Справа № 2-85/2008

                    РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

   07  серпня  2008  року                    Індустріальний районний суд м.

Дніпропетровська

 

у складі:  головуючого    судді    Чебикіна В.П.

                 при секретарі                Власенко М.М.

                

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська 

цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Приватний нотаріус Вдовіна Леана Леонідівна “Про

визнання заповіту недійсним”,-

В С Т А Н О В И В :

 

В  червні 2002 року   ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним

позовом, посилаючись на те, що її матір ОСОБА_3 у 1993

році уклала заповіт, за  яким все своє майно після смерті заповідала на  неї

(позивачку) та сестру ОСОБА_2 (відповідачку по справі). Далі у жовтні 2000

року матір ОСОБА_3 під впливом відповідачки ОСОБА_2 зробила другий

заповіт,  яким  все своє майно вже заповідала  відповідачці. Оскільки її матір

страждала слабоумством від прожитого віку,  частково втрачала  пам'ять, погано

пересувалася, часто падала , в останній рік вже з дому не виходила, самостійно

не мала можливості приймати їжу та користуватися туалетом. Вона (позивачка)

вважає, що при укладанні  другого  заповіту матір знаходилася у такому стані,

що не мала можливості з'ясовувати значення своїх  дій та керуватися ними, а

тому такий  правочин є недійсним. У своїй позовній заяві позивачка просила

винести рішення, яким визнати заповіт від 15.10.2000 року, посвідченого

приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л. від імені ОСОБА_4 недійсним.

Відповідачка ОСОБА_2  позов не визнала, та пояснила, що  останні роки

тільки вона доглядала за матір'ю ОСОБА_4, тому з ініціативи останньої

заповіт від  1993 року був змінений, а саме в жовтні 2000 року матір заповіла

їй (відповідачці) все належне їй рухоме і нерухоме майно.

Третя особа: Приватний нотаріус Вдовіна Л.Л. позов не визнала, та пояснила, що

ОСОБА_4 звернулася до неї з приводу укладання заповіту. Поведінка її була

адекватною. На запитання про причину того, чому вона змінює попередній заповіт,

та заповідає все своє майно однієї дочці, ОСОБА_4 відповіла, що у однієї

дочки є все, а друга - нічого не має.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення сторін,

показання свідків, думку адвоката, вважає, що позов задоволенню не  підлягає з

наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка та відповідачка є сестрами.

31.03.1993 року їх матір ОСОБА_4, прож. АДРЕСА_1,   уклала заповіт , посвідчений Шостою Дніпропетровською

державною нотаріальною конторою, яким на випадок своєї смерті, заповідала дочці

ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2, а дочці

ОСОБА_1. - квартиру №2 у тому ж домоволодінні (а.с.7).

05.10.2000 року ОСОБА_4 заповідала ОСОБА_2 усе своє майно, де б воно не

було, та з чого б воно не складалося, заповіт був посвідчений та зареєстрований

Приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л. (а.с.23).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла (а.с.11). 08.11.2001 року позивачка

ОСОБА_1 звернулася до Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної

контори із заявою, в якій вона  вказала, що  на підставі заповіту ОСОБА_4

від 31.03.1993 року вона приймає ? домоволодіння по АДРЕСА_2, та просила видати їй свідоцтво на спадщину (а.с.96).

01.02.2002 року відповідачка ОСОБА_2 звернулася до вказаної нотаріальної

контори з аналогійною заявою, в якій вказала, що вона приймає спадщину після

померлої ОСОБА_4 на підставі заповіту від 05 жовтня 2000 року та просила

видати їй свідоцтво  на спадщину (а.с.95). Позивачка ОСОБА_1 звернулася

до нотконтори з заявою не видавати ніяких документів ОСОБА_4 так як вона

буде звертатися  до суду(а.с.97).

  В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1, в обґрунтування своїх позовних

вимог, пояснила, що про заповіт, укладений ОСОБА_4 вдруге на ім'я ОСОБА_2 вона  взнала після похорону матері. Вона вважає, що цей заповіт потрібно в

судовому порядку визнати недійсним , так як  на момент підписання заповіту

ОСОБА_4 була недієздатною, тобто не мала можливості розуміти значення своїх

дій та керувати ними.

 09.12.2004 року по справі за ініціативою позивачки була призначена посмертна

судово-психіатрична експертиза на предмет розгляду питання про те, чи могла

ОСОБА_4 на момент складання заповіту розуміти значення своїх дій та керувати

ними (а.с.132).  14.02.2005 року справа була повернута  до суду з експертної

установи з невиконаною ухвалою про проведення  експертизи, так як у справі були

відсутні: амбулаторна  карта терапевта: допити медичних працівників (лікаря,

медичної сестри) про психічний стан ОСОБА_4 на час складання заповіту (а.с.

133).

  Із допиту свідка ОСОБА_5 ( дільничного терапевта) вбачається, що  її

часто викликали до  хворої ОСОБА_4 , тому  вона її пам'ятає. Викликала 

відповідачка, яка називалася дочкою хворої. Вона (свідок) була лікарем

пацієнтки ОСОБА_4 з 2001 року та до моменту  її смерті. ОСОБА_4 був

поставлений діагноз:  генералізований церебросклероз, отеросклероз,

церебросклероз отеросклеротичний з переважною поразкою сосудів головного мозку

, старчеська дряхлість IV ступеню. ОСОБА_4 могла сама відповідати на

запитання. Її інтелект був збережений. ОСОБА_4 була у такому стані

старчеської  дряхлості, коли людина не  може встати з ліжка, але мозок у неї

працює. Психотропні та наркотичні препарати їй не призначалися.

Свідки з  боку позивачки ОСОБА_1.: ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,

ОСОБА_13 дали показання про те, що в останні два роки життя ОСОБА_4

вже нікого не впізнавала, нічого не пам'ятала, у зв'язку з хворобою ніг зовсім

не пересувалася, пенсію сама не отримувала, більш всього її доглядала позивачка

ОСОБА_1  На їх думку другий заповіт нею був укладений під впливом  ОСОБА_2., сама ОСОБА_4  своїми діями керувати не мала можливості у зв'язку зі

станом здоров'я.

Свідки з боку відповідачки ОСОБА_2: ОСОБА_14, ОСОБА_15 дали

показання про те, що ОСОБА_4 дійсно  мала проблеми з пересуванням, та

обслуговуванням себе, але вона була при пам'яті, розуміла все, що до неї

відносилося,  могла висловити свою думку з приводу будь-якого питання. За нею в

останні роки перед смертю повністю доглядала відповідачка ОСОБА_2, мабуть це

і з'явилося причиною того, що вона змінила заповіт на користь дочки ОСОБА_2

                 Позивачка ОСОБА_1 та її адвокат відмовилися від

подальшого провадження посмертної судово-психіатричної експертизи.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що доводи позивачки ОСОБА_1. в

обґрунтування своїх позовних вимог не знайшли підтвердження в судовому

засіданні, так як  вона не довела, що ОСОБА_4 на момент ухвалення заповіту

від 05 жовтня 2000 року не мала можливості керувати своїми діями  та не мала

можливості  розуміти їх  значення . Такий висновок суду будується на показаннях

свідка ОСОБА_5(лікаря-терапевта), з яких вбачається, що незважаючи на

те, що ОСОБА_4 при житті був поставлений діагноз: генералізований

церебросклероз, отеросклероз, церебросклероз отеросклеротичний з переважною

поразкою сосудів головного мозку , старчеська дряхлість IV ступеню, вона (ОСОБА_4) могла сама відповідати на запитання, її інтелект був зберігся; ОСОБА_4

була у такому стані старчеської  дряхлості, коли людина не  може встати з

ліжка, але мозок у неї працював, психотропні та наркотичні препарати їй не

призначалися. Таким чином, з цих підстав, показання свідків з боку позивачки

ОСОБА_1. суд не  має можливим взяти до уваги при укладені рішення по

справі. Підстав , передбачених ст.55 ЦК України (ред.1963 р.)для визнання

заповіту від 05 жовтня 2000 року укладеного ОСОБА_4 та посвідченого

приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л. не дійсним, не мається.

Керуючись ст.ст. 3,7, 14, 57, 58, 60, 202, 208, 214, 215 ЦПК України, ст. 55 ЦК

України (ред. 1963 р.), суд -

 

В И Р І Ш И В :

 

ОСОБА_1 у позові до ОСОБА_2 “Про

визнання заповіту від 05 жовтня 2000 року, посвідченого приватним нотаріусом

Вдовіною Л.Л. від іменіОСОБА_4 недійсним - відмовити.

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду

Дніпропетровської області  через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний

строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням

після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

 

Суддя:                     В.П.Чебикін