Справа № 2-1/08р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е  м   У к р а ї н и

         12 травня 2008 року Самарський районний  суд м. Дніпропетровська у складі:   

                   головуючої судді                                                                Маймур Г.Я.

                   при секретарі                                                                      Оленикові М.М.

     розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконкому Самарської районної у м.Дніпропетровську ради, треті особи - Головне архітектурно-планувальне Управління виконкому Дніпропетровської міської ради, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю, Комунальне підприємство „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації”, Восьма Дніпропетровська державна нотаріальна контора та ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинно побудоване нерухоме майно, визнання права власності на домоволодіння в порядку спадщини по закону, суд -

в с т а н о в и в:

5 квітня 2007р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Виконкому Самарської районної у м.Дніпропетровську ради, треті особи - Головне архітектурно-планувальне Управління виконкому Дніпропетровської міської ради, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю, Комунальне підприємство „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації”, Восьма Дніпропетровська державна нотаріальна контора та ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинно побудоване нерухоме майно та визнання права власності на домоволодіння в порядку спадщини по закону.

Позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що згідно Рішення виконкому Придніпровської  міської ради Дніпропетровської області від 26.04.1973р. її рідному брату ОСОБА_3 було дозволено замість старого домоволодіння, яке знаходилось АДРЕСА_1  теперешня АДРЕСА_1 побудувати нове домоволодіння.

Згідно отриманого дозволу її брат почав будувати замість старого нове домоволодіння. В 1975 р. був збудований житловий будинок, який складається з трьох житлових кімнат площею 31,3м², коридора 12,2м², передньої площею 14,3 м², кухні площею 10,7м², ванної площею 31,3 м², тамбура площею 2,6 м², навіса «Д», навіса «Є», вбиральні «З» і інших споруд.

В 1980 р. її брат на цій же ділянці побудував гараж «Г»

ІНФОРМАЦІЯ_1 її брат - ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть. Спадкоємцем першої черги після смерті її брата є його єдиний син -ОСОБА_2, який в встановлений законом строк подав заяву в нотаріальну контору про прийняття спадщини.

Згодом ОСОБА_2 відмовився від спадщини на її користь, подавши відповідну заяву до державної нотаріальної контори, а вона подала заяву в нотаріальну контору, що приймає спадщину як спадкоємець другої черги.

В 2003р. вона вже сама без дозволу органів влади на земельній ділянці побудувала сарай «Ж».

Позивачка просила визнати за нею право власності на самовільно побудовані гараж „Г”, вартістю 10737 грн. та сарай «Ж», вартістю 3966грн.  домоволодіння АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності в порядку спадщини за законом на домоволодіння, яке знаходиться на ділянці площею 1203кв.м. і розташованеАДРЕСА_1 і складається з жилого будинку В-1, гаража «Г», навісу «Д», навісу «Є», сараю «Ж», вбиральні «З» та інших споруд.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги і пояснила, що  ОСОБА_2 відмовився від спадку на її користь, інших спадкоємців другої черги немає, а самовільно збудовані гараж та сарай повністю завершені, побудовані на достатній відстані від межі і відповідають всім діючим вимогам.

Представник відповідача проти позову  не заперечувала та пояснив, що є всі підстави для задоволення позову. Позивачка прийняла спадщину як спадкоємиця другої черги. Самовільні будівлі відповідають діючим вимогам, що підтверджено висновком про їх технічний стан та показами свідків.

      Представники третіх осіб у судове засідання не з»явились, повідомлені належним чином і заперечень проти позову у них немає.

Вислухавши пояснення сторін та свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням виконкому Придніпровської міської ради від 26 квітня 1973р. рідному брату позивачки ОСОБА_3  було дозволено замість старого домоволодіння  АДРЕСА_1( тепер - АДРЕСА_1 ) побудувати нове домоволодіння. У 1975р. ОСОБА_3 побудував  житловий будинок та господарські будівлі: навіси і вбиральню. А в 1980р. брат позивачки самочинно побудував гараж «Г».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Єдиним спадкоємцем за законом є його син ОСОБА_2, який у шестимвсячний строк у нотаріуса відмовився від спадщини на користь позивачки, яка є сестрою померлого тобто спадкоємицею другої черги.

Відповідно до ст.553ЦК України в редакції 1963р., спадкоємець за законом може відмовитись від спадку, при цьому він може заявити, що відмовляється від спадку на користь інших спадкоємців за законом.

Позивачка  у шестимвсячний термін не звернулася із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини, але фактично вступила в управління домоволодінням і стала ним користуватися.

Ст.549 ЦК України в редакції 1963р, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Суд вважає, що позивачка прийняла спадщину, оскільки  фактично вступила в управління спадковим майном: стала проживати у будинку після смерті брата, виплачує комунальні послуги, податки і повністю користуєтьсядомоволодінням.

Відповідно до ст. 530 ЦК України 1963р., за відсутністю спадкоємців першої черги або при неприйманні ними спадку, а також у випадку, коли всі спадкоємці першої черги не призиваються до спадкування, спадкують у рівних долях брати та сестри померлого  тобто друга черга.

Позивачка є спадкоємицею другої черги . Інших спадкоємців немає.

Із свідоцтва про право на спадщину за законом вбачається, що позивачка отримала як спадкоємиця другої черги після смерті брата ОСОБА_3 автомобіль марки ВАЗ- 21013, випуску 1983р.

У 2003р. позивачка самочинно побудувала сарай «Ж».

Згідно ч.3 ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, що здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку  особі під уже збудоване нерухоме майно.

У судовому засіданні встановлено, що самочинно збудовані будівлі: гараж  « Г » і сарай « Ж » відповідають всім існуючим вимогам будівництва .

 Ці обставини підтверджені поясненнями позивачки, представників відповідача, третіх осіб, свідків та письмовими доказами: копіями свідоцтв про смерть, про народження,  про право на спадщину за законом, технічного паспорту на  житловий будинок, планом земельної ділянки, планом будинку та висновком спеціаліста (а.с.10-70 ).

    Відповідно до вказаного висновку про технічний стан самовільно побудовані споруди   на земельній ділянці АДРЕСА_1,  будівлі відповідають вимогам будівельних норм та правил і являються придатними до подальшої експлуатації. Їх технічний стан задовільний і будівельні конструції відповідають протипожарним нормам(а.с.61-63 ).

     Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердили, що інших спадкоємців першої і другої черги немає, будівництво гаража і сарая завершено і претензій зі сторони сусідів немає.

     За таких підстав суд вважає за необхідне задовольнити позов ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на нерухомість, побудовані самовільно, а саме на гараж „Г” та сарай «Ж»  домоволодіння АДРЕСА_1.

     Керуючись ч.3 ст.376 ЦК України, ст.ст. 57-64, 209, 214, 215 ЦПК України суд -

в и р і ш и в:

Визнати за ОСОБА_1право власності в порядку спадкування за законом на  жилий будинок  В-1, навіс «Д», навіс «Є» та вбиральню «З».

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самовільно побудовані  гараж  „Г” та сарай «Ж», домоволодіння АДРЕСА_1.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської обл. через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

               Головуюча суддя:                                                                                Г.Я. Маймур