Справа № 2-481/08р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м   У к р а ї н и

         15 квітня 2008 року Самарський районний  суд м. Дніпропетровська у складі:   

                   головуючої судді                                                                Маймур Г.Я.

                   при секретарі                                                                       Оленикові М.М.

         розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Самарської районної у м. Дніпропетровську ради , треті особи - КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», Державний архітектурно-будівельний контроль міської ради та Головне архітектурно-планувальне управління  про визнання права власності на самочинно побудовані споруди, суд -

    в с т а н о в и в:

17 січня 2008р. ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Виконавчого комітету Самарської районної у м. Дніпропетровську ради , треті особи - КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», Державний архітектурно-будівельний контроль міської ради та Головне архітектурно-планувальне управління  про визнання права власності на самочинно побудовані споруди.

Позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 2.06.1970 року Шостою ДДНК та зареєстрованого у ДМБТІ 8 червня 1970р., ОСОБА_2 на праві приватної власності належало домоволодіння АДРЕСА_1.  

19 липня 2006р. ОСОБА_2 склала на мою користь заповіт, який було посвідчено Восьмою ДДНК, та зареєстровано в реєстрі № 2-2045. Зазначеним заповітом, ОСОБА_2 заповідала їй усе своє майно.

ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 - померла. Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме: на   домоволодіння АДРЕСА_1.    

3 жовтня 2007р. державним нотаріусом Восьмої ДДНК, їй було видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на домоволодіння АДРЕСА_1.

Під час оформлення спадкових прав з»ясувалося, що ОСОБА_2 до  домоволодіння було самовільно добудовано: літню кухню (літ. В), загальною площею 23,8м².

Позивачка просила визнати за нею право власності на самочинно побудовані споруди: літню кухню (літ. В), загальною площею 23,8м² розташовані на земельній ділянці площею 700 м², що належить їй на праві користування у порядку спадкування за заповітом, та знаходиться АДРЕСА_1. 

У судовому засіданні представник позивачки і позивачка позов підтримали та пояснили, що літню кухню побудувала у 1995р. спадкодавиця ОСОБА_2 Будівництво завершено і відповідає всім діючим нормам. ОСОБА_2 заповіла все своє майно їй - позивачці.

 Позивачка - ОСОБА_1 також пояснила, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належало домоволодіння АДРЕСА_1. Ніхто це право та межі земельної ділянки не оспорює і ніяких спадкоємців за законом у спадкодавиці немає.

Представник відповідача -  позов визнала в повному обсязі.

Представники третіх осіб: МБТІ, Державного архітектурно-будівельного контролю міської ради і Головного архітектурно-планувального управління, в судове засідання не з”явилися. Із їх пояснень вбачається, що позов вони визнають і прохали розглянути справу у їх відсутності.Вони неодноразово належно увідомлені про час та місце розгляду справи. 

Вислухавши пояснення позивачки, представників сторін і свідка та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.  

Згідно ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності  у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі купівлі-продажу, посвідченого 2.06.1970 року Шостою ДДНК та зареєстрованого у ДМБТІ 8 червня 1970р., ОСОБА_2 на праві приватної власності належало домоволодіння АДРЕСА_1.

У відповідності з ч.1ст.1234 ЦК України, право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

ІНФОРМАЦІЯ_1., ОСОБА_2 - померла. Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме: на   домоволодіння АДРЕСА_1, яке вона заповіла позивачці.

3 жовтня 2007р. позивачка отримала Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказане домоволодіння із господарчо-побутовими спорудами.

Раніше у 1995р. ОСОБА_2 побудувала, але не зареєструвала літню кухню. Будівництво завершено і відповідає всім діючим вимогам.

Суд вважає, що спадкодавиця заповідала все майно, в тому числі літню кухню позивачці.

Ці обставини підтверджені поясненнями позивачки, представників сторін, свідка та письмовими доказами: копіями свідоцтва про право власності позивачки на вказане домоволодіння, свідоцтва про смерть ОСОБА_2, спадковою справою, висновком про вартість літньої кухні, листами та поясненнями представників третіх осіб (а.с.7-53).

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що літню кухню дійсно в 1995р. побудувала ОСОБА_2, будівництво завершено. Спадкоємців за законом у ОСОБА_2 немає. Від сусідів претензій немає.

 Згідно ч.3 ст.376 право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою.

За таких підстав суд вважає за необхідне задовольнити позов ОСОБА_1  та визнати за нею право власності на самочинно побудовану споруду: літню кухню (літ.В) загальною площею 23,8м², розташованої на земельній ділянці площею 700м²  АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом.

      Керуючись ст.ст.3, 15, 16, 331, 375, ч.3 ст.376, 1234,1235 ЦК України, ст.ст.10,11, 57-64, 209, 214, 215 ЦПК України суд -

в и р і ш и в:

     Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно побудовану споруду: літню кухню (літ. В), загальною площею 23,8м² розташованої на земельній АДРЕСА_1.

     Рішення суду може бути оскаржене  в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської обл. через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

      Головуюча суддя:                                                                                              Г.Я. Маймур