АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа №22- ц/796/2240/2013
Головуючий у 1-й інстанції - Чередніченко Н.П.
Доповідач - Кирилюк Г.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.
суддів: Панченка М.М., Вербової І.М.
при секретарі Мікітчак А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03 грудня 2004 року,-
встановила:
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 03 грудня 2004 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено. Шлюб, зареєстрований 22 грудня 2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відділі реєстрації актів громадянського стану Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві, актовий запис №1216, розірвано.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачка ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу. Посилається на ті підстави, що під час спільного сімейного життя з позивачем у них ніколи не виникало загострених конфліктних ситуацій, особистих та фінансових суперечок. Вони весь час проживали разом, вели спільне господарство, ніколи не планували розлучатись. 21.11.2004 року вони з чоловіком обвінчались, що вказує на їх бажання бути разом. Проти їх шлюбу заперечували лише сестра позивача, яка постійно ображала її та висловлювала бажання їх розлучити. Дізнавшись в 2011 році, що її чоловік захворів, вона доглядала за ним. 19.01.2012 року ОСОБА_1 склав на її ім'я заповіт, а ІНФОРМАЦІЯ_1 - помер. Про існування оскаржуваного рішення вона дізналась з іншої справи про визнання цього заповіту недійсним.
Оскільки у суду першої інстанції були відсутні підстави для ухвалення рішення про розірвання шлюбу, останнє порушує її права та безпідставно створює для неї правові наслідки неправдивих та неіснуючих обставин, просить рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03 грудня 2004 року скасувати та закрити провадження у справі.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримали та просять її задовольнити.
Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідно до ст.310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони у спірних правовідносинах після ухвалення рішення, що не допускає правонаступництва, не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.
Заслухавши доповідь по справі, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами склалися вкрай негативні стосунки, останні мають різні погляди на життя, різні вподобання, не підтримують шлюбних стосунків, мають окремий бюджет, не ведуть спільного господарства. Оскільки сім`я фактично розпалась, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу стало неможливим.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 27 грудня 2002 року. Від шлюбу дітей не мали. Позивач наполягав на розірванні шлюбу, а відповідачка проти розірвання шлюбу не заперечувала.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Доводи апелянта про те, що вона не була присутня в судовому засіданні під час розгляду справи є необґрунтованими.
Надані на підтвердження цієї обставини докази, а саме письмові пояснення ОСОБА_4, ОСОБА_5 про те, що з жовтня 2004 року до середини грудня 2004 року ОСОБА_2 постійно знаходилась за адресою: АДРЕСА_1 та доглядала за своєю матір'ю, не спростовують посилання суду на те, що відповідачка особисто брала участь в судовому засіданні та надавала свою згоду на розірвання шлюбу.
Враховуючи пояснення сторін в судовому засіданні, припинення подружніх стосунків та ведення спільного господарства, твердження позивача про відсутність у них прагнення до примирення, суд першої інстанції суду дійшов законного та обґрунтованого висновку про те, що сім'я сторін розпалась і її збереження є неможливим.
Подальші дії сторін, пов'язані зі здійсненням у листопаді 2004 року обряду вінчання, а також складення у січні 2012 року позивачем заповіту на ім'я відповідачки, чинність якого є предметом розгляду в іншій справі, правового значення не мають.
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка зібраним доказам по справі, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03 грудня 2004 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: