УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
______________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "04" липня 2006 р. Справа № 7/1895
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Кудряшової Ю. В.
судді
за участю представників сторін
від позивача Чеботько В. М. - юрисконсульт юридичного управління, дов. № А14/19Д від 10.01.06
від відповідача Свінцицький Ф. Б. - юрисконсульт, дов. № 537 від 10.01.06
третіх осіб
прокурора
Розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Азовмаш" (м.Маріуполь Донецької області)
до Підприємства об'єднання громадян Житомирського учбово - виробничого підприємства Українського товариства сліпих (УТОС) (м. Житомир)
про стягнення 5295,41 грн.
Подано позов про стягнення заборгованості у сумі 5240 грн. 86 коп., процентів за користування чужими грошовими коштами у сумі 54 грн. 55 коп. та судових витрат.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених вимог не заперечив, про що свідчить відзив на позовну заяву № 682 від 22.06.06 (а.с. 21).
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд,
Встановив:
На підставі усної домовленості, досягнутою між сторонами - Відкритим акціонерним товариством "Азовмаш" (далі - позивач) та Підприємством об'єднання громадян Житомирського учбово - виробничого підприємства Українського товариства сліпих (УТОС) (далі - відповідач) з приводу поставки перемикачів, позивачем перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у сумі 18600 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 84 від 29.05.03 на суму 13600 грн. 00коп., № 1703 від 29.08.03 на суму 5000 грн. 00 коп. (а.с.11,12).
Відповідачем частково виконано взяті на себе зобов'язання на суму 13359грн.00коп.
Згідно з ч.2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ч. 2 ст.11, ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення зобов'язань є правочини.
Оскільки сторони при здійсненні господарської діяльності довели свою волю до настання правових наслідків при здійсненні поставки, то між ними виникли відповідні зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 статті 615 Цивільного Кодексу України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таким чином, в зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо постачання товару, у останнього виникло грошове зобов'язання перед позивачем.
Відповідач не заперечує проти факту існування грошового зобов'язання, про що свідчить відзив на позовну заяву (а.с. 21).
Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
На виконання вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, позивачем на адресу відповідача направлено претензію № Ан/2245 від 17.04.06 (а.с.14) з вимогою повернути перераховані кошти у сумі 5240 грн. 86 коп., про що свідчить квитанція № 7389 від 17.05.06 (а.с. 15). Відповідач вимогу, викладену у претензії, не виконав.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, грошове зобов'язання відповідача перед позивачем становить у сумі 5240грн. 86 коп.
Позивачем за порушення грошових зобов'язань, на підставі ч. 6 ст. 231 Господарського Кодексу України, нараховано до оплати проценти за користування грошовими коштами за період з 25.04.06 по 15.05.06 у сумі 54 грн. 55 коп., що підтверджується розрахунком (а.с.10).
Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Розрахунок процентів за користування грошовими коштами обгрунтований та відповідає вимогам законодавства.
Відповідно до ст. ст. 525,526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов до висновку, що позов обгрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає задоволенню в сумі 5295 грн. 41 коп. заборгованості, з яких 5240 грн. 86 коп. основний борг, 54 грн. 55 коп. проценти за користування грошовими коштами.
Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 536, 693 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Підприємства об'єднання громадян Житомирського учбово - виробничого підприємства Українського товариства сліпих (УТОС), м. Житомир, Богунський район, вул. 8 Березня, 13, ідентифікаційний код 03967620
на користь Відкритого акціонерного товариства "Азовмаш", Донецька область, м.Маріуполь, майдан Машинобудівельників, 1, ідентифікаційний код 30832888
- 5240 грн. 86 коп. - заборгованості;
- 54 грн. 55 коп. процентів за користування грошовими коштами;
- 102 грн. 00 коп. - витрат по сплаті державного мита;
-118 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Кудряшова Ю.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 -3 сторонам