ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 травня 2013 рокуСправа №827/1202/13-а
Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Гавура О.В., розлянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по фінансової санкції і пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за 2011 рік у сумі 67,95 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" несвоєчасно здійснив сплату єдиного внеску за 2011 рік.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 26.04.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 26.04.2013 року закінчено підготовче провадження по справі, справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача до початку судового засідання надала клопотання про розгляд справи за її відсутністю в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, повідомлений належним чином.
В порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Встановлено, що відповідач зареєстрований Гагарінською районною державною адміністрацією м. Севастополя 23.04.2009 р. як фізична особа-підприємець (арк.с. 5).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті першої Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 встановлено, що платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону № 2464 розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною одинадцятою статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців встановлюється у розмірі 34,7 відсотка на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у проваджені ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Частинами другої, третьої розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 10, ст. 77), нараховують, обчислюють та сплачують єдиний внесок відповідно до цього Закону. З дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Відповідно до пункту 3.2 розділу III Порядку про формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 під № 1014/18309 (далі - Порядок № 22-2) фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб , які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік.
Згідно з пунктом 2.2 розділу II Порядку № 22-2 звіт до органів Пенсійного фонду може подаватися страхувальником:
- в електронній формі з використанням ЕЦП через центр обробки електронних звітів згідно з Порядком подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 19.04.2007 N 7-7, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.04.2007 за № 436/13703 (звіт на паперових носіях не
подається);
- на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;
- на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не більше п'яти.
Відповідно до підпункту 4.2.4 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 р. під № 994/18289 (далі - Інструкція № 21-5) єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно з підпунктом 4.6.2 розділу IV Інструкції № 21-5, платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили до 20 числа місяця, наступного за місяцем за який самостійно визначили до 20 числа місяця, наступного за місяцем за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був самостійно сплатити суму єдиного внеску, заявлену в поданому звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України в розмірі 333, 12 грн. до 20.01.2012 року.
Однак, зобов'язання по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сплачені були з затримкою.
В зв'язку з чим до відповідача за несвоєчасно сплату єдиного внеску УПФУ в Гагарінському районі м. Севастополя рішенням № 1306 від 11.09.2012 були застосовані фінансові санкції в розмірі 33,31 грн. та нарахована пеня у сумі 34,64 грн. (арк. с 6)
Таким чином, на час розгляду справи відповідач має заборгованість по фінансової санкції і пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за 2011 рік у сумі 67,95 грн., що підтверджується матеріалами справи.
На день розгляду справи відповідачем доказів повного погашення заборгованості до суду не наведено.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З врахуванням зазначеного, аналізуючи законодавство України, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя обґрунтовані, засновані на законі та підлягають задоволенню, а сума заборгованості - стягненню з відповідача.
Відповідно частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено та підписано 27.05.2013 р.
Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя (юридична адреса: вул. Гер. Сталінграду, 56, м. Севастополь, 99059; ЄДРПОУ 22275002, р/р 37197104002702, у відділені Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України у м. Севастополі МФО 824509, код 22275002) заборгованість по фінансової санкції і пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за 2011 рік у сумі 67,95 грн.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Гавура