Справа № 2-1445/08р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е  м   У к р а ї н и

         13 червня 2008р. Самарський районний  суд м. Дніпропетровська у складі:   

                   головуючої судді                                                                Маймур Г.Я.

                   при секретарі                                                                      Матвєєвій Г.П.

     розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», Восьма Дніпропетровська державна нотаріальна контора  про визнання права власності у порядку спадкування, суд -

в с т а н о в и в:

22 травня 2008р. ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», Восьма дніпропетровська державна нотаріальна контора,  про визнання права власності у порядку спадкування на 1\2 частку квартири.

Позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що у 1995р. вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 приватизували займану ними квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 59,2м². Вказана квартира належить їм на праві спільної сумісної власності.

Квартира складається з трьох кімнат житловою площею 40,1м², кухні - 5,6м², ванної - 2,1м², вбиральні - 1,0м², коридору - 8,5м².

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4. Після його смерті відкрилась спадщина на його частку приватизованої квартири.

Діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приймати спадщину бажання не виявили та разом зі спадкодавцем не проживали.

Вона є єдиним спадкоємцем ОСОБА_4., так як проживала на момент його смерті з ним і прийняла спадщину.

Для прийняття спадщини вона звернулась до Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори та  при огляді документів нотаріус зазначила, що згідно Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», не може бути видане свідоцтво про право на спадщину, доки не буде виділено частку, що належала померлому у спільному сумісному майні, а саме: АДРЕСА_1.

 Інших спадкоємців за заповітом, а також таких, хто має право на обов»язкову частку у спадщині, немає.

Вона у встановлений строк подала до Восьмої ДДНК відповідну заяву про прийняття спадщини, але нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, доки не визначені частки, що належали померлим у спільній сумісній власності.

Позивачка просила визнати за нею право власності у порядку спадкування після ОСОБА_4. на 1\2 частки квартири АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивачка   позов підтримала і пояснила, що спірна квартира належала  їй та ОСОБА_4. на праві спільної сумісної власності в рівних долях. Її чоловік при житті визнавав, що кожному із них належить по 1\2 частці квартири. 

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заперечували проти задоволення позову. Пояснили, що після смерті батька офіційно у нотаріуса відмовилися від прийняття спадщини  на користь матері.

 Вислухавши пояснення сторін та свідка, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ч.1 ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

У судовому засіданні встановлено, що  у 1995р. ОСОБА_1 та ОСОБА_4. приватизували займану ними квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 59,2м². Вказана квартира належить їм на праві спільної сумісної власності в рівних долях тобто по 1\2 частці кожному.

Квартира складається з трьох кімнат житловою площею 40,1м², в тому числі 1 кімната - 10,7 м-2, 2 кімната - 16,5 м-2, 3 кімната - 12,9 м-2, кухні - 5,6м², ванної - 2,1м², вбиральні - 1,0м², коридору - 8,5м².

0ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_4.  Після його смерті відкрилась спадщина на його 1\2 частку приватизованої квартири АДРЕСА_1.

 Відповідно до ст.1261ЦК України право на спадкування за законом має той із подружжя хто пережив спадкодавця.

 Позивачка ОСОБА_1 була дружиною спадкодавця, проживала із чоловіком в спірній квартирі на момент його мерті і прийняла спадщину.

 Діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовилися від спадщини на користь позивачки, про що є заяви їх у нотаріуса..

  Ці обставини підтверджені поясненнями сторін, свідка та письмовими доказами: копіями свідоцтва про шлюб, про смерть спадкодавця, про право приватної власності на домоволодіння, технічного паспорту на  квартиру, постановою нотаріуса про відмові у видачі свідоцтвапро право власності на частку квартири в порядку спадкування, поясненням  нотаріуса та висновком спеціаліста про оцінку квартири (а.с.20, 21-22, ).

      Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 у 1995 р. разом із чоловіком ОСОБА_4. приватизували квартиру порівну тобто по 1\2 частині і спадкодавець ці частки визнавав. Інших спадкоємців на частку квартири немає.

За таких підстав суд вважає за необхідне задовольнити позов ОСОБА_1 та визнати за нею право власності у порядку спадкування після ОСОБА_4., на1/2 частку квартиру АДРЕСА_1.

Керуючись ч.1 ст.1226 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-64, 209, 214, 215 ЦПК України суд -

в и р і ш и в:

Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування  за законом на ½ частку  квартири АДРЕСА_1.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської обл. через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

               Головуюча суддя:                                                                                       Г.Я. Маймур