березня 2013 року у справі №5002-8/1418-2012 (суддя Чумаченко С.А.) у задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-діловий центр" відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Культурно-діловий центр" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи.
Так, заявник апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що згідно висновку №1584 судової товарознавчої експертизи (а.с. 136-139) відповідачем (всупереч інформації, вказаної в паспорті на обладнання) передано позивачу трансформатор, який є переробленим, вживаним, невідомого виробництва та з невідомою датою виготовлення.
Також, товариство з обмеженою відповідальністю "Культурно-діловий центр" вказує, що судом першої інстанції не враховано, що в результаті застосованого обману (передання підробленого трансформатору) відповідачем порушено зобов'язання за договором №2009/6К від 25 лютого 2009 року з електрозабезпечення будівельного майданчика групи житлових будинків.
У судове засідання, призначене на 21 травня 2013 року, представники третіх осіб не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією, про що свідчать матеріали справи.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Крім того, статтею 28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представниками сторін у справі можуть бути як керівники підприємств та організацій так і інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, тобто коло осіб, які можуть здійснювати представництво в суді, чинним законодавством не обмежується.
Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившихся представників третіх осіб.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, представник відповідача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти її задоволенні заперечував та наполягав на залишенні рішення суду першої інстанції без змін.
Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
25 лютого 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Культурно-діловий центр" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Югенергобуд" (підрядник) було укладено договір підряду №2009/6К (а.с. 10-15).
Згідно пункту 1.1. договору, на підставі робочого проекту підрядник своїми та/або долученими силами, у строки передбачені цим договором, з використанням своїх матеріалів зобов'язується виконати роботи з електропостачання будівельного майданчику групи житлових будинків за адресою: місто Ялта, смт. Кореїз, вул. Южная, в районі житлових будинків №64, 66.
Підрядчик зобов'язується виконати роботи та здати результат роботи замовнику, а замовник зобов'язується прийняти результат роботи та оплатити його.
Пунктом 2.1. договору встановлено, що строк виконання робіт за договором - 45 послідовних календарних днів від дати початку робіт.
Дата початку робіт - протягом 3 днів з моменту отримання першого авансу. Обчислення строку виконання робіт за договором починається від дати початку робіт.
Відповідно до пункту 2.2. договору, датою закінчення робіт є надання замовнику зі сторони підрядника "довідки про виконання ТУ №61/015-315-08 від 07 серпня 2008 року", виданої публічним акціонерним товариством "Крименерго", з урахуванням виданого публічним акціонерним товариством "Крименерго" листа №01/47 від 26 грудня 2008 року.
Підрядчик зобов'язується забезпечити якість виконання всіх робіт (пункт 3.2.2. договору).
Пунктом 3.3.1. Договору встановлено, що замовник, товариство з обмеженою відповідальністю "Культурно-діловий центр", має право відмовитися від прийняття виконаних робіт у випадку виявлення недоліків, які виключають можливість їх використання у відповідності з цілями, вказаними у проектній документації та Договорі, та не можуть бути усунені підрядником або третіми особами.
Згідно до пунктів 3.4.1., 3.4.2. договору, замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи підрядника виконані в порядку та на умовах, передбачених даним договором. Виконати в повному обсязі всі свої зобов'язання, передбачені даним договором та діючим законодавством України.
Пунктом 4.1. договору встановлено, що договірна ціна робіт, які виконуються підрядником за даним договором визначається на підставі кошторисної документації (Додаток № 1 до даного договору) та складає 749 985,60 грн., в тому числі ПДВ (надалі - договірна ціна).
Відповідно до пункту 5.1. договору, оплати за договором здійснюються у відповідності з графіком фінансування робіт (Додаток №3).
Розрахунки здійснюються шляхом перерахування сум, які підлягають оплаті на рахунок підрядника, що зазначений у параграфі 14 даного договору (пункт 5.3. договору).
У пункті 7.2. договору визначено, що перед підписанням замовником любого акту здавання - приймання виконаних робіт. Акт виконаних підрядних робіт по формі КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт по формі КБ-3 візуються уповноваженим представником замовника за місцем виконання робіт.
За три робочих дня до повної готовності до здавання результатів робіт публічному акціонерному товариству "Крименерго" підрядник письмово повідомляє замовника про це, та передає замовнику три екземпляра виконавчої документації у витребуваному замовником обсязі, в тому числі виконавчі креслення, технічні поспати, сертифікати на матеріали, інструкції з експлуатації та іншу необхідну документацію для приймання робіт та подальшої експлуатації (пункт 7.3. договору).
Пунктом 7.6. договору передбачено, що після здавання результатів робіт публічному акціонерному товариству "Крименерго", що підтверджується відповідним актом, підрядник готує та передає замовнику акт кінцевого здавання - приймання виконаних робіт. Замовник, протягом трьох робочих днів після отримання зазначеного акту від підрядника, приймає виконані підрядником роботи. Підписаний сторонами акт кінцевого здавання - передачі виконаних робіт підтверджує всій виконаний комплекс робіт за договором. У випадку відмовити замовника прийняти виконані роботи замовник направляє підряднику мотивовану відмову у прийнятті робіт з вимогою усунути виявлені недоліки. Підрядник зобов'язаний усунути допущені недоліки у строк, узгоджений з замовником. Після усунення недоліків підрядник повторно направляє замовнику на підписання акт кінцевого здавання - передачі виконаних робіт. Замовник підписує акт кінцевого здавання - приймання робіт тільки при умови усунення підрядником всіх недороботок, зазначених у мотивованому відказі замовника. Акт кінцевого здавання - приймання виконаних робіт оформлюється підрядником по формі КБ-2, КБ-3.
Відповідно до пункту 8.4 договору , гарантійний строк експлуатації результату робот складає 12 місяців з дати підписання остаточного Акту здачі - приймання виконаних робіт на не більш гарантійного строку заводу - виробника встановленого обладнання.
На виконання умов Договору товариство з обмеженою відповідальністю „Югенергобуд" передало у власність товариства з обмеженою відповідальністю „Культурно-діловий центр" трансформатор трьохфазний двухобмотувальний масляний, тип, марка: тм-630/10/0,4, маса - 3600 кг, зав. №801.
Даний факт підтверджується підписаним та належним чином оформленим Актом приймання-передачі обладнання від 14 вересня 2009 року, довіреністю представника товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-діловий центр" ( а.с. 16).
Відповідно до цього акту, при прийманні обладнання було встановлено, що обладнання відповідає проектній документації, передано комплектно, відповідає паспортам виробників.
В свою чергу, товариство з обмеженою відповідальністю „Культурно-діловий центр" на виконання умов договору перерахувало товариству з обмеженою відповідальністю „Югенергобуд" 58 602,00 грн. за трансформатор трьохфазний двухобмоточний маслений ТМ-630, що підтверджується витратною накладною №04 від 07 квітня 2009 року (а.с. 109).
Згідно паспорту силового трансформатора з природним масляним охолодженням для зовнішньої установки, на вказаний трансформатор, виробником такого обладнання зазначено товариство з обмеженою відповідальністю „Трансформатор сервіс" (а.с. 17-19).
18 січня 2012 року комісією у складі представників від позивача, товариства з обмеженою відповідальністю „Культурно-діловий центр", товариства з обмеженою відповідальністю "Крим Реал Естейт Сервіс", товариства з обмеженою відповідальністю "Трансформатор Сервіс" (виробник трансформатора) було складено акт перевірки якості вищезазначеного трансформатора (а.с. 28).
В ході перевірки встановлено, що вказаний трансформатор ТМ 33/10/0,4 заводський №801 не є виробом товариства з обмеженою відповідальністю "Трансформатор Сервіс"; табличка заводу виробника не відповідає вимогам товариства з обмеженою відповідальністю "Трансформатор Сервіс"; заводський номер 801 у реєстрі продукції виробника відсутній. Габаритні розміри та зовнішня конструкція ТМ 630/10/0,4 не відповідає прийнятій конструкції на дату випуску у 2006 заводу виробника товариства з обмеженою відповідальністю "Трансформатор Сервіс".
У зв'язку з чим товариство з обмеженою відповідальністю ""ультурно-діловий центр" направило на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Югенергобуд" лист - вимогу про повернення грошових коштів за договором підряду №2009/6К від 25 лютого 2009 року в розмірі 58 602,00 грн. (а.с. 29-30).
Відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю "Югенергобуд", стверджує, що доказом відповідності обладнання - трансформатору паспорту та взагалі є належне виконання підрядником, товариством з обмеженою відповідальністю "Югенергобуд", покладених на нього договором обов'язків, відповідно до пункту 2.2. договору, підтверджується довідкою про виконання технічних умов №61/015-315-08 від 07 серпня 2008 року, виданою Ялтинською міською електричною мережею та узгодженою з головним інженером 27 листопада 2009 року (а.с. 87).
Відмова відповідача виконати вимогу позивача і стало підставою для звернення з вказаною позовною заявою до господарського суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим дійшла висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Так, предметом даного позову є те, що відповідач під виглядом продукції виробництва товариства з обмеженою відповідальністю "Трансформатор Сервіс" передав позивачу обладнання невідомого виробника, тобто, застосував по відношенню до позивача обман стосовно інформації про виробника продукції.
У зв'язку з чим, позивачу було завдано збитків у розмірі вартості обладнання - 58 602,00 грн., які згідно частини 2 статті 230 Цивільного кодексу України повинні бути відшкодовані відповідачем у подвійному розмірі, а саме 117 204,00 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до статті 216 та частини 2 статті 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ним Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції: оперативно-господарські санкції.
Згідно статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані ним збитки суб'єкту, права або законні інтереси якою порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частиною 2 статті 230 Цивільного кодексу України встановлено, що сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.
Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною: матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.
Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Отже, зменшення майнових благ внаслідок неправомірних дій наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань.
Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань - причиною. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).
Так, для стягнення шкоди у судому порядку необхідно встановити і довести такі факти: протиправність дії , причинний зв'язок та вину.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на акт якості від 18 січня 2012 року, за яким комісією у складі представників від позивача, товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-діловий центр", товариства з обмеженою відповідальністю "Крим Реал Естейт Сервіс", товариства з обмеженою відповідальністю "Трансформатор Сервіс" (виробник трансформатора) було встановлено, що вказаний трансформатор ТМ 33/10/0,4 заводський №801 не є виробом товариства з обмеженою відповідальністю "Трансформатор Сервіс"; табличка заводу виробника не відповідає вимогам товариства з обмеженою відповідальністю "Трансформатор Сервіс"; заводський номер 801 у реєстрі продукції виробника відсутній. Габаритні розміри та зовнішня конструкція ТМ 630/10/0,4 не відповідає прийнятій конструкції на дату випуску у 2006 заводу виробника товариства з обмеженою відповідальністю "Трансформатор Сервіс".
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що вказаний акт не приймається судом у якості доказу, у зв'язку з тим, що він не засвідчений печатками юридичних осіб, які його склали, цей акт безперечно містить односторонній характер.
Крім того, частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Отже, у разі невідповідності обладнання проектній документації, наявності будь-яких недоліків, позивач мав право не приймати його та не підписувати акт прийомки виконаний підрядних робіт або заявити про порушення.
Позивачем при прийманні трансформатора ТМ 33/10/0,4 заводський №801 не було зроблено ні яких зауважень стосовно виконаної підрядником роботи, не було виявлено недоліків допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, про яки замовник (позивач по дійсній справі ) повинен був негайно заявити про них підряднику.
Крім того, після підписання Акта приймання-передачі обладнання від 14 вересня 2009 року у позивача не було ні яких зауважень стосовно експлуатації вартості робіт та їх якості та у матеріалах справи відсутні таки докази.
Відповідно до цього акту, при прийманні обладнання було встановлено, що обладнання відповідає проектній документації, передано комплектно, відповідає паспортам виробників, дефектів при зовнішньому огляді виявлено не було.
Також, необхідно звернути увагу, що договір підряду у судовому порядку не був визнаний недійсним, після підписання акту від 14 вересня 2009 року строк гарантії, який встановлений підпунктом 8.3.2 договору вже сплив та позивач лише через три роки звернувся з позов про відшкодування збитків.
Проте позивач, посилаючись на наявність протиправних дій відповідача, не скористався наданим йому правом та не придбав нове обладнання на вказану суму за договір підряду, не проводив ремонт, якщо такий повинен був здійснюватися не доручив його виконання третім особам, тому заявлена ним до стягнення сума за правовою природою не становить збитки, оскільки прямих збитків у вигляді втраченого, пошкодженого майна він не зазнав, докових витрат на виконання чи придбання обладнання обумовленого договором не поніс, а сума коштів ним як недотриманий дохід не заявлялась.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що суд не вбачає у діях відповідача складу правопорушення, а тому відсутні підстави визнавати факт понесенням позивачем збитків і вину відповідача у цьому, а тому у позові варто відмовити.
Стосовно доводів заявника апеляційної скарги щодо того, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що згідно висновку №1584 судової товарознавчої експертизи (а.с. 136-139) відповідачем (всупереч інформації, вказаної в паспорті на обладнання) передано позивачу трансформатор, який є переробленим, вживаним, невідомого виробництва та з невідомою датою виготовлення, колегія суддів вважає за можливим зазначити наступне.
Так, 26 лютого 2013 року на адресу суду від експертної установи надійшов висновок №1584 від 10 грудня 2012 року судової товарознавчої експертизи у господарській справі №5002-8/1418-2012 (а.с. 136-139).
З експертного висновку вбачається, що зазначений в ухвалі, як трансформатор трьохфазний двухобмотувальний масляний, тип/марка: тм-630/10/0,4, масою 3600, зав. №801 виробництва товариства з обмеженою відповідальністю "Трансформатор Сервіс" (м. Хмельницький) є трансформатором трьохфазним двухобмотувальним масляним, тип/марка: тм-630/10/0,4, але не є продукцією виробництва товариства з обмеженою відповідальністю "Трансформатор Сервіс" (м. Хмельницький).
Наданий на дослідження трансформатор трьохфазний двухобмотувальний масляний, тип/марка: тм-630/10/0,4 вироблений в умовах підприємства, заводським способом та після експлуатації було проведено ревізію с заміною зовнішніх елементів.
Зазначений в ухвалі, як трансформатор трьохфазний двухобмотувальний масляний, тип/марка: тм-630/10/0,4, масою 3600, зав. №801 виробництва товариства з обмеженою відповідальністю "Трансформатор Сервіс" (місто Хмельницький) є трансформатор трьохфазний двухобмотувальний масляний, тип/марка: тм-630/10/0,4, але не є продукцією виробництва товариства з обмеженою відповідальністю "Трансформатор Сервіс" (місто Хмельницький).
Наданий на дослідження трансформатор тм-630/10/0,4 якій значиться в ухвалі суду, як трансформатор трьохфазний двухобмотувальний масляний, тип/марка: тм-630/10/0,4, масою 3600, зав. №801 виробництва товариства з обмеженою відповідальністю "Трансформатор Сервіс" (м. Хмельницький) знаходиться у працездатному стані, та після проведення робіт по під'єднанню до мережі, може використовуватись по прямому призначенню.
Так, відповідач з висновком судової експертизи не згодний, у своїх письмових поясненнях суду першої інстанції зазначав, що на вирішення експертизи було поставлено 4 питання, але відповідь була надана тільки на три питання .
Крім цього, після спливу значного періоду часу (більше трьох років) неможливо встановити ідентичність обладнання, яке підлягало перевірці підчас експертизи. А до повноважень експерта не входить з'ясування юридичного походження спірного обладнання.
Проте, вказаний експертний висновок спростовує твердження позивача, що обладнання містить ознаки саморобної створеної речі, оскільки у пункті 2 висновків вказано, що наданий на дослідження трансформатор трьохфазний двухобмотувальний масляний, тип/марка: тм-630/10/0.4 вироблений в умовах підприємства, заводським способом та після експлуатації було проведено ревізію з заміною зовнішніх елементів.
Також вищевказані твердження спростовуються наданими суду документами, які підтверджують, що спірне обладнання було придбане, а не створено (видаткова накладна №04 від 07 квітня 2009 року), і що обладнання було перевірено відповідно до норм (протокол №139/6, довідка про виконання технічних умов №61/015-315-08) (т.1, а.с. 84-85,109).
Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (стаття 43 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що суд оціночно приймає до уваги висновок судової експертизи, яка була проведена в межах розгляду справи №5002-8/1418-2012 та оцінює усі докази та документи, які наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доводи заявника апеляційної скарги неспроможними, з огляду на вимоги статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-діловий центр" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 березня 2013 року у справі №5002-8/1418-2012 залишити без змін.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді Ю.В. Борисова
В.Є. Дмитрієв
Розсилка:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Культурно-діловий центр" (вул. Плеханова, буд.24, прим. 37,Дніпропетровськ,49000)
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Югенергобуд" (вул. Лізи Чайкіної, 1, оф.417,Сімферополь,95050)
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансформатор Сервіс" (пр. Миру, буд.101-Б,Хмельницький,Хмельницька область,29015)
4. Фірма "Енергетична компанія "Юг" (вул. Л. Чайкиної, 1, офіс 415,Сімферополь,95000)
5. Господарський суд АРК